На початку лютого «Гривна» повідомляла, що волонтерам благодійного фонду Save Ukraine вдалося повернути батькам 16 дітей, яких російські окупанти депортували з Херсонщини до Росії або відправили до тимчасово окупованого Криму в табори нібито «на відпочинок». Серед цих 16 дітей були й 12-річна Ганна, 14-річний Андрій та 8-річна Маргарита. Далі – їхні історії, якими команда фонду Save Ukraine ділиться на своєму сайті.
Дитину відпустили на відпочинок, але її не віддавали батькам 4 місяці
Волонтери благодійного фонду зробили все можливе й неможливе, аби 12-річна Ганна з Херсона повернулася додому разом з іще 15 дітьми, яких примусово депортували на територію тимчасово окупованого Криму під виглядом «оздоровлення».
Влітку минулого року однокласники дівчинки їздили на відпочинок у Крим і поверталися додому. Тож Ганна також захотіла поїхати в табір, адже від самого початку війни жила в окупованому місті в постійному стресі. На той час у Херсоні ставало все більш небезпечно: бої між окупантами та українськими захисниками наближалися до міста, і щодня зростала загроза масштабних обстрілів.
Аби донька хоч деякий час побула подалі від небезпеки, батьки Ганни погодилися відправити її у двотижневу подорож до Криму. Проте вони не підозрювали, що ці два тижні розтягнуться на довгих 4 місяці.
12-річна Ганна нарешті в Україні
Під приводом «евакуації» росіяни вивезли з міста багатьох дітей, а потім і самі втекли, коли до Херсона нарешті прийшли ЗСУ. Однак тих дітей, які опинилися на території РФ та окупованого півострову, ніхто не збирався повертати в Україну.
Чотири довгі місяці розлуки Ганна постійно телефонувала додому, плакала в слухавку, бо дуже хотіла обійняти маму й тата. Але забрати дівчинку з Криму в її рідних не було можливості. Але батьки Ганни вчасно звернулися за допомогою до команди Save Ukraine, тож тепер дитина возз'єдналася з рідними.
Їхня зустріч була неймовірно теплою і щемливою. Однак після пережитого дівчинка ще мало розмовляє та неохоче посміхається.
Спочатку їх розділила окупація, а потім – депортація
«Ми сіли за святковий стіл тут, а він там дістав “Мівіну”. Але їсти було неможливо», – пані Ольга з болем згадує, як «відсвяткувала» день народження свого 14-річного сина Андрія по відеозв'язку. Вона була вдома, а він – у Криму.
Загалом їхня розлука тривала майже рік, доки волонтери Save Ukraine не повернули сина матері.
Ще на початку повномасштабної війни Ольга відправилася з донькою в Миколаїв, а Андрій залишився з бабусею на Херсонщині. Зовсім скоро в їхнє село зайшли російські війська, і окупація стала початком розділення рідних. Тоді, за словами Ольги, син розповідав їй страшні історії, свідками яких він став. Так, одного разу ворожий танк направив своє дуло на хлопця, коли той просто йшов вулицею. На щастя, він повернувся додому цілим.
14-річного Андрія вдалося повернути додому
У вересні Андрій зміг приїхати до свого батька в Херсон. Та вже незабаром їм довелося відправитися в Сімферополь, адже татові Андрія необхідна була термінова операція. Далі українські захисники звільнили Херсонщину, але батька із сином росіяни не збиралися випускати з Криму.
Пройшли довгі 4 місяці, а з ними й день народження Андрія. Хлопець невимовно сумував за домом, але в той же час він став підтримкою для батька в тяжкий період.
Увесь цей час Ольга у відчаї шукала можливості забрати сина в Україну, і ця можливість з'явилася, коли жінка дізналася про команду Save Ukraine. Волонтери саме готували третю операцію з повернення дітей з територій РФ та Криму. Тож, подолавши всі складнощі, змогли забрати Андрія разом з іще 15-ма юними українцями додому.
«Я не могла повірити в те, що я дійсно бачу свого сина. Він підняв мене так легко, неначе пушинку», – такою теплою була довгоочікувана зустріч пані Ольги із сином.
Дитину викрала сільська колаборантка
Вероніка не бачила дочку майже рік. Маргариті – 8 років, вона з осені сама, без батьків, перебувала в окупованому Криму. При цьому жінка не знала, що її дитину вивезли. Як виявилося, Маргариту просто викрали... Історію дитини, депортованої з окупованої Херсонщини до Криму, розповіло видання «Радіо Свобода».
На момент повномасштабного вторгнення Вероніка була у Вінниці. А її донька гостювала в селищі Червоний Маяк Бериславського району у свого батька – колишнього чоловіка Вероніки. Селище розташоване на правобережній частині Херсонщини, потрапило під окупацію на початку війни.
«Дитину вивезла Анжела, місцева колаборантка. Вони доїхали до Каховки, але далі їх не пропустили, бо за документами не зійшлося. І тоді жінка просто покинула Маргариту на КПП...» – розповідає мама дівчинки.
Завдяки волонтерам, 8-річна Маргарита повернулася до мами
Вероніка додає, що ця Анжела сприяла проведенню псевдореферендуму в Червоному Маяку, складала списки людей, які були проти російських окупантів, і віддавала ці списки військовим РФ. Потім цих людей заганяли на підвал.
«Коли вже почула, що наші ЗСУ підступають до Червоного Маяка, Анжела зрозуміла, що запахло смаженим, і вирішила тікати, прихопивши мою дитину», – каже Вероніка.
8-річну дівчинку, яку колаборантка покинула на пункті пропуску, забрала окупаційна влада. Лише випадково із соціальних мереж Вероніка дізналася, де її дочка.
«Погрузили в автобус і вивезли в Крим. До цього я взагалі не знала, де вона, як вона, чи жива, чи здорова, чи не голодна. Я вже просто накручувала себе...» – зі сльозами каже жінка.
Повернути Маргариту матері вдалося волонтерам Save Ukraine. Після повернення дівчинка розмовляла вкрай неохоче, лише після ігор трохи заспокоїлася і дещо розповіла про перебування в таборі.
Дитина каже, що одного разу в неї сильно болів живіт, вона повідомила про це вихователю, але той відповів, що лікаря немає. Ні пігулок, ні інших ліків Маргариті не давали, лікар так і не прийшов...
***
Нині всі 16 юних українців проходять процес реабілітації після цієї важкої події. А волонтери Save Ukraine допомагають цим сім'ям оговтатися та відновити своє життя в безпеці на рідній землі.
У благодійному фонді Save Ukraine працює гаряча лінія за підтримки USAID Ukraine: 0-800-333-129. За цим номером можна повідомити, якщо комусь необхідна евакуація, психологічна чи юридична допомога
Фото із сайту та сторінки фонду Save Ukraine у Facebook
Тэги: