Цукровий діабет продовжує збільшувати свої масштаби, вражаючи не лише дорослі організми, а й підлітків. За останні 10 років кількість хворих в Україні збільшилася наполовину.
Що стосується саме Херсонщини, то статистика Департаменту охорони здоров`я також не втішна. Так, сьогодні перелік хворих на діабет складають 29500 мешканців області, серед яких є і діти. Переважна кількість хворих в області мають діабет 2 типу.
Діабет 2 типу та його особливості
Цукровий діабет 2 типу вважається інсулінонезалежною хворобою. Як зазначають медики, інсуліну виробляється достатня кількість, буває навіть більше норми. Але гормон виявляється практично не потрібен, тому що тканини організму втрачають до нього чутливість. У цьому випадку інсулін використовується рідко – тільки при важкому перебігу, коли інші ліки не допомагають. Більшість випадків діабету цього типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності.
Типові симптоми цукрового діабету 2 типу (постійна спрага, невгамовний голод, посилення виділення сечі) виникають значно рідше, ніж при першому. Більш, ніж половина випадків має безсимптомний перебіг і захворювання виявляють випадково, або під час скринінгових обстежень. Найчастіше дане захворювання проявляється у зрілому віці. Як правило воно є наслідком неправильного харчування.
Інсулін та його отримання
Крім цього на Херсонщині є достатня кількість хворих, які потребують регулярної інсулінотерапії. Сьогодні кількість таких пацієнтів перевищує 5 тисяч осіб.
Саме інсулін допомагає організму краще функціонувати та прожити хворим більше років. Усі хворі, які заключили декларацію із сімейним лікарем та наявні у списку діабетиків, можуть розраховувати на безкоштовне отримання цього препарату.
На Херсонщині пацієнти за бюджетні кошти отримують інсулін вітчизняного та імпортного виробництва, аналоги інсулінів та цукрознижуючі пероральні препарати метформіну та глібенкламіду.
Інсуліни та їх аналоги пацієнти отримують у ендокринолога за місцем проживання за допомогою електронних рецептів, згідно з програмою NOVADIAB.
Для отримання пероральних цукрознижуючих препаратів пацієнти необхідно звернутися до сімейного лікаря, отримати електронний рецепт (бек) та обміняти його в аптечному пункті, що є учасником урядової програми “Доступні ліки”. Зазначимо, що на цих аптеках є позначка (дивись на фото нижче).
Ось так за минулий рік виписано було 64 615 рецептів в області.
Скільки коштів витрачають хворі на діабет
Проте херсонка Тетяна Лазаренко зазначає, що отримувати тільки ліки - замало, адже пенсії хворих мізерні - 1564 гривень. Враховуючи те, що минулоріч на допомогу для діабетиків виділили 40 мільйонів гривень з обласного бюджету, все одно потрібно витрачати власні кошти.
Наприклад, з розміром допомоги 1,5 тисячі гривень, хворі щомісяця мають витратити набагато більше коштів. Тільки на тест-смужки для глюкометрів, голки на шприц-ручки та ланцети, витрачається близько 4 тисяч гривень щомісячно. Якщо ж застосовуються сенсорні системи моніторингу, на це йде близько 7 тисяч гривень на місяць. Якщо застосовується помпова терапія, то вартість лікування становить 10 тисяч гривень на місяць. Все ще залежить від цін в аптеках, які також майже щоденно зростають.
Ми звернулися до каховчанки Марії, аби дізнатися, чи вистачає їй цієї суми та як справляється з хворобою.
“Я хворію на діабет вже не перший рік. Тому звикла декілька разів вимірювати рівень цукру в крові, дотримуватися певних правил та швидко реагувати на погіршення стану. У мене є два глюкометри, один завжди ношу із собою, а другий вдома. Їх не потрібно змінювати щоразу, а ось смужок вистачає не надовго. Тричі на день я змірюю рівень цукру в крові, а в упаковці їх всього 50. Звичайно ж, державних виплат не вистачає. Дякую, що моя онука завжди допомагає, надсилає кошти”,- розповіла Марія.
Журналісти інтернет-видання “Гривна” промоніторили ціни на глюкометри та смужки. Так, вартість глюкометру складає приблизно від 250 до 1700 гривень. Що стосується смужок, то 50 штук коштує приблизно 190 гривень.
Як бачимо, отримуючи необхідну дозу інсуліну та мізерну грошову допомогу, значну частину лікування мають сплачувати самі ж хворі або родичі.
