За останні декілька років сміття окупувало українські простори. Щороку в Україні утворюється майже 450 мільйонів тонн відходів, більшість з яких просто вивозять за місто, забруднюючи природні зони.
У той час, доки українці продовжують «боротися» зі сміттям та гадають, як зменшити його об'єми, країни Європейського Союзу вже перетворили відходи на бізнес і отримують непогані кошти.
Протягом трьох років херсонські екологині активно просувають ідею переробки та сортування сміття на території нашого міста та області. Вони доводять, що сортування та переробка – поєднання корисного з приємним. Адже можна рятувати планету від забруднення і ще й заробляти на цьому.
«Вторсировину потрібно обов'язково сортувати та здавати на переробку. В ситуації коли населення Землі 7,7 млрд - на всіх не вистачить разових речей. Тому має бути циркулярний підхід до економіки, до виробництва - з найменшим відсотком відходів», - зазначила керівниця Центру екологічної інформації Херсонської обласної бібліотеки ім. Гончара, організатор екологічних акцій Юлія Тищенко.
Херсонці про сортування сміття
Віднедавна херсонці стали не тільки відвідувати екологічні лекторії, а й долучатися до акції. Про це свідчать результати щомісячної акції «Tetra-pack». Якщо перший раз долучилося дві людини, то вже у листопаді – понад 10 осіб. А це означає, що сміття, яке просто могло бути викинутим на смітник, буде перероблено на корисні речі.
Проте залишилися ще й такі особи, які не бачать майбутнього у сортуванні сміття.
«Під'їжджає машина і з усіх баків скидає сміття в один причеп. Ну, ось скажіть мені, будь ласка, який сенс від того сортування? Нащо я витрачатиму свій час, аби відсортувати, щоб потім усе викинули за містом? Так це можуть зробити і без моєї участі, а вільний час витрачу краще на родину», - запевнила херсонка Світлана.
Власною думкою поділився й мешканець міста Сергій: «Я бував у Європі і бачив все на власні очі: як там люди дійсно сортують, як комунальні служби акуратно відгружають це сміття. Це справді класно, але ця ідея не для нашого Херсона. Потрібно вже тоді ставити рамки, аби усі цього дотримувалися. А тільки від моєї родини сенсу ніякого не будуть».
Що і за скільки приймають
Наразі у Херсоні існує багацько пунктів прийому вторсировини, проте не всі можуть приймати різні відходи. Ось, наприклад, за адресою: вулиця Домобудівна, 11 приймають макулатуру. А за адресою: Кіндійське шосе, 1 приймають макулатуру, плівку, склобій та пластикові пляшки. Щодня приймальники радо зустрічають херсонців, які не лінуються та приєднуються до очищення територій від зайвих відходів. Знайти такі пункти прийому можна у кожному мікрорайоні.
Що і за скільки можна здати у Херсоні:
– кришечки від ПЕТ-пляшок у середньому приймають по 5 грн/кг;
– поліетилен (отой пакет з пакетами на кухні), стретч-плівка і пакувальна – 5 грн/кг;
– пляшки від кулера, поліетиленові флакони і каністри, ПЕТ-пляшки – 4 грн/кг;
– газетно-книжно-журнальна макулатура, картон, паперові втулки – 1,30 грн/кг;
– алюмінієві бляшанки від пива, солодкої води – 10 коп/штучка;
- склотара – 0,50 коп/штучка;
- склобій – 1,20 грн/кг.
Збір та сортування вторсировини можна перетворити на хобі. Наприклад, діти шкільного віку можуть відповідати за збір макулатури, адже їх використані зошити та журнали ідеально підходять для здачі. За місяць вони легко назбирають близько 20 кілограмів макулатури, за що отримають 26 гривень. На ці кошти можна придбати декілька нових зошитів для навчання або цікавий журнал.
Також дуже часто у побуті використовуються ПЕТ-пляшки та пластикові кришечки. Тому про них теж не варто забувати. Якщо пляшки займають багато місця, то кришечки – не дуже. Отже, кришечки можна взагалі здавати раз на рік. Так назбирається близько 10 кілограмів і вже якісь 50 гривень можна витратити на декілька буханок хліба.
Варто зазначити, що наразі ринок вторсировини переживає не найкращі часи. Коли Китай відмовився купувати вторсировину, європейці стали направляти її до України. Через це ціни різко знизилися, а отже, і зменшилося кількість пунктів прийому.
«Ви, мабуть здивовані, чому саме так! Але усе просто. Розумієте, з ЄС до нас привозять тюки гарної митої пресованої сировини, а українці здебільшого не навчені правильно сортувати й у нас на пунктах збирається менш якісна вторсировина. Потрібно вчити населення, облаштовувати цивільні пункти - й тут має влада включатися. Зараз цим займаються бізнес (ті, що надають послуги закупівлі вторсировини) та активісти. А цього замало»,- розповіла Юлія Тищенко.
Де та на що переробляють вторсировину
Те що після сортування усе збиратиметься у загальну купу сміття – міф. Пластикові вироби направлятимуться на переробні підприємства до Голої Пристані або Херсона.
Відомо, що наразі на Херсонщині є декілька підприємств, які переробляють пластикові вироби на крошку або гранули. Крошка відправляється до Туреччини, де виробляють багаторазовий пластиковий посуд. Що стосується гранули, то з неї створюють міцну пластикову нитку, яка використовується для гнучкої та водонепроникної черепиці.
За словами працівника одного з пункту прийому вторсировини Віктора Сухокобиліна, товари відправляють одразу на декілька пунктів для переробки.
- Макулатура – Рубіжанський картонно-тарний комбінат (Луганська область);
- скло – Гостомельський склозавод «Ветропак» (Київська область) та Вольногорський склозавод (Дніпропетровська область);
- ПЕТ-флекс та плівку переробляють у Херсоні на гранули.
Нагадаємо, що зовсім скоро у курортних містах Херсонщин з`являться сортувальні станції, куди люди звертатимуться та сортуватимуть власні відходи за певними категоріями.
Також у Херсоні відкриють пластикову майстерню. Сьогодні такі майстерні можна зустріти у великих містах, зокрема Одеса та Київ. Вони займаються виробленням дизайнерських або просто необхідних речей з пластикових кришечок. Відомо, що у майстерні працюватиме юнацький колектив «ZeroWaste School: Херсон». Адже за словами колег з Одеси, обладнання дуже просте у використанні і діти під наглядом дорослих з легкістю впораються з роботою. Обладнання для майстерні вже замовлене. Наразі ведуться перемовини з представниками міської ради щодо виділення приміщення.
Варто зазначити, що кожен мешканець Херсона може зробити внесок у розвиток сортуальної справи. Для цього потрібно вже не так багато зусиль. Досить тільки розпочати сортувати сміття та хоча б раз на півроку привозити вторсировину до пунктів обміну.
Також можна збирати макулатуру або скло з усього будинку чи під`їзду і відвозити до пунктів. А на отримані кошти відремонтувати дитячий майданчик. закупити нові лампочки чи пофарбувати стіни у під`їзді.
