Нині один із найбільших страхів жителів звільнених від російських загарбників територій півдня України, зокрема і херсонців, – повернення в окупацію. Жителі обласного центру, які сьогодні залишаються в місті – а таких сьогодні близько 70 тисяч людей – та є свідками щоденного пекла на землі (постійних обстрілів, руйнації будівель, поранень та загибелі людей), попри все, найбільше бояться саме повторної окупації.
«Нас же знову не захоплять? Боже, будь ласка, тільки не це».
Такі слова нещодавно почула авторка цих рядків від медпрацівниці з Херсона, яка пережила окупацію. Після звільнення рідного міста жінка бачила дуже багато жахіть: її лікарню неодноразово обстрілювали, як і її район, над дахом її будинку пролітали ворожі безпілотники… Але, з її слів, під час окупації все було набагато гірше.
Паніка, наче туман, повільно розповзається над містом. «Дров» до цього «вогню» додають і російські ІПСО про скорий «масштабний наступ» на півдні. Російські пропагандисти знову роблять «вкиди» щодо свого ймовірного повернення в Херсон і Миколаївську область, а також «евакуації» держслужбовців з населених пунктів деокупованої частини Херсонської області. Ці закиди неодноразово спростовували і голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін, і начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк, і Центр протидії дезінформації.
Однак про можливий весняний наступ російських військ на український південь говорять не лише кремлівські пропагандисти, а й закордоні видання. Наприклад, 7 березня американське видання «The Wall Street Journal» опублікувало статтю із заголовком «Україна вступає в нову фазу війни з Росією: копати, копати, копати». У статті, зокрема, йдеться про те, що:
«Київ готується до весняного наступу Росії. Москва знає, що українським підрозділам не вистачає свіжих солдатів і боєприпасів. США та Європі не вдається швидко переозброїти Київ. Українські офіційні особи та військові командири кажуть, що нинішня тактика Росії щодо зондування атак спрямована на те, щоб скористатися ініціативою Москви на полі бою перед, на їхню думку, великим наступом Росії вже цієї весни».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ЗСУ прокоментували можливості російських окупантів здійснити наступ на правий берег Херсонщини
Одночасно зі вищезгаданою статтею, також 7 березня, українське видання «Радіо Свобода» опублікувало розгорнутий матеріал про побудову та укріплення фортифікаційних споруд на півдні – у Запорізькій та Херсонській областях.
ЯК ЗСУ УКРІПЛЮЮТЬСЯ НА ХЕРСОНЩИНІ
На будівництво оборонних споруд у цих регіонах український уряд виділив однакову суму грошей – по 1,3 млрд гривень. Однак якщо нині на Запорізькому напрямку цивільні підрядники цілодобово працюють над будівництвом фортифікацій, то на Херсонському – нових оборонних споруд не будують, а укріплюють уже збудовані.
У коментарі «Новинам Приазов’я» Наталія Гуменюк зазначила, що на правому березі Дніпра оборонні споруди облаштовані. Адже важливо, щоби російські військові не змогли туди підійти й висадитися.
«Ми укріплюємо те, що було заготовлено, вдосконалюємо те, що було на момент повномасштабного вторгнення, можливо, не дороблено, тому що робилося вже в потужних бойових умовах. Розуміння є, що основна лінія бойового зіткнення – це в наших географічних умовах річка Дніпро. Тому, дійсно, для нас надважливо, щоб ворог не міг перебратися, висадитись і навіть підійти до правого берега.
По-перше, він ландшафтно вищий за лівий берег. Це вже перша складність, яку ворогу подолати фактично неможливо. Тому що знаходження наших гармат на вищому рівні встановлює вогневий контроль над водою на момент підходу до берега. Також ми облаштовували ці оборонні споруди із самого початку, як тільки зійшла вода (після повені через руйнацію дамби Каховської ГЕС, – ред.) з урахуванням зміни ландшафту, річище Дніпра і особливостей водосховища», – поділилась Гуменюк.
РОСІЙСЬКІ ТЕРОРИСТИ ТАКОЖ ГОТУВАЛИСЬ
Російське Міноборони в лютому повідомило, що на окупованій частині Херсонщини побудували так зване підземне містечко з необхідною для військових інфраструктурою – житловими приміщеннями, їдальнями, майстернями та іншим. У російському відомстві зазначили, що загальна довжина переходів та траншей цього «міста» складає понад три кілометри з глибиною закладення комунікацій близько трьох метрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ в Кринках потрібні човни: херсонський волонтер шукає їх по всій Україні
Речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк зазначила, що російські військові перебувають на лівому березі вже тривалий час і мали можливості облаштувати там кілька ешелонів оборони.
«Станом на зараз ми бачимо, що вони поновлюють практику замінування місцевості, тобто на дуже великих площах, на дуже великих ділянках відкритої місцевості облаштовують мінно-вибухові загородження. Це, знов-таки, мінні поля. «Зубів дракона» ми поки що не фіксували з боку Дніпра, але знаємо, що вони є на напрямку, де можливе просування Сил оборони України суходолом, тобто це Запорізький напрямок.
Крім того, в них є потужна система двох щонайменше шарів оборони, більш глибокої. Це окопи з залізобетонними конструкціями, з укріпленнями і додатковими бліндажами, укриттям. Таким чином вони облаштували собі глибоко ешелоновану оборону, яку, очевидно, розглядають як варіації для того, щоб діяти в умовах невідворотності просування Сил оборони», – розповіла Гуменюк.
За її словами, російська армія побудувала досить потужну систему фортифікацій. Для того щоб послабити можливості окупантів, Україні потрібна далекобійна зброя, яка зможе порушити ці укріплення в глибоких тилах.
«Підірвавши тилове забезпечення, ми можемо далі воювати вже з більш послабленим ворогом. Звісно, це буде непросто, і ми розуміємо це, розуміємо масштаби цієї роботи. Саме тому привілей нашої бойової роботи – за контрбатарейною боротьбою, яка більш далекобійна, яка працює на нашу перспективу. Треба порушити нормально налаштовану оборону ворога в глибині для того, щоб відступаючи, він не мав надійного захисту», – додала Гуменюк.
«МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ ІНЖЕНЕРНІ ВІЙСЬКА»
Майор запасу Національної гвардії України Олексій Гетьман зазначив, що оборонні споруди потрібні українським військовим по всій лінії фронту. Адже російська армія намагається атакувати на різних ділянках загальною довжиною понад 1000 кілометрів.
За його словами, зараз мають працювати інженерні війська української армії. Але оскільки лінія фронту достатньо велика, доцільно залучати до цього процесу приватні будівельні компанії, вважає Гетьман.
«Перша лінія оборони, друга лінія оборони. Бажано, щоб була третя лінія оборони, бажано, щоб між ними були комунікації, місця для таємного зберігання зброї, для таємного зберігання невеликої кількості боєприпасів, місця для гармат, місця для розвороту техніки. Це непросто – вирити окоп і в окопі тримати оборону. Це має бути саме споруда», – пояснив він.
За словами експерта, фортифікаційні споруди не будувалися раніше, оскільки українські сили планували наступальні дії.
«Ми не зовсім розуміли, де саме треба будувати фортифікації, в залежності від того, де ворог намагався б нас атакувати. Хоча мені здається, що ми це трошечки з запізненням почали робити, але, слава Богу, що почали. Бо якщо ще не буде фортифікації з нестатком зброї, нам буде вкрай важко втримати лінію фронту», – додав Гетьман.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хлопці, тікайте з окупованих територій»: що означає включення ТОТ Херсонщини до Південного військового округу РФ
Тэги: