Марина Поліщук
«Гривна» продовжує публікувати короткі історії із власного досвіду жителя Одеси Олександра Бабіча, який на початку червня добровольцем пішов на захист України. Його нова розповідь – висновки після 30-добового навчального курсу, який проходить кожен мобілізований.
Нагадаємо, Олександр – відомий в Одесі історик, краєзнавець і волонтер. Він підписав контракт і служитиме у Військово-морських силах. На своїй сторінці у фейсбуці чоловік викладає історії про свій бойовий шлях. Його новий допис – про БЗВП: базову загальну військову підготовку.
Далі – пряма мова.
Базова загальна військова підготовка – це 30-добовий навчальний курс, який має пройти кожен військовослужбовець. Він єдиний для всіх родів військ. Це норма закону, а не примха якогось генерала. З’явилася вона після того, як пішла хвиля «ай непідготовленого не навченого в бій відразу кинули». Тому це розумно й потрібно. Крапка!
Чи достатньо 30 навчальних діб (неділі, коли відпочинок, не рахуються). Безумовно, три місяці навчання було б краще. І три роки – краще, але ми в умовах дефіциту о/с на фронті не можемо собі це дозволити. Тому базові навички даються з ранку до вечора в дуже стислому й потужному ритмі.
Мені здалося, що плотність навчання могла би бути вищою. Але страшенна спека просто не дозволяла більше нагрузити нас тактикою або вогневою. Третина бійців мого віку, і навіть набагато молодші, просто не вивозять таке навантаження. Тому вважаю, що треба терміново розробляти окремий курс, який будуть проходити ті, хто після тесту на фізпідготовку й рекомендацій медика, будуть так само стріляти, вивчати топографію, інженерку, статути… але не будуть так навантажені фізично. В армії вони точно не будуть штурмовиками, а на своїх посадах водіїв, рембатівців, діловодів тощо вони потрібні й витягнуть.
Як не дивно, мені не вистачило стройової підготовки. Ні, не «шагістики по квадратах», а базових навичок шикування, поворотів, рівняння тощо. Це психологічно дуже дисциплінує. Як замок взводу я бачив, як трансформується поведінка, і ті, хто не служив, поступово перетворювалися в солдатів. Стройова в окремих дозах пришвидшила би звикання до елементарної дисципліни. Це важливо!
Дуже важливо, що всі наші інструктори були з УБД (учасники бойових дій, – ред). Просто на перекурах або на занятті вони починали розповідати власні історії та приклади, і це було найціннішим у навчанні. На важкі практичні питання відразу йшла конкретна практична порада.
За весь курс я бачив тільки два епізоди некоректного, грубого (на рівні реплік) ставлення до курсанта. Але в масштабах центру такий відсоток жлобства в армії майже припустимий. ))
Базові навички ми отримали точно. Позавчора пішов у посадку до вітру. Абсолютно безпечна ділянка, ми там через день сидимо на перервах. Автоматично переступив натягнуту гілочку шипшини, бо знаю, що так ставлять розтяжку. Замислився про це, поки справляв потребу. Зрадів, що це вже на автоматі. Крокую назад. І знов автоматично роблю те ж саме. Тобто це вже в «базових настройках». Це добре.
До ТЦК немає запитань, залишається проблема медкомісій. Треба берегти людей і враховувати стан здоров’я і хвороби.
Щоб не затягувати – у принципі я задоволений навчанням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Один день у ТЦК: одеський доброволець – про те, що відбувається за стінами військкоматів
Фото: фейсбук/Babich Oleksandr
Дарина Лапіна
