Відому на всю Україну набережну в Голій Пристані окупанти перетворили на суцільні вирви, бо в страху будували лінію оборони. А сама Голопристанська громада живе під шаленим тиском, без нормальної медичної допомоги, з рублями й високими цінами… Але чекає на визволення! Яка ситуація зараз у громаді та що українська влада планує робити після деокупації – про це наша розмова з начальником Голопристанської міської військової адміністрації Світланою Лінник.
Світлану Лінник призначено на посаду начальника Голопристанської міської військової адміністрації 11 листопада 2022 року – у день звільнення Херсона. На жаль, досі через тимчасову окупацію лівобережної Херсонщини вона не може працювати безпосередньо в громаді, з якої змушена була виїхати минулого серпня та якій присвятила 22 роки свого професійного життя.
Зараз пані Світлана перебуває в Херсоні, а працювати їздить до Білозерської сільської військової адміністрації, куди розподілена за розпорядженням начальника обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна.
Взагалі, це така практика, коли керівників ВА тимчасово окупованих громад направляють на стажування до неокупованих, щоб, так би мовити, своїми очима бачили, як відбувається налагодження мирного життя, як організовані всі процеси. Бачили, вчилися, допомагали.
«Досвід та методи, стиль управління в кожного різний. Але й ситуації в громадах різні. Тому таке стажування дуже корисне для всіх», – каже пані Світлана.
- Скільки людей сьогодні залишилося в Голопристанській громаді?
- Станом на 24 лютого 2022 року, населення складало 34,4 тисячі. Зараз орієнтовно залишилося до 10,5 тисячі, тобто третина людей виїхала. Основний пік прийшовся на кінець минулого літа, коли росіяни почали посилювати тиск. У нас – 14 населених пунктів та 5 старостатів, центр громади – у місті Гола Пристань.
- Чи реально зараз виїхати з Херсонщини через анексований Крим?
- Думаю, більшість із тих, хто хотів виїхати, уже це зробили, бо дуже важка дорога. До того ж, не зрозумілі вимоги окупантів – на що вони можуть звернути увагу, щоб не пропустити. Причому як на в’їзд, так і на виїзд. Певний період це були освітяни, а зараз навіть не всіх людей похилого віку випускають. Деякі громадяни, навпаки, не мають можливості повернутися додому через те, що їх не пропускають.
- Чи мають люди доступ до українського зв’язку, новин?
- Зараз ситуація трохи покращилася, але все залежить від населеного пункту. Здебільшого зателефонувати чи написати з окупованої території повідомлення можна тільки через VPN. Інколи пробиває сигнал українського телебачення. Скажу так: молоді люди мають більше можливостей, бо знаються на технологіях. Ті, у кого є доступ до інтернету, можуть і сервісами «Дії» користуватися, наприклад, щоб оформити соціальні виплати, свідоцтво про народження дитини чи подати дані про пошкоджене майно тощо.
Похилим людям дуже важко. Фактично вони втратили доступ до своїх пенсій, які продовжує виплачувати Україна, бо не можуть із кнопковими телефонами зробити перекази, підтвердити певні дії, які вимагають банки. Але держава та ми намагаємося доносити інформацію до кожного: що пенсії виплачуються, гроші акумулюються на рахунку, після деокупації їх можна буде отримати. А зараз люди вимушені брати гуманітарну допомогу чи оформлювати пенсії у росіян, щоб якось вижити.
- Чи можливо розрахуватися гривнею в Голій Пристані?
- Частково. Роблять перекази з карти на карту, але це все дуже небезпечно. Взагалі курс зараз – 1 рубль до 1 гривні, хоча ціни набагато вищі, а якість продуктів дуже погана. А ще ліки – їхню якість просто не зрівняти з тими препаратами, до яких ми звикли, а вартість надмірно висока.
- Можете навести декілька прикладів цін на продукти, ліки?
- Усі ціни, на жаль, у рублях. Хліб, якщо з пекарні, то коштує 30 рублів, у магазині – 40 рублів. Молоко – 50 рублів за літр. Варена ковбаса – від 500 рублів за кілограм. Капуста – 120 рублів за кілограм, огірки – 130 рублів, а цибуля – 100 рублів за кілограм. М'ясо – 350-450 рублів за кіло свинини, яловичина коштує від 500 рублів. Звичайні знеболювальні таблетки (20 штук) – 200 рублів, індапентан (30 штук, від тиску, це російський аналог нашого індапена) – 150 рублів.
- Доступ до медичних послуг. Як отримати допомогу?
- Це одне зі складних питань. Медична сфера працює, але більшість фахівців виїхали. На первинному рівні ще можна отримати допомогу, а ліки купити в аптеках, хоч і дорогі та неякісні. А от щоб отримати спеціалізовану допомогу, наприклад, травматологічну чи просту хірургічну, треба їхати до Скадовська або Генічеська. Не кожен має таку можливість. Вартість дороги в Скадовськ та в зворотному напрямку – 5 тисяч рублів, при пенсії чи допомозі в 10 тисяч рублів.
- Які зараз питання вирішує військова адміністрація?
- Повноваження ВА визначені законодавством. Тож ми працюємо поки що в дистанційному форматі: щотижнево проводяться наради з керівниками та спеціалістами виконавчого комітету та ВА, опрацьовуємо звіти про виконання доручень, планування майбутнього, обговорення ситуації в кожному структурному підрозділі тощо. Працюємо також і з освітянами нашої громади. Раз на місяць проводимо нараду в онлайн-форматі.
До створення ВА мав можливість працювати виконком. Станом на зараз, ці повноваження парламентом передані військовій адміністрації. Тож повноваження, покладені на ВА, виконуються в межах реалій.
Так, у минулому році ухвалено бюджет територіальної громади на 2023 рік. На жаль, він має майже 60% дефіциту, порівняно з довоєнним періодом. Затверджено програми соціального та економічного розвитку громади, соціального захисту населення та ще низку інших програм...
Нам довелося ще в минулому році піти на деякі непопулярні кроки, які дали можливість заощадити кошти міського бюджету та максимально підтримувати працівників у простої, які не мають інших джерел доходу, окрім як 2/3 зарплати. Зараз це рішення вже довело свою ефективність.
- На сайті громади є декілька програм, які ухвалила військова адміністрація. На кого вони розраховані?
- Одна з програм має на меті підтримати людей, в яких пошкоджене та частково зруйноване житло внаслідок військових дій. Це буде окрема від держави допомога, яка передбачає виплати компенсацій. Ми розуміємо, що коли лівий берег деокупують, то маємо одразу приступити до роботи. А людям потрібно буде відновлювати житло. Особливо в нас постраждали будинки в прибережних населених пунктах: місто Гола Пристань, села Білогрудове, Нова та Стара Збурївки, Кардашинка. Тож опрацьовуємо зараз механізм виплати коштів населенню з міського бюджету, щоб люди до зими змогли полагодити своє житло. Звісно, що першим етапом буде обстеження пошкодженого житла, а наступним – розгляд заяв на отримання компенсації.
Є програма соціального захисту, яку доповнено заходами, що дадуть можливість надавати допомогу постраждалим від російської навали, кошти на поховання тощо. Ми зараз достеменно не володіємо інформацією про стан тих самих кладовищ, полігонів твердих побутових відходів, бо там хазяйнують окупанти. Тому вже зараз закладаємо кошти на проведення певних робіт на цих об’єктах. Намагалися в програмах якомога найбільше охопити ті питання, вирішення яких першочергово постане перед владою після деокупації.
Також ми розуміємо, що, тікаючи, ворог нищитиме нашу інфраструктуру, вивозитиме обладнання, техніку, як це було на правому березі. Тому вже зараз маємо уяву про потреби критичної в першу чергу інфраструктури після деокупації.
Попередньо вже розпланували, де в разі необхідності розгорнемо пункти незламності та який у нас буде алгоритм видачи гуманітарної допомоги. Є вже відповідне затверджене Положення про облік та розподіл гуманітарної допомоги, яке діє на території громади.
- Який психоемоційний стан у людей в громаді?
- Людям морально дуже важко. Вони вже більше року перебувають в окупації, триває постійний тиск, обстріли. Днями ми відвідували село Правдине Білозерської громади, яке дуже сильно постраждало під час тимчасової окупації, бачили зруйновані будинки, страшний біль в очах людей… Ми маємо бути готові до того, що певний час треба буде просто вислуховувати людей, надавати їм психологічну підтримку. Тому вже думаю, як організувати таку допомогу.
Поки я мала можливість, та й інші працівники міської ради, знаходитися в Голій Пристані під час окупації, то ми навіть однією своєю присутністю підтримували людей. Збирати їх не могли, але їздили по населених пунктах громади, ходили по ринках, щоб бути з людьми, давати відчуття, що українська влада з ними. Потім навіть цієї можливості нас позбавили, стало небезпечно.
- Наскільки значні руйнування в громаді?
- Наразі зруйновані або пошкоджені 12 адміністративних будівель. З-поміж 54-х багатоповерхівок у місті пошкодження мають 16. Із них один будинок поки не зрозуміло, чи можливо буде відновити. Дуже страждають прибережні населенні пункти, там багато зруйнованого житла, дачних та садових будиночків. На даний час у «Дію» по нашій громаді занесено близька 300 повідомлень про пошкодження або руйнування житла, але це далеко не повна інформація.
- Як відбувається комунікація з громадою: і з тими людьми, що перебувають у тимчасовій окупації, і з тими, хто виїхав?
- Ми відновили роботу офіційного сайту громади, розміщуємо публікації на нашій сторінці у Facebook, відкрили телеграм-канал.
Є електронна поштова скринька Голопристанської МВА для приймання онлайн-звернень, запитів та заяв від громадян: gopry-va@ukr.net
Тобто ми є на всіх майданчиках. Разом із громадою чекаємо на звільнення та одразу повертаємося працювати. Це в нас зараз в усіх – єдине величезне бажання.
На фото: Гола Пристань до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
На відео: такий вигляд має центр міста під час окупації. Фото та відео – з відкритих джерел
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Тэги: