Спроби аферистів ошукати людей саме за допомогою месенджерів історія не нова. Люди про такі випадки начебто й знають, але все одно потрапляють «на гачок» інтернет-шахраїв. Громадський діяч, експерт з цифрових технологій, херсонець Юрій Антощук надав поради, як не стати ошуканим за допомоги фішингу.
«Гривна» писала неодноразово про фішинг, метод, який шахраї застосовують для психологічних хитрощів, часто із використанням цифрових рішень, щоб викрасти гроші.
Громадський діяч, експерт з цифрових технологій, херсонець Юрій Антощук говорить, що у 2023 році Україна стала мішенню приблизно 60% від усіх фішингових атак, які здійснювались з Росії, і телеграм є одним із каналів не тільки пропаганди, але й фішингу.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Жителі Херсонщини та Миколаївщини втратили свої гроші при оформленні фейкових виплат: як розпізнати шахраїв
За словами Юрія Антощука, фішинг у месенджерах може бути небезпечнішим за фішинг через, наприклад, електронну пошту з декількох причин:
«По-перше, користувачі часто сприймають месенджери як більш особистий та безпечний спосіб спілкування. Це створює ілюзію довіри, якою можуть скористатися шахраї. По-друге, миттєві повідомлення змушують людей реагувати швидко, що може призвести до менш уважного ставлення до перевірки вхідної інформації. На відміну від електронних поштових сервісів, які часто мають вбудовані інструменти для сканування та фільтрації шахрайських повідомлень, месенджери можуть бути менш захищені від таких атак».
Звісно, що на фоні скорочення виплат ВПО шахраї також активізували свої дії. Часто у різноманітних каналах ми бачимо повідомлення із посиланням на «виплату допомоги». І з метою допомоги іншим, люди поширюють подібні повідомлення, попередньо не перевіривши інформацію, і таким чином тільки грають на руку шахраям.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Шахраї активізувалися на фоні скорочення виплат ВПО
І таких прикладів, говорить Юрій Антощук, багато, декілька з них він описав, а також наголосив на тому, на що варто звертати особливу увагу.
Далі даємо приклади, описані експертом на його сторінці у фейсбук:
1. У чаті реальна людина поширює новину про допомогу від міжнародної організації. І посилання веде на закритий Телеграм канал (це вже має насторожити!) При переході і поданні запиту, ми бачимо, що у каналі для видимості є певна кількість «підписників», а також нове посилання на шахрайський сайт.
2. З цікавого – цей сайт може не працювати, якщо ви не з України. Тобто, шахрайська схема націлена напряму на тих, хто перебуває в Україні. А саме посилання у каналі періодично замінюється, скоріш за все, бо періодично блочиться. Цей сайт пропонує обрати «свій» банк, куди «буде зарахована допомога».
3. При обранні банку, ззовні шахрайська сторінка може віддалено нагадувати реальну сторінку реального банку, тому людина, яка «клюнула» на наживу отримати допомогу, особливо не буде вникати а ні на саму адресу сайту, а ні на нюанси в дизайні та функціоналі шахрайського сайту, який видає себе за справжній сайт банку. Адже тут процес входу у свій банківський акаунт зроблений ідентично: введіть телефон, введіть пароль, ПІН-код, код з смс тощо.
Все що жертва буде вводити на шахрайському сайті – шахраї вручну паралельно робитимуть те ж саме, але вже на сайті реального банку. Шахраї роблять це 24/7 вручну. Ви вводите дані на фішинговому сайті – вони вводять на справжньому сайті, поки жертві показується заставка «очікування».
Не забуваймо, що у реаліях сьогодення такі шахрайські схеми можуть бути, зокрема, є й частиною війни і росіяни цим також активно користуються.
Головне фото ілюстративне, з відкритих джерел, приклади у матеріалі Юрія Антощука / фейсбук
Тэги: