Ян Ярчук
П’ятий рік біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, що на Херсонщині, перебуває під російською окупацією. За цей час заповідник зазнав значних втрат. Водночас українські науковці уже готують базу та планують, як після деокупації відроджуватимуть заповідник.
У травні 2025 року стало відомо, що заповідник «Асканія-Нова» планують релокувати на Одещину, на територію Буджацької громади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вирубують дерева, бо ті криві: як окупанти нищать унікальний дендрологічний парк на Херсонщині
Минув рік після появи цієї інформації, тож «Гривна» поцікавилася, чи є реальні зрушення та як просувається ця робота. Щодо цього питання ми поспілкувалися з заступницею директора з наукової роботи заповідника Наталею Корінець.
У заповіднику розуміють, що після деокупації втрати колекції, зокрема тварин, можуть виявитися значно більшими, ніж є і відомо зараз. Саме тому робота зі створення так званої резервної бази триває вже сьогодні. Для цього заповідник «Асканія-Нова» розпочав співпрацю з Буджацькою громадою на Одещині та організацією Rewilding Ukraine.
За словами Наталі Корінець, заповіднику вже погодили передачу понад 80 гектарів землі на території Буджацької громади у постійне користування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В окупованій «Асканії-Новій» під загрозою знищення цілинний степ, зменшується кількість перелітних птахів
На цій території планують створити вольєрний комплекс для рідкісних і цінних видів тварин, а також науково-дослідний полігон. У перспективі це має сприяти відновленню заповідника «Асканія-Нова» після деокупації лівобережжя Херсонщини.
«Ми не сидимо склавши руки. Намагаємося створити умови, щоб після деокупації можна було відроджувати заповідник. Для цього потрібна база. Тих самих тварин ми можемо там утримувати та поступово відновлювати колекцію нашого зоопарку. Ми розуміємо, що після деокупації там неодмінно будуть величезні втрати», – каже науковиця.
За словами Наталі Корінець, наразі ведуться перемовини щодо безкоштовної передачі деяких цінних тварин. Насамперед науковці хотіли б утримувати там види, які раніше були представлені у колекції «Асканії-Нової». Йдеться, зокрема, про бізонів, коней Пржевальського та благородних оленів.
Як пояснює заступниця директора заповідника, утримання таких тварин не потребує значних капіталовкладень:
«Тобто, не потрібно мати теплих приміщень, не вимагається постійне перебування там наших півробітників».
До того ж поруч із територією раніше знаходився великий військовий полігон. Саме завдяки тому, що там тривалий час не проводили сільськогосподарські роботи, у цій місцевості збереглися великі ділянки цілинного степу.
«Там є неорані землі, цілина. І це дає можливість проводити заходи з ревайлдингу – тобто повернення територій до дикого природного стану», – пояснює Наталя Корінець.
До речі, ще до повномасштабного вторгнення на цій території працювала громадська організація Rewilding Ukraine. Там уже реалізовували природоохоронні проєкти та випускали тварин. Зокрема, на початку 2022 року біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна передавав туди деяких тварин – куланів та ланей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співробітниця «Асканії-Нової»: «Такої масштабної загибелі копитних не було з часів Другої світової війни»
«Наші вчені неодноразово там бували, щороку проводили дослідження флори та фауни. Я особисто спостерігала за куланами й ланями», – пригадує Наталя Корінець.
Науковці проводять дослідження в різних областях України
Попри окупацію, наукова робота заповідника не припинилася. Адміністрація та науковий відділ нині працюють у Києві, а самі фахівці перебувають у різних містах України. Водночас вони продовжують експедиції та польові дослідження.
Науковці досліджують степові території у різних регіонах України, зокрема в Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Після підриву Каховської ГЕС вони також працювали на території НПП «Кам’янська Січ», спостерігаючи за тим, як природні екосистеми відновлюються після катастрофи.
Крім українських експедицій, співробітники заповідника беруть участь і в міжнародних наукових відрядженнях.
Як розповіла Наталя Корінець, важливу підтримку науковці отримали від ЮНЕСКО. Завдяки допомозі організації заповідник має нове обладнання – метеостанцію. Її встановили у Тарутинському степу для збору власних даних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупований заповідник «Асканія-Нова»: що криється за гучними заявами загарбників про туризм, наукову роботу та гранти
Тож наразі робота над створенням нового наукового полігону на Одещині триває. У заповіднику сподіваються, що ця територія стане не лише тимчасовою базою для збереження рідкісних видів, а й одним із центрів майбутнього відродження біосферного заповідника «Асканія-Нова» після деокупації лівобережжя Херсонщини.
Головне фото: Володимир Кучеренко. На змінку – урочище «Великий Чапельський під» на території заповідника «Асканія-Нова»
Храбан Діана
Дарина Лапіна
