Херсонські музеї та наукова бібліотека – що після себе залишив «руській мір»

Що ж залишилося в херсонських музейних та бібліотечних закладах після втечі з міста «руського міру»?

Передчуваючи визволення Херсона, окупаційна влада видала «наказ», в якому визначила порядок «евакуації музеїв» до музеїв розташованих на території Кримського півострова. Про цей «документ» повідомляв Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні за 14 жовтня 2022 року. І вже на початку листопада цього року стала надходити інформація про організований грабунок фондів херсонських музеїв.

У Херсонському обласному краєзнавчому музеї його керівниця Тетяна Братченко пішла на співпрацю із російськими окупантами. По вказівці окупантів вона організувала у музеї виставку у кращих традиціях московії до 9 травня, на яку водили руських окупантів.

Після оголошення про відступ російських окупаційних військ вона, скоріш за все, особисто керували мародерством. Після визволення 11 листопада 2022 року міста українським військом ми побачили жахливий стан цього закладу – вивезли майже все, що являло собою хоч якусь цінність.

Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка має схожу історію перебування в окупації, за виключенням того, що його керівниця Аліна Доценко відмовилася від співпраці з окупантами і змогли виїхати на територію вільної України. Деякий час до виїзду працівникам музею вдавалося зберігати експозиції музею від мародерства, але, на жаль, 20 липня, зі слів самої Доценко, стало відомо, що окупанти захопили музей.

Протягом 4 днів – з 30 жовтня по 3 листопада 2022 року окупанти вивозили вантажівками музейні експонати. Керувала грабунком псевдо-директорка Наталя Десятова, яку херсонці можуть знати як співачку з кафе «Театральне». Допомагали їй у цьому, за словами Аліни Доценко, деякі працівники музею.

Повернувшись до Херсону керівництво виявило порожні музейні фонди.

До речі, робітники музею вже встановили, що деякі викрадені твори мистецтва опинилися у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі.

Втім представники російської влади не заперечують крадіжку. «Із колекції Херсонського художнього музею, яка нараховує 14000 каталогізованих творів мистецтва, близько 10000 були переміщені до Центрального музею Тавриди в Сімферополі (Крим)», підтвердив іспанському виданню «EL PAÍS» його директор Андрій Мальгін. «У нас є 10000 творів мистецтва, і ми їх інвентаризуємо. Міністерство культури Криму домовилося про те, щоб ми зберігали їх тут, доки вони не скажуть нам інакше», — сказав Мальгін, за словами якого, роботи знаходяться в його музеї для «захисту» від пошкоджень війни і зберігаються «в концертному залі, тому що це єдине достатньо велике місце», повідомляють у Херсонському художньому музеї.

«Колекція належить Херсонському художньому музею, і ми повернемо її їм, коли скаже начальство», — додав він. «Наше завдання — забезпечити, щоб вони не були втрачені чи пошкоджені». На запитання, чи залежить повернення творів мистецтва до Херсона від того, чи знаходитиметься місто під контролем Росії чи України, Мальгін ухилився від відповіді та повторив, що рішення залишається за владою.

14 жовтня 2022 року, ще до пограбування Херсонського художнього музею, на російському пропогандистському ресурсі «Ізвестія» вийшла стаття «Зібрали колекції: Музейний фонд рф поповниться цінностями на мільярд». Там смакувалося найцінніше з колекцій художніх музеїв, що опинилися на захоплених територіях — Донецькому, Херсонському, Луганському та Бердянському. Нарахували 44 тис. творів мистецтва сумарною вартістю понад мільярд рублів, фактично заявивши свої права на мистецькі «трофеї».

В херсонському художньому найбільшу увагу російських окупаційних «містецтвознавців» привернули ікони XVII століття - «Тихвінська Богоматір», «Спас у силах», «Четьї Мінеї» та «шедеври головних російських живописців».

Насторожує, що одразу ж почали рахувати прибуток. Від однієї з музейних перлин, «Жіночого портрету» Костянтина Маковського, окупанти не чекають великого виторгу: «Враховуючи середній розмір і цілком традиційний сюжет, навряд чи аукціонна ціна була б вищою за $100 тис. Потенційно куди більшу ринкову вартість має робота Айвазовського, в різних джерелах звана «Після бурі» або «Буря йде».

Пограбування зазнала й Херсонська обласна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, яка містила у своїх архівах унікальні друковані історичні видання 19 століття і які також опинилися в руках загарбників.

Про це повідомила директорка обласної бібліотеки ім. Гончара Надія Коротун:

"Сьогодні всі херсонці приймають вітання! На весь світ хочеш кричати - слава Україні! Слава ВСУ! Слава батькам , які виховали таких українських синів! Є і сумна новина. Окупанти вивезли дореволюційні видання, які видавались у Херсонській губернії. Вони безцінні! Це найбільша колекція краєзнавчих фондів! Для науковців та викладачів , студентів і краєзнавців - джерела інформації для досліджень. Знищено Інформаційний ресурс для всіх, кого цікавить історія південної частини України. Нам боляче це сприйняти! Маємо надію і віру, що ця колекція повернеться до рідної Гончарівки!"

Зараз обласна бібліотека Олеся Гончара вигадає так.

Як розповідають працівники закладу, військові РФ ймовірно цілили у найвищий в області флагшток, розташований поруч. Сталось це 19 листопада, близько 11-ї години, від вибухової хвилі в бібліотеці повилітало скло у вікнах. Будівлі, розташовані поруч, не пошкоджені. Ніхто з працівників бібліотеки не травмувався.

20 листопада у Херсоні з візитом перебував Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Місцеве керівництво зробило йому екскурсію по понівеченим та пограбованим будівлям музейних закладів. Подарунки від Міністерства отримала Обласна дитяча бібліотека ім .Дніпрової Чайки - набори дитячих книжок. Картини українських художників від Національної спілки художників передали до художнього музею. Як влучно зазначила директорка музею, що саме з них розпочнеться лікування музею!

Далі лунали фрази: відбудуємо, відродимо. Але у повітрі розчинилася відповідь на питання: чому нічого не було зроблено з боку Міністерства, щоб евакуювати або принаймні заховати частину фондів музеїв, бібліотек… Чому у закритому ще до повномасштабного вторгнення росії на реставрацію художньому музею продовжувала знаходитись уся колекція.