Біотехнології Аграрного університету: цікаво, корисно, перспективно

Це свято – добрий привід не тільки почастувати гостей, а й нагадати про чималі здобутки факультету в науці та освіті, гідний внесок його співробітників у розвиток вишу. Зараз, розповіла «Гривні» декан біолого-технологічного факультету Ірина Балабанова, професорсько-викладацький склад 5 кафедр робить усе можливе, щоб здобувачі отримали якісні знання, зокрема зі спеціальностей «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та «Харчові технології». Остання, як показала цьогорічна вступна кампанія, вимагає розширення через велику зацікавленість абітурієнтів. «У цьому році, – уточнює Ірина Олександрівна, – спеціальність «Харчові технології» проводить лише перший випуск рівня «бакалавр». Ми очікуємо також на акредитацію та ліцензування рівня «магістр». Абітурієнти вступають до ХДАУ, обираючи з-поміж інших вишів, бо саме цей навчальний заклад має більш профільний напрям. Ми раніше почали займатися питаннями переробки та зберігання продуктів тваринництва та рослинництва. До того ж, і лабораторії факультету більш оснащені, їхнє обладнання постійно вдосконалюємо, оновлюємо, знаходимо нові методи практичного навчання. Наші студенти можуть порівняти те, чого навчаться тут, із тим, що роблять у суперсучасних лабораторіях Києва або передових підприємств. І розуміють, що ми йдемо в ногу з часом, тому більш упевнено почувають себе, коли приходять на підприємства – у них немає страху перед сучасним обладнанням». А відкритий минулого року в університеті унікальний комплекс лабораторій, який поєднує сертифіковані лабораторії найбільших підприємств регіону, дає змогу студентам орієнтуватися в напрямах молочного або м'ясного виробництва, зернопереробки тощо.

Вдало поєднуються сучасне та минуле. На базі нашого факультету функціонує єдиний в Україні Навчальний демонстраційний анатомічний музей, створений руками професорсько-викладацького складу та студентів. Крім того, навчання на біолого-технологічному факультеті унікальне: студентам дають не тільки вузьку спеціалізацію. Освітні програми складені таким чином, що отримуються знання по всьому виробництву: хліба й хлібобулочних виробів, консервування та цукру, молока та м'яса. Вивчивши ці технології, випускник ХДАУ може працювати в будь-якій галузі харчової промисловості: консервний завод, хоч по лінії виноробства або кондитерства.

Також вивчають особливості переробки нетрадиційних продуктів тваринництва (гній, пір’я тощо) та організацію підприємства як власного бізнесу.

Навчаємо майбутніх фахівців із ефективного ведення тваринництва не лише за традиційними технологіями, а і з застосуванням біотехнологічних препаратів, використанням природних резервів організмів тварин та птиці. Вони також засвоюють навики ведення органічного тваринництва.

Застосувати отриману спеціальність можна не тільки в технології харчових виробництв, а й у сфері якості, сертифікації та стандартизації продукції – усього цього навчають. Мають змогу працювати у сфері контролю за якістю продукції, що теж дуже важливо. Адже розбиратися за показниками якості, яке молоко хороше, яке погане, знати, що таке кондиція та некондиція, фальсифікат, – це знадобиться й у роботі, й у побуті, адже проблема якості продукції в наші дні дуже гостра.

А як може бути інакше, зазначає Ірина Балабанова, якщо, за даними Національної академії аграрних наук, в Україні сьогодні понад 80% молока отримують від приватного сектора! Які нормативні параметри чи законодавчі вимоги можна на практиці застосовувати в домашньому господарстві? Адже якість продукції, говорить Ірина Олександрівна, це сукупність властивостей, яку обумовлюють її придатність, задовольнити певні потреби відповідно до призначення.

Цього неможливо досягти в приватному секторі, тож в Україні можновладцям необхідно повернутися обличчям до тваринництва. Ця галузь не відновиться за рік-два – потрібно мінімум років 20, щоб відновити молочне поголів'я з достатньою продуктивністю, вважають фахівці.

У дбайливого господаря свинарство завжди було, є і буде прибутковим. Незважаючи на проблеми в галузі, майбутнє України неможливе без свинарства. За рахунок своїх біологічних особливостей, галузь швидко відновлюється і забезпечує ринок високоякісною, екологічно чистою продукцією, а громаду регіону – робочими місцями. Підготовкою висококваліфікованих фахівців-технологів традиційно займається Аграрний університет. Теоретична і практична підготовки проводяться на високому рівні у передових підприємствах України.

Сучасні економічні та політичні події стимулюють відновлення та розвиток вівчарства, а БТФ має досвідчених фахівців із цієї галузі. Вони активно співпрацюють з фермерськими господарствами області та країни, надають практичну та наукову консультації.

Про надзвичайну потребу в таких фахівцях, говорить декан біолого-технологічного факультету, свідчать вимоги роботодавців. Вони не лише просять селекціонерів-генетиків, переробників, харчовиків, але й пропонують їм високі зарплати. Зоотехнік, наприклад, може отримувати 25–30 ти-сяч гривень, та ще й оплату житла, а для молодого фахівця це дуже добре. Більше того, роботодавці готові пропонувати офіційне працевлаштування за вахтовим методом роботи, коли студент два тижні працює, два вчиться. Так і студенти можуть заздалегідь випробувати себе: чи правильно вибрали професію. А впевнившись, що пов'яжуть своє життя з роботою за спеціальністю, матимуть можливість підібрати оптимальний варіант майбутнього працевлаштування.

«Не будемо лукавити, – уточнює Ірина Олександрівна, – не скрізь усе добре. Але порівнювати з тією ж Польщею, де платять меншу зарплату, вже можна. А нам важливо, щоб молодь залишалася в Україні. І вже є надія, що молоді фахівці поїдуть працювати в село».

А щоб добре розуміли, на що чекати в майбутньому, студентів возять на підприємства, розповіла Ірина Балабанова. Вони набувають навичок із вирощування тварин, первинної обробки туші, можуть сортувати продукцію тваринництва за якістю. Живе підприємство приваблює цікаву молодь зазвичай більше, ніж лабораторні умови.

Та переробка й зберігання продукції – хоч і добре, але потрібно розширюватися, говорить декан біолого-технологічного факультету. Час підказує потребу в необхідності розвитку ветеринарного напряму, саме тому зараз у ХДАУ іде підготовча робота з відкриття нової спеціальності «Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза». Розробляють матеріально-технічну базу, готують оснащення для ліцензування, залучають викладацькі кадри. У ході обговорень із ветеринарами області, зазначила Ірина Олександрівна, виявилося, що багато хто з них готовий надавати допомогу в практичній підготовці студентів. Тож можна зробити висновок, що отримати освіту на біолого-технологічному факультеті Херсонського дер-жавного аграрного університету – це цікаво, корисно та перспективно.