Марина Поліщук
Стихійна торгівля на автошляхах завжди була звичним ділом для Херсонщини. Дорогою до морів туристи могли легко купити не лише кавуни, але й… ковбасу. У рубриці «Так ми жили» пропонуємо читачам пригадати, що ще продавали на трасах області.
Щедра й багата на врожаї Херсонська область в сезон завжди балувала соковитими фруктами та овочами туристів, що прямували до Чорного чи Азовського морів на відпочинок. Чимало смаколиків можна було купити просто на трасі – місцеві жителі люб’язно пропонували дари Херсонщини за невеликі гроші.
Тут і кавуни, й дині, і помідори-перчик-синенькі, і персики, і… Та навіть ковбасою торгували! Пропонуємо освіжити спогади з нашою фотопідбіркою з далекого минулого.
Нагадаємо, що майже всі фото, які ми публікуємо в рубриці «Так ми жили», свого часу були надруковані в газетах «Гривна» та «Суботній випуск». Це плівкові світлини, їхній автор – наш журналіст Анатолій Андрєєв. Подорожуючи по Херсонщині велосипедом, він приносив до редакції цікаві фотосюжети як з Херсона, так і з районів області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: дещо про торгівлю та ціни в Херсоні (фото)
Овочі – щойно з поля
Звісно, найперше, що в курортний сезон можна було придбати на трасах Херсонщини, – це кавуни й дині. Подекуди на узбіччях виростали справжні баштанні гори. Але не тільки кавунами завжди славилась Херсонщина – наші помідори, перець, огірки теж були в пошані, і їх теж продавали на автошляхах за копійки.
1995 рік, траса в напрямку Каховка – Сімферополь. Батько з сином торгують огірками.
«Пам’ятаю, були неврожаї огірків, але саме 1995-го видався хороший врожай. Крім того, зрів і непоганий врожай томатів. Я зупинився поговорити з торговцями – чоловік розповів, що займається фермерством перший рік і поки що має лише борги», – пригадує Анатолій Андрєєв.
1997 рік, Голопристанський район, об’їзна дорога на Скадовськ. Теж курортний напрямок, чимало автомобілів, тож і торгівля перцем була вдалою.
«Фермер розповів, що ранній перець добре розходився. Пізніше він планував виносити на трасу баклажани, томати, кабачки й кавуни. Землі мав не багато, тож вирішив насадити всього потрошку», – каже автор фото.
1997 рік, село Федорівка Білозерського району (нині – Дар’ївська громада). Вдалий врожай томатів. Оголошення на трасі пропонувало з’їхати трохи в поле й придбати помідори прямо з грядки. Туди ж заїжджали фури й забирали овочі гуртом. Проблема була у збиранні – не вистачало робочих рук, додає автор знімків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонські овочі: високі ціни зараз та майже відсутність перспектив у найближчому майбутньому
1998 рік. Картопля – по кілограму кожна. Такий гігантський врожай виростив фермер з колишнього Цюрупинського району.
Раки й ковбаса – під сонцем
Стихійна торгівля уздовж автотрас Херсонщини – то не лише про овочі й фрукти. Був час, коли просто на дорозі під палючим південним сонцем продавали ковбасу, вершкове масло, рибу-раки та інші, здавалося б, непридатні для продажу за таких умов продукти. Але ж купували!
2001 рік, траса поблизу Антонівського мосту. Такі нехитрі рекламні «пристрої» у вигляді гілки з дерева, з якої, мов новорічні іграшки, звисали раки, були натикані в дорожні відбійники поблизу річок. Мабуть, чимало жителів Херсонщини, дивлячись на це фото, пригадають, як і самі ставали й купували щойно виловлених свіженьких раків.
«Це хлопці з Херсона під час літніх канікул занурювалися з ластами й масками у водойми біля Антонівського мосту. А інші торгували з обох боків автодороги. Мали хороші гроші з тієї торгівлі», – розповідає Анатолій Андрєєв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: мости Херсонщини – переправи життя (фото)
Бериславський район, траса поблизу села Тягинка. Торгівля ковбасними виробами добре відомої на Херсонщині торгової марки «Тягинські ковбаси».
«Я був свідком, як один водій зупинився і скупив всі залишки ковбаси, і навіть ту, що висіла як реклама. Звісно, для подальшого перепродажу. Хто пробував цю ковбасу, пам’ятають і її смак, і тривалі терміни зберігання», – каже автор фото.
Чим давали зарплату, тим і торгували
На цьому фото – 1996 рік, об’їзна дорога біля Херсона. Наприкінці 1990-х років Херсонський завод склотари ще працював. Але зарплату робітникам видавали продукцією, як і на багатьох інших підприємствах того складного часу. Тож людям доводилося торгувати нею як на міських базарах, так і на трасах.
«Ось тому під час літніх канікул ця дівчина на фото, донька робітників заводу склотари, ставала реалізатором банок, які її батьки отримали за рахунок зарплати. Непросте життя було…» – коментує автор фото.
Дарина Лапіна
