Щоб відпочити душею від швидкого ритму гамірного міста, деякі з херсонців відправлялись на свої дачі поблизу Дніпра. Будиночки посеред природи, та ще й на воді, були віддушиною та місцем сили. Однак з приходом на українські землі російських загарбників все змінилось. Нині мало хто з херсонців може ствердно сказати, що його дача вціліла.
Про це йдеться в результатах онлайн-дослідження, проведеного на замовлення Фонду громади міста Херсон «Захист».
В його межах з 18 по 30 квітня 2024 року було опитано 402 респонденти. Дослідники спробували оцінити завдану дачним господарствам шкоду та з’ясувати наміри щодо майбутнього дач та дачних кооперативів у Херсоні.
Так, згідно з результатами дослідження, більше половини (58%) херсонських сімей мали дачі до початку повномасштабного вторгнення. Для більшої частини херсонців дачі – це і сільськогосподарська ділянка, яка допомагала з овочами та фруктами, і місце відпочинку. Хоча такий традиційний спосіб використання дач, сформований ще в радянські часи, очевидно починав змінюватися. Для 19% опитаних дача була місцем тривалого проживання, а 4% власників дач надавали на дачах послуги, займалися там бізнесом.
На жаль, лише у 7% опитаних дачі залишились без змін. У більшості ж дачі в 2022-2024 рр. були затоплені, повністю зруйновані, пошкоджені, пограбовані чи заміновані.
Ще 24% сказали, що не знають, що з їхніми дачами зараз.
Для 84% респондентів відвідування їх дач не є можливим. Таким чином дачі стали ще одним виміром херсонської трагедії.
Проте 80% херсонців збираються відбудовувати свої дачі. Якщо говорити про всіх опитаних, 26% з них вважають, що варто було би скористатися обставинами і обмежити відбудову зруйнованих дач, які знаходяться поблизу Національного парку «Нижньодніпровський», компенсувавши збитки власникам дач.
5% вважають, що заміновані території, де є дачі, можна передати до природо-заповідного фонду.
А от якщо говорити взагалі, то вже 51% опитаних вважають, що в Херсонській області варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях (замінованих, постраждалих від затоплення).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже всі херсонці – благодійники: як, скільки та кому донатять жителі Херсонської громади
Довідка. Виконавці дослідження: Олег Сінаюк (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор); Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова); Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик).
Фото: архів "Вгору", інфографіка: Фонд громади міста Херсон «Захист».
Тэги: