Жителів Херсонщини, які постраждали внаслідок затоплення через знищення російськими окупантами Каховської ГЕС, закликають ділитися своїми свідченнями про катастрофу. Зокрема, всеукраїнська платформа Svidok.org збирає і розповсюджує свідчення найбільшої техногенної катастрофи останніх десятиліть, яку спричинив підрив ГЕС.
За словами директорки з контенту та комунікацій «Свідка» Олени Кук, людей із найбільш постраждалої Херсонщини закликають зберігати свої спогади та почуття про ранок 6 червня, підтоплення і його наслідки, евакуацію з небезпечних зон та волонтерство під час трагедії, пише «Суспільне».
ДОВІДКА. Платформа «Свідок» – це віртуальний щоденник, де кожен українець може писати та зберігати нотатки про війну. Зміст нотаток різний. Це можуть бути спогади та думки про війну, яка почалася в Україні у 2014 році. Також щоденне документування подій в Україні, що відбуваються саме зараз. Нотатки можуть бути приватними, публічними або доступними лише для журналістів і розслідувачів. У будь-якому разі вони анонімні.
Залишити свої свідчення на платформі можна за допомогою телеграм-боту @SvidokNoteBot, або на сайті Svidok.org, пройшовши швидку реєстрацію. До тексту також можна додавати фото та відео.
Жителі Херсонщини та інших регіонів уже долучаються до збору спогадів. Ось одна з історій, пов’язаних з наслідками катастрофи:
6.06.2023. Затоплення Херсона
Херсон, Херсонська обл.
«Гидотна мить. Ми з дітьми втратили все, чим жили. У дітей зрив, ми про кожну ниточку дбали з ними разом. Ми з дітьми роками створювали свій Рай, в якому було ВСЕ!!! Врятувати не встигли: вивозили тварин та одиноких літніх сусідок».
Домашні речі плавають в затопленому будинку, червень 2023 р. Фото: платформа Svidok.org
Усі такі свідчення платформа поширюватиме серед іноземних ЗМІ, на міжнародних виставках та передаватиме правоохоронцям.
«Мета проєкту – створити історичний музей спогадів, аби все пережите нами не було марним і ніколи не повторилось знову. А також посприяти розголошенню звірств, здійснених військовими РФ. Тому свідчення воєнних злочинів ми одразу передаємо Міжнародному кримінальному суду», – розповіла Олена Кук.
Загалом уже майже дві з половиною тисячі спогадів збережені на платформі. Серед них – чимало розповідей від жителів Херсонщини про життя під обстрілами, волонтерство та окупацію. Далі – декілька таких історій:
26.09.2022. Референдум...
Херсонська область
«Цей день я запам'ятаю на все життя. 26 вересня окупанти проводили свій референдум у Херсонській області, у цей день я була на роботі. Приїхавши з роботи з Херсона, я почула страшну звістку, мого сина ледь не вбили за те, що він знайшов прапор України на смітнику і вдягнув його на плечі і побіг по селу.
Вночі окупанти увірвалися до нас на подвір'я, стріляли біля двору. Коли чоловік вийшов, вони його штовхнули і увійшли до хати, перелякали доньку, били сина автоматами та змусили на наступний день намалювати на хаті свій триколор, цілий день їздили дивилися чи не стерли його.
Як же я їх ненавиджу, стільки лиха принесли до нашої країни», – пише жителька Херсонщини про життя під час окупації.
***
16.05.2023. Ми звикли до вибухів
Херсон, Херсонська обл.
«Ми вже, на жаль, звикли до вибухів. Тому всі дні і ночі майже однакові», – ще одна коротка, але жахлива своєю сутністю нотатка.
***
15.04.2023. Фіксація військового злочину на окупованій Херсонщині
с. Раденськ, Олешківський р-н, Херсонська обл.
«Сьогодні вдень у селі Раденськ (Херсонська область) вбили людину за вигук "Слава Україні". Поки це не офіційно, адже село знаходиться в окупації та перевірити ці дані ніяк не можливо», – пише ще один дописувач.
***
31.05.2022. Під окупацією було страшно...
Херсон, Херсонська обл.
«Під окупацією було страшно. Але не настільки страшно, щоб не відчувати українцем. Росіяни боялися цього. Вони йшли і озиралися, бо знали – будь-хто з нас хоче (і може) їх вбити. Колечко в кольорах прапора, мова, макіяж – усе це було для них сигналом. І вони цього дуже боялися. Вони, власне, і забирали, бо боялися. Бо наші люди усе робили, щоб саботувати їхні бажання: вішали стрічки на тільки окуповані школи, графіті. Я обожнювала виходити на вулицю і бачити «ЗСУ поруч», бо це їх лякало», – нотує свій спогад херсонка.
На головній світлині: Херсон, чоловік іде затопленою вулицею, червень 2023 р. Фото: платформа Svidok.org
Тэги: