Ян Ярчук
В окупованому біосферному заповіднику «Асканія-Нова» фейкова адміністрація знову оголосила про початок туристичного сезону-2026. Яка реальна ситуація там і що криється за гучними заявами окупантів – далі у статті.
Пропагандистські медіа повідомляють про відкриття екскурсійних маршрутів, наукове партнерство та навіть президентські гранти на розвиток заповідника. Втім, за красивою картинкою окупанти приховують зовсім іншу реальність – проблеми з фінансуванням і кадрами, загибель тварин, відсутність ветеринарної допомоги. А наукова робота здійснюється лише на фото для пропагандистських пабліків.
Про реальний стан справ «Гривна» поспілкувалася з науковою співробітницею українського біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна Наталею Корінець. Вона наголошує: отримувати інформацію з окупації дедалі складніше, адже людей залякують та погрожують їм за поширення будь-яких даних.
Тому співробітники заповідника, які знаходяться на підконтрольній Україні території, вдаються до засобів дистанційного моніторингу.
«Наші вчені на регулярній основі опрацьовують супутникові знімки та завдяки ним, потім з подальшим підтвердженням, ми знаємо, де, коли і які були наслідки пожеж, зокрема у заповідній зоні», – говорить Наталя Корінець.
Туристів немає і не буде
За повідомленнями окупаційних ресурсів, із 1 травня заповідник нібито розпочав роботу, відкрито три екскурсійні маршрути. Водночас навіть із заяв самих окупантів видно: повноцінного сезону немає. У травні заповідник працював лише шість днів – 1-3 та 9-11 травня. Повноцінну роботу вони планують розпочати лише з 16 травня.
Скриншот з окупаційного медіа про відкриття туристичного сезону
«Гривна» поцікавилася у жительки Каховського району Марини Гарпун (ім’я та прізвище змінені з міркувань безпеки), яка перебуває в окупації, чи планує вона відвідати «Асканію-Нову» після оголошення окупантами нового туристичного сезону.
Жінка каже, що поїздки до заповідника були для її родини багаторічною традицією, однак зараз все інакше.
«Раніше ми щороку їздили в «Асканію-Нова». Це була наша сімейна традиція – відпочити душею і насолодитися природою, подивитися на тварин, погуляти дендропарком. Туди приїжджали люди з різних куточків України. Травень і початок літа – якраз розпал сезону. А зараз немає жодного бажання туди їхати. Все це вже зовсім не про відпочинок і не про природу», – розповіла жителька Херсонщини.
Це лише підтверджує той факт, що якщо заповідник і працюватиме, то охочих його відати – катма. Тому масштаби нинішньої екскурсійної діяльності неможливо порівняти з тим, що було до російської окупації. Адже контраст із довоєнним періодом очевидний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звітуючи про «успіхи», окупанти заплутались у кількості туристів в Асканії-Новій
За мирних часів український заповідник у сезон приймав понад 100 тисяч туристів. У 2025 році у захопленому заповіднику звітували про 15 тисяч туристів за сезон, хоча пропагандисти писали лише про 12 тисяч. Однак, якщо й так, то нинішні їхні показники – це лише близько 10% від довоєнного рівня.
Це «Гривні» підтвердила і наукова співробітниця українського біосферного заповідника «Асканія-Нова» Наталя Корінець:
«Ці масштаби екскурсійного потоку неможливо порівняти з тим, що було, скажімо, у 2021 році. Тоді у нас, незважаючи на пандемію COVID-19, побувало понад 117 тисяч людей».
Проблеми з фінансуванням і кадрами
Після захоплення заповідника окупаційним директором було призначено зрадника і колишнього співробітника СБУ Дмитра Мещерякова. Цьогоріч український суд заочно засудив Мещерякова до 15 років ув’язнення. До речі, це перший в Україні, за час повномасштабної війни, вирок за воєнний злочин проти природно-заповідного фонду.
На знімку – колаборант Дмитро Мещеряков розповідає пропагандистам про початок туристичного сезону. Скриншот сюжету з окупаційних джерел
За роки окупації і «керівництва» Мещерякова ситуація в заповіднику виглядає так: фінансування немає, працівники, яких і так не вистачає, звільняються, тварин вивозять, деякі – гинуть через недбальство окупаційної адміністарації.
Про проблеми з фінансування«Гривна» писала ще торік. Тоді йшлося про те, що місцеві працівники по чотири місяці не отримували зарплатню. Ба більше, фейкова адміністрація заповідника змушувала людей писати дві заяви: про звільнення і про подальше зарахування на роботу, але з меншою вдвічі зарплатою.
«Російська влада не фінансує заповідник в належному об’ємі. Там були і серйозні затримки з зарплатою, і її скорочення. Тобто, ті колаборанти, які сподівалися на молочні ріки в кисельних берегах, то вони прорахувалися. І там звільнялися досить багато людей. Ситуація з кадрами, яка і так була не найкраща, бо дуже багато людей звільнилося не лише науковців, а й просто робітників, вона ще й погіршувалася. Кілька років підряд були посухи. Тобто, тварини не те, щоб аж зовсім голодували, але вони були на такому не найкращому раціоні, якщо м’яко висловлюватися», – розповідає Наталя Корінець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мільйони гривень, які призначалися заповіднику «Асканія-Нова», уряд забрав на інші програми
Також, за її даними, окупаційна адміністрація накопичила багатомільйонні борги за електроенергію. Все через знову таки проблеми з фінансування.
«Якщо, не дай Бог, це станеться, то не буде постачання артезіанської води, бо її качають електричними насосами. І відповідно колекції дендрологічного парку, які в нас на штучному зрощуванні, вони загинуть, якщо не буде водопостачання», – пояснює науковиця.
На цьому тлі особливо показово виглядають заяви окупантів про отримання «президентського гранту» на відновлення системи водопостачання дендрологічного парку.
Скриншот з окупаційних медіа
Імітують наукову діяльність
У своїх пропагандистських матеріалах окупанти регулярно говорять про нібито активну наукову роботу в заповіднику. Нещодавно російські медіа повідомили про «наукове партнерство» з так званим «Мелітопольським державним університетом» у сфері дослідження птахів. Як завжди – зробили гарні фото та написали допис у стилі «успішні успіхи».
Скриншот з окупаційних медіа
Втім реальної наукової діяльності там немає. Більшість українських науковців після окупації відмовилися співпрацювати з загарбниками.
«Науковий супровід там ніякий. Вони хоч і створили не так давно так званий науковий відділ, але це лише для галочки», – говорить Наталя Корінець.
Водночас, за її словами, до окупації заповідник працював відповідно до міжнародних стандартів. Так, наприклад новонароджених коней Пржевальського обов’язково ідентифікували, а генетичний матеріал передавали за кордон для ДНК-аналізу для підтвердження походження.
«Тобто, все це робилося згідно з міжнародними нормами. Вони (ред.окупанти), звісно, цього всього не роблять», – каже Наталя Корінець.
Вона також додала, що колаборант Мещеряков нібито заявляв про створення так званої «російської племінної книги коней Пржевальського» замість міжнародної системи обліку.
Вивезення і загибель тварин, відсутність належної ветеринарної допомоги
Російська адміністрація неодноразово звітувала про нібито поповнення колекції заповідника. Водночас про вивезення рідкісних видів до Росії та окупованого Криму загарбники мовчать.
«Окупанти говорять лише про завезення, а про вивезення – ніколи. Вони завозили верблюдів, кіз свійських. Із цінних видів – дрохви, бо вони доволі рідкісні. А так були звичайні тварини. То й же свійський як чи верблюд – вони не є рідкісними, і завезення їх в зоопарк не вирішувало кардинально проблему біорізноманіття. Натомість від нас вивозили дуже цінних зебр, коней Пржевальського, оленей Давида. Це ті види, що зникли у дикій природі і збереглися лише в зоопарках. Це дійсно були цінні тварини», – говорить науковиця.
Фото: вивезення зебр Чампана у 2024 році, скриншот з пропагандистського відео
Крім того, за її словами, у 2023 році в степу загинуло ціле стадо африканських буйволів, яких окупаційна адміністрація не змогла вчасно загнати у зимові приміщення. Також суттєво скоротилася популяція сайгаків – рідкісних антилоп, яких до окупації в Асканії-Нова нараховувалося близько 600.
Повертаючись до проблеми з кадрами. Як зазначила Наталя Корінець, це стосується і нестачі ветеринарів. Через відсутність ветеринарної допомоги тварини гинули навіть у випадках, коли їх можна було врятувати.
Також відомо, що на території самого заповідника окупанти розташовували техніку, заповідний Великий Чапельський під використовували у військових цілях.
«Російське ППО працює безпосередньо над степом, від чого він не так давно цієї весни він загорівся», – розповіла «Гривні» представниця заповідника.
Водночас зазначимо, що не так давно окупанти заявляли про пожежу у степовій зоні. Звісно, вони ж подали це як падіння українського БпЛА. Однак, не виключено, що справжньою причиною є недбальство окупаційної адміністрації чи дії російських окупантів.
Заповідник «Асканія-Нова». Пожежа у степовій зоні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За час окупації на території заповідника «Асканія-Нова» було 7 пожеж
Крім того, російські військові тривалий час використовували і територію дендрологічного парку для розміщення техніки. За словами науковиці, окупанти залишили парк лише у 2025 році. За цей час частина дерев засохла через відсутність поливу, також там проводилися масштабні рубки.
Попри гучні заяви окупаційної адміністрації про розвиток, наукові проєкти та туристичний сезон, реальна ситуація в Асканії-Нова свідчить про протилежне. Йдеться не про розвиток, а про поступову деградацію унікального біосферного заповідника.
Водночас важливо розуміти: повну картину втрат і руйнувань можна буде оцінити лише після деокупації території. Саме тоді стане можливим реальний аудит стану екосистеми, тварин і всієї інфраструктури одного з найцінніших заповідних об’єктів України.
Фото: зебри в окупованому біосферному заповіднику «Асканія-Нова», Ганна Глушакова
Дарина Лапіна
