Розмови про те, що в Херсонській області знову можуть розпочати масштабне вирощування бавовни, почалися після допису, який опублікував народний депутат України, військовослужбовець ЗСУ Сергій Рудик.
На своїй сторінці в соцмережі народний обранець розповів про законопроєкт, який передбачає дозвіл на «спрощену процедуру реєстрації сортів бавовни в Україні». Ось як він пояснив важливість цього проєкту закону:
«Чому це важливо саме зараз? Бавовна – основний вид сировини, з якої виробляють целюлозу, як основу для пороху. Зараз потреби у бавовні для виробництва пороху оцінюються приблизно в 10 тис. тон на рік. Просто велетенська кількість! Усі можливості для вирощування цієї диво-рослини у нас є: теплі південні регіони України підходять просто чудово. Якщо дасть Бог і парламент, вже традиційно, не загальмує – прийняти зміни мусимо в найближчі два місяці, а в травні вже треба засівати перші плантації.
Щоб ви розуміли масштаби використання бавовни – наведу лише один факт. Цього року в Узбекистані збільшили площі для вирощування бавовни до 3,5 млн. гектарів. Для порівняння – це землі у півтори разі більші, ніж всі сільгоспугіддя Херсонської обл. Левову частку цієї продукції викуповує росія і саме для виробництва пороху.
Саме тому ми просто приречені бути «бавовняною» країною. Якщо ВР спрацює вчасно – перші партії бавовни будемо мати вже цього року і, дасть Бог, свій порох», – підсумував нардеп.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через окупацію лівобережної Херсонщини український рис стає дефіцитом
Бавовна потребує дуже спекотного і сухого клімату, тому традиційно її вирощують в країнах Центральної Азії, таких як: Узбекистан, Туркменістан. На думку радянської влади схожі кліматичні умови мали південні регіони України, зокрема і Херсонська область. Так в 30-х роках минулого століття на Херсонщині розпочався експеримент з вирощування бавовни, який нічим хорошим не закінчився.
"У ВСІХ ШКОЛЯРІВ, ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ НА ЗБИРАННІ БАВОВНИ, ЙШЛА КРОВ ІЗ НОСА"
Автори «Гривни» в різні роки публікували докладні публікації та історичні розвідки на цю тему. Наприклад, у публікації за 2005 рік ідеться про те, що на початку 2000-х адміністрація Херсонської області знову поверталася до ідеї вирощування бавовни в області, попри минулий негативний досвід. Ось декілька цитат з тієї статті:
«Хоч і теплі в нас на Херсонщині краї, бавовна тут нормально не дозрівала. Збирали її у вересні, сушили на горищах, возилися з нею мало не до морозів, а якість була поганою. Зрештою ця авантюра безславно завершилася… Здається, після такого провального досвіду вже ні в кого не мало б виникнути бажання знову вдарятися в непотрібні експерименти. Та ні. У 1990-ті роки ця ідея знову «бродила» Херсонщиною: і в умах, і в багатьох державних документах. Займалися нею консультанти та заступники майже всіх глав адміністрацій області аж до 2003 року.
І ось знову пройшла тривожна чутка. Вже багато людей запитують: «А що, бавовну у нас знову сіяти будуть?» Добре, якщо це все-таки чутки – і нічого більше. Бо тут є одне велике «але». Річ у тім, що наразі при вирощуванні бавовни застосовуються потужні хімічні засоби. У тому числі дефоліанти - речовини, що викликають скидання листя. Така технологія використовується для того, щоб урожай можна було швидше забрати».
Далі в статті наводиться коментар науковця із Узбекистану, який в розмові з журналістом «Гривни» дізнався про плани тогочасної влади Херсонщини знову розпочати масово вирощувати бавовну на полях області.
«Він навіть зблід, коли дізнався про плани вирощувати бавовну в Україні. "Це дуже погано. Там застосовують такі препарати, що у всіх школярів, які працювали на збиранні бавовни, йшла кров із носа! А пізніше багато хто (дорослі та підлітки) страждали від різних захворювань». Дійсно, Херсонщина фактично перебуває за межами природного розповсюдження бавовни як біологічного виду. А якщо рослину намагаються вирощувати в таких умовах, то виникають різні проблеми: росте вона ослабленою, ушкоджується комахами-шкідниками. Та й бур'яни її «забивають». Вирішують ці проблеми за допомогою «хімії»: стимуляторів та пестицидів – така невблаганна логіка сучасного сільського господарства. А в умовах слабкого контролю застосовують найчастіше найпотужніші та найдешевші препарати. І відповідно, найнебезпечніші...».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонських кавунів на українських прилавках цього року стане більше
ХЕРСОНЦІ ІДЕЮ НЕ ПІДТРИМАЛИ
Зважаючи на наявний (і не надто вдалий) досвід Херсонщини, не дивно, що в коментарі під вищезгаданим дописом нардепа Сергія Рудика прийшли херсонці. Деякі робили репости допису на свої сторінки, чим починали новий виток дискусії. Наприклад, ось що написав із цього приводу голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Білий:
«Про бавовну. Про ту, що "біле золото": народні депутати прямо зараз вирішують дати законодавче добро на вирощування бавовни в Україні. Не знаю, що то за дозвіл. Можна запитати у пана Сергія Рудика, який написав про цю ініціативу оптимістичний пост (дивися посилання). Мабуть, мова йде про гроші для тих, хто буде вирощувати бавовну. Бо одним спрощенням реєстрації сортів процес не запустиш.
Бавовна - дійсно, важливий стратегічний продукт. Використовується у тому числі для виробництва бездимного пороху. В Україні бавовну вирощували з 1930 десь по 1956 роки.
Комуністи для цього вирощування навіть "виписали" із Центральної Азії розкуркулених та репресованих. Там провели масову кампанію по розкуркуленню. Всіх розкуркулених відправили на південь України - вирощувати бавовну.
По херсонським селам багато залишилося закинутих цвинтарів з могилами тих нещасних в'язнів, що помирали на бавовняних плантаціях.
Цією бавовною засіяли поля на величезних територіях сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, в північному Криму. Навіть вирішили вирити Каховське водосховище та два магістральних канали – щоб забезпечити бавовну водою, бо вона любить воду.
Крім репресованих, активно залучалися до вирощування бавовни жінки та діти. В поля ходили цілими родинами. Але бавовна чомусь не росла у нас. Була дуже низької якості. Визрівала пізно, якщо визрівала.
Комуністи навіть утаємничили відомості про справжні врожаї бавовни. Збирали бавовну вже в листопаді - грудні. Роздавали по хатах, щоб там на пічках вона ще трохи полежала. А потім ті коробочки били та тягали звідтіля ту бавовну. Як Сталін помер, то радянська влада від української бавовни відмовилася.
У дев'яностих роках її спробували вирощувати знову. Але знову виникали непереборні проблеми, бо для бавовни треба різні різноманітності від інфраструктури, від складів до заводів по очищенню тієї бавовни, людей, хто вміє її вирощувати, бажаючих власників землі, що погодиться ризикнути вирощувати бавовну. Треба було й багато жінок та дітей, щоб було кому обробляти ту бавовну в полях. Треба вода з Каховського водосховища, багато-багато пестицидів.
Думаю, що перед тим, як відроджувати в Україні бавовництво, то треба спочатку хоча б порадитися із вченими, послухати, що вони скажуть. Щоб не наступити на граблі з середини минулого сторіччя. Бо оперативне розгортання бавовняних плантацій виглядає сумнівно».
Свій коментар залишив і доктор географічних наук, професор, декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко:
«Маніпуляція. Перше, на патріотичних почуттях і проблемах дефіциту арт пострілів. Сутність - "Ви проти, щоб ми мали власний порох?" По-друге, між бавовною і порохом некороткий технологічний ланцюг, де паралельно цьому йде виробництво кислот, сірчаної та азотної. Як правило, вони гарно асоціюються з камяновугільними басейнами та центрами виробництва коксу. Такими, як Авдіївка, наприклад. Чи Запоріжжя. Третє, бавовна, при всіх технологіях потребує трошки робочих рук...».
Коментарів херсонців, які негативно зустріли чергову ініціативу відроджувати масове вирощування бавовни на території області, було декілька десятків. І переважна більшість із них були негативними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд віддає лиман на Одещині в оренду для вирощування креветок, підприємці кажуть – він не придатний для цього
Тэги: