Військові дій, окупація лівого берега, заміновані звільнені території, зруйнована сільськогосподарська інфраструктура, викрадена техніка, нестача робочих рук, а з 6 червня ще й наслідки від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, - все це призвело до втрати Херсонщиною статусу найовочевішого регіону України. Тепер область вимушена споживати овочі з Миколаївщини та Одещини, спостерігати за зростанням цін на городину та, на жаль, готуватись до гіршого
ЩО ЗАРАЗ З ЦІНАМИ НА РИНКАХ ХЕРСОНА
Кореспондентка «Гривни» поцікавилася, чи змінилися ціни на овочі на ринках Херсона після підриву рашистами Каховської ГЕС та чи вплинула катастрофа на забезпечення продуктами обласного центру.
В цілому на ринках та у магазинах міста вдосталь продуктів - Херсон забезпечений і овочами з фруктами, і молочкою, і м'ясними виробами. А що ж із цінами?
Про забезпечення та вартість овочів на ринку "Гривні" розповіла продавчиня на ринку "Північний" пані Тетяна
«Овочі на фрукти ми закупаємо у Миколаєві. Саме там наразі знаходиться такий собі оптовий овочевий хаб, куди звозять свою продукцію фермери Миколаївщині та Одещини.
А вже з Миколаєва реалізатори везуть продукти в Херсон. Звичайно, що на ціну впливає вартість палива, але не суттєво. Ціна овочів більше залежить від вартості закупки, а вона змінюється чи не щодня - чи то зменшується, чи то підвищується. Якщо багато огірків чи капусти на гурті - ціна падає трохи, якщо мало завезли на базу, наприклад, черешні, то ціна повзе вгору.
Щодо того, чи вплинув підрив ГЕС на ціни, то однозначно ні, адже і до потопу був такий самий алгоритм закупівлі. Навіть на деякий товар ціна зменшилася, бо ж впливає ще й фактор сезонності: овочі врожаю минулого року стають все дешевшими, адже попит на них зменшується", - розповіла нам пані Тетяна.
Вартість овочів та фруктів наразі на різних ринках міста майже не відрізняється. Тож немає потреби їздити, до прикладу, мешканцям Таврійського на Центральний ринок, а херсонцям з Шуменського шукати вигоду на ринку за межами мікрорайону. Ось тільки постраждалим від великої води островітянам ще доводиться виїжджати за межі мікрорайону, щоб зробити потрібні закупи, адже наразі на «Корабелі» майже не продають ані овочів із фруктами, ані інших продуктів. На увесь мікрорайон працюють лише два магазини, а на ринках люди поки що намагаються привести до ладу пошкоджені торгові точки та врятувати вціліле майно.
Порівнюючи ціни на овочеву групу із сусіднім Миколаєвом зазнчимо, що вони суттєво не відрізняються, незважаючи на витрати на логістику. Отже, ціни на овочі на ринках Херсона, станом на ранок 29 червня, такі (за кілограм):
Картопля молода - 20-40 грн;
Картопля стара - 10-20 грн;
Капуста молода - 28-40 грн;
Морква молода - 65-80 грн;
Буряк молодий - 55-60 грн;
Буряк старий - 15-30 грн;
Цибуля молода - 30-60 грн;
Кабачки - 25-35 грн;
Огірки - 30-40 грн;
Помідори - 70-120 грн;
Черешня - 75-100 грн;
Полуниця - 75-100 грн;
Малина -100-120 грн.
До слова, ціни на овочі на ринках у Херсоні, майже не відрізняються від цін у супермаркетах. Але базар є базар: тут і вибір більший, і поторгуватися можна. Та й поспілкуватися також. До речі, у місті як на офіційних ринках, так і в місцях стихійної торгівлі багато селянської молочки. Продають молоко, сир, вершки, сметану. Везуть частіше теж із Миколаївщині, але є й, наприклад, білозерський чи станіславський, або чорнобаївський товар.
ЩО БУДЕ З СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ ДАЛІ?
Професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко вважає, що підрив дамби Каховської ГЕС позбавить частину населення Запорізької та Херсонської областей доступу до питної води, зрошення та, відповідно, роботи. Без зрошення і питної води залишиться 500 тис га земель у Херсонській і Запорізькій областях. Русло Північно-Кримського каналу теж залишиться без води.
«Вплив усіх цих факторів на природу я ставлю на останнє місце, бо в першу чергу це буде катастрофа для людей, які там живуть. Природа такі речі переживе. Так, вона після цього буде інша, незвична, дивна, але південь вже не матиме переваг у вирощуванні високотоварних сільгоспкультур», – підсумував Ігор Пилипенко.
За словами науковця, важливим аспектом є тривалість наслідків: «Короткотривалі наслідки очевидні, це – стихійне лихо, що представляє собою затоплення. Довготривалі – зміна економічного життя. Насамперед, це сільське господарство, що завдяки зрошуванню було високоефективним і змінило фактично спеціалізацію Херсонської області, яка до 2022 року демонструвала найбільші показники вирощування овочевих культур у розрахунку на одну особу. Ціни на овочі і фрукти будуть високими, а люди втрачатимуть роботу, адже буквально ліквідовано природну основу їхнього життя. Короткострокові наслідки ми переживемо, тим більше, в України є досвід ліквідації наслідків повеней на Прикарпатті і в Закарпатті.
А от далі буде гірше. Справа не у новому будинку чи в мості, чи в дорозі – ми можемо втратити промисловість і сільське господарство. Перші катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС ми побачимо вже восени і з кожним сезоном ставатиме гірше. Щоб відновити економіку регіону, потрібно буде звести нову ГЕС і поступово заповнити її чашу водою», - вважає Ігор Пилипенко.
В «Укргідроенерго» вже повідомили, що це може зайняти більше п’яти років і коштуватиме до мільярда доларів. Та оцінити збитки, пошкодження і розпочати будь-які роботи можна буде лише після деокупації лівобережжя Херсонщини.
Про моделювання майбутнього йшлося на круглому столі «Катастрофа Каховського водосховища: «затоплені життя», «новий» південь України і глобальні виклики «післязавтра», який проходив у Херсонському державному університеті в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Українська географія у викликах».
Докторка географічних наук, професорка Херсонського державного університету Дар’я Мальчикова наголосила, що ми ще довго не зможемо цілком осягнути рівень катастрофи, що охопила Херсон і Україну: «Навколо Каховського водосховища десятирічними вибудовувалося життя півдня України. Ми можемо говорити про 70 років симбіотичного розвитку, про Каховське водосховище і його стрижневу роль у розвитку не лише Херсона, півдня, а й загалом України. Насамперед, його завданням було постачання води для промисловості та сільського господарства, аби освоїти цілинні степи півдня України та започаткувати нові види господарської діяльності.
Багато досліджень, що проводилися, показали, що всі аспекти суспільного життя прив’язані до водосховища. Більше 70 років водосховище, зрошувальні системи, гідроенергетика були вбудовані у суспільно-економічну, соціоекологічну екосистему і без них не уявлялося життя півдня».
Отже науковці задля напрацювання подальших сценаріїв розвитку Херсонщини пропонують рухатись за трьома основними лініями, що показують масштаби катастрофи від життя однієї людини, яка враз лишилася всього, до масштабу регіонального, коли потрібно будувати абсолютно нову перспективу просторового розвитку, повоєнної відбудови та нових поглядів на регіон. Одна з ліній, за словами Дар’ї Мальчикової, має бути спрямована на донесення до світової спільноти загроз глобального рівня, спричинені цілеспрямованими діями окупантів. Це – ядерна небезпеки, продовольча, енергетична тощо. Також потрібно формування нової геополітики, нового дискурсу питань міждержавного співробітництва, партисипації світових спільнот.
Отже, без серйозної наукової, економічної, міжнародної роботи, стратегічного планування важко щось казати про перспективи. Ясно поки одне – найближчим часом ситуація буде лише погіршуватись, бо ми, наприклад, ще достеменно не знаємо, що відбувається на тимчасово окупованому лівому березі, але втрати точно величезні.
Тримаймося і віримо у Перемогу, після якої має розпочатись відновлення та відродження.
Фото Ганни ВЛАСЕНКО
