Сьогодні, 24 січня – 700-й день від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина звільненої Херсонщини потерпає від щоденних обстрілів із поки що окупованого лівого берега. Але попри все, люди продовжують жити й працювати, навіть коли сил уже немає, навіть коли здається, що гірше бути вже не може… Ми долаємо далі свій шлях з вірою в Перемогу та мирне майбутнє на власній землі.
Це історія Сергія, вона – про незламність і сили, які беруться з нізвідки та змушують нас жити далі:
«Сьогодні вночі й до мене в будинок прилетіло... – розповідає херсонець. – Цим покидькам мало було втопити наш будинок, так вони його ще зруйнували та й спалили! Колись жила собі щаслива родина, лунав дитячий сміх – тато, мама, троє дітей, а ще кицька та німецька вівчарка, яка в цю ніч була на вахті. На щастя, вона дивом не постраждала! Зараз її “відпоюємо” собачими смаколиками.
Якщо після потопу ми ще мріяли зробити ремонт та повернутися – то вже мрій немає! Снаряд 152 мм, який влетів, вироблений 06.23 року, зовсім свіженький! Зараз ми без особливого місця проживання, без роботи…
Що нас чекає в майбутньому? Знаю одне: нас – не зламати! Життя сильних людей дуже боляче б’є і ставить на коліна! Для того, щоб вони вчергове зібралися з силами та встали з колін! Сьогодні сумуємо, завтра збираємося силами, а з післязавтра починаємо вставати з колін! Український народ переможе! Слава ЗСУ! Слава Україні!»
Фото Сергія Волошинова
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителі Херсона не бажають виїжджати з міста
Забиті дошками та плитами вітрини магазинів – це теж реалії нашого життя. Але написане від руки оголошення на понівеченому обстрілами фасаді магазину, здається, аж кричить: «МИ ПРАЦЮЄМО».
Херсонці дбають про херсонців, незважаючи на обстріли. Ось жінка пропонує гарячу каву та чай перехожим. Вона теж працює, бо вдома родина, треба продукти, ліки, треба годувати херсонців.
Мужні наші земляки! Ви – неймовірні!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокудін: Херсонщина живе за гроші, які просить, – в область повернулося лише 5 відсотків бізнесу
Тэги: