19 вересня російські окупанти обстріляли Південноукраїнську АЕС – потужний вибух стався всього за 300 метрів від найближчого ядерного реактора. Українські експерти кажуть про «підвищення градусу» ядерного шантажу з боку РФ. У чому особливість Південноукраїнської АЕС та якими мотивами керується Кремль?
Південноукраїнська АЕС: у чому особливість станції
Південноукраїнська АЕС (ПАЕС) є однією з чотирьох діючих атомних електростанцій України. Вона розташована в Миколаївській області на лівому березі річки Південний Буг поруч із містом Южноукраїнськ. ПАЕС оснащена трьома енергоблоками.
Південноукраїнська АЕС разом із Ташлицькою і Олександрівською гідроелектростанціями та каскадом водосховищ на річці Південний Буг є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу. Його особливість полягає в тому, що ядерні реактори використовуються в комплексі з маневреними гідроакумулювальними потужностями.
«Це унікальний комплекс, він будувався для того, аби, використовуючи потенціал Південного Бугу, ГЕС могли маневрувати потужності атомної станції, зокрема в години пікових навантажень і вночі, коли енергоспоживання падає», - пояснює незалежна експертка з ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.
Південноукраїнський енергетичний комплекс генерує близько трьох мільйонів ГВт електроенергії в Об’єднану енергомережу України та може забезпечувати потреби в електроенергії мешканців, промислового виробництва й сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.
АЕС України. Фото: Держінспекція ядерного регулювання України
Напад на атомні об’єкти України
Атомні об’єкти України наразилися на небезпеку від перших днів широкомасштабного вторгнення Росії, пише «Радіо Свобода».
Спочатку були бої та окупація Чорнобильської станції. Хоча вона й не працює, але там є саркофаг над зруйнованим четвертим реактором, є ядерне сховище, інші об’єкти. Російські війська вийшли з Чорнобиля під час загального відступу з Київської та Чернігівської областей в кінці березня.
Потім були прольоти ракет над Південноукраїнською та Рівненською АЕС у квітні – що збіглося в часі з відзначенням роковин Чорнобильської аварії.
Потім безпрецедентна окупація та обстріли Запорізької АЕС або обстріли Дніпропетровщини з території ЗАЕС – найбільшої в Європі.
І от зараз пряме неприховане влучення ракетою поруч з ядерними реакторами Південноукраїнської АЕС.
У зоні ризику також дамби та високовольтні лінії
Власне, небезпека ракетного удару саме в ПАЕС в тому, що Південноукраїнський енергокомплекс – це дуже велике скупчення енергетичних об’єктів – не лише сама станція.
«Є небезпека – ядерна небезпека – шляхом потрапляння крилатої ракети в термооболонку реактора. Бо оболонка реактора не розрахована на крилату ракету, яка несе багато вибухівки, а може витримати лише падіння легкого літака», – пояснює в інтерв’ю «Радіо Свобода» Ольга Кошарна.
Вона каже, що поруч із трьома енергоблоками АЕС є ще Ташлицька гідроакумулююча станція та Олександрівська гідроелектростанція, які становлять єдиний комплекс. Відповідно, є дамби і є водосховище.
«Отже, є небезпека влучення ракети в дамбу, і що тоді буде з озерами-охолоджувачами для трьох енергоблоків АЕС? Якщо буде влучення в дамбу й буде витік води – то рівень води в озерах-охолоджувачах опуститься і не буде чим охолоджувати реактори. Так само якщо будуть зруйновані високовольтні лінії, якими електроенергія з ПАЕС подається в мережу, тоді енергоблоки будуть аварійно зупинені системами захисту. Тому небезпека є не лише ядерна, і ризики ростуть», – каже Кошарна.
Вибух на території Південноукраїнської АЕС внаслідок ворожого ракетного 19 вересня 2022 р.
Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, запевняє, що самому реактору нічого не загрожує.
«Ніхто не готував ядерні установки до війни. Тому що є декілька міжнародних договорів, де зазначено, що атомні станції не є військовими об’єктами і не можуть бути використані як військові об’єкти. Але ми справді маємо певну історію ядерних катастроф ― Чорнобиль, Фукусіма… І після Чорнобиля реактори будуються у так званому контейменті. Це вже саркофаг, він може витримати доволі сильний тиск, до 5 атмосфер, його стінки доволі широкі, тож самому реактору нічого не загрожує», - розповіла вона в ефірі «Українського радіо».
«Ми більше боїмося, що можуть бути пошкоджені лінії електропередачі або насоси, які перекачують воду для охолодження реактора. На Фукусімі свого часу відмовила саме система охолодження, цього ж боялися і на ЗАЕС. Конструкція реактора однакова», - додала Паренюк.
Низка інцидентів, але нині – прецедент
Південноукраїнська АЕС розташована приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту на півдні, яка нині проходить в Херсонській області. Але «стріляла» Росія, припускає Кошарна, крилатою ракетою десь із Чорного моря або Каспійського регіону.
«У росіян немає високоточної зброї – оце найжахливіше. Це не HIMARS – російська ракета могла лупонути на 300 метрів лівіше чи правіше. А точність російських ракет коливається від сотні метрів до пів кілометра, у залежності від модифікації ракети», – каже в інтерв’ю «Радіо Свобода» ліквідатор-чорнобилець, автор кількох книжок про Чорнобиль Сергій Мирний.
«І це вже просто повне безумство! У перші місяці війни були прольоти ракет над АЕС – і то це небезпечно. А тут вже просто лупонули по самій АЕС», – обурюється Мирний.
За словами Ольги Кошарної, згідно з першочерговими планами РФ, захоплення і окупація і Запорізької, і Південноукраїнської станцій мали відбутися одночасно.
«У російських пабліках є документ, який знайшли мої колеги-атомники, і там вся логіка описана. Але не вийшло, бо ЗСУ розбили російську військову колону вже у Вознесенську», – каже Кошарна.
«Для крилатих ракет всі точки України доступні. Взагалі при АЕС повинні бути засоби ППО, але все одно не може бути 100-вісоткового збивання крилатих ракет в кожному випадку», – додає експертка.
Олена Паренюк у свою чергу запевняє, що ракетний удар по ПАЕС 19 вересня – швидше ексцес, а не закономірність.
«Усі атомні станції України охороняє ППО, тож будемо сподіватися, що Південноукраїнська станція у безпеці. Вибух на відстані 300 метрів від реактора ― це радше ексцес, а не закономірність», - каже радіобіологиня.
Ядерний шантаж
Експерти вказують на шантаж як один з імовірних мотивів ракетного удару Росії по території Південноукраїнської АЕС. Шантаж для України, оскільки створюється енергетичних хаос і невпевненість в тому, що українці зможуть пройти важку зиму. І часткове відключення Запорізької АЕС, а також потенційне відточення Південноукраїнської АЕС від мережі – це дуже серйозно, кажуть вони.
«Цей удар по Південноукраїнській АЕС – такий демонстративний. Бо якби були зруйновані високовольтні лінії, тоді був би дефіцит в українській енергосистемі. Тому Росія переслідує такими діями ще одну ціль – посіяти хаос», – пояснює Ольга Кошарна.
Удар по енергетичних об’єктах може бути «відплатою» з боку Росії Україні за успіхи ЗСУ на фронтах, вважають експерти. Коли було звільнення Харківщини на початку вересня, то мав місце російський удар по двох ТЕС, і це призвело до відключення світла майже в п’яти областях України. Нині говорять про успіхи ЗСУ на Херсонщині, і Росія б’є по Південноукраїнській АЕС на півдні…
Росія намагається, на думку Кошарної, шантажувати також і міжнародну спільноту – зокрема МАГАТЕ, яка з 26 до 30 вересня має проводити генеральну конференцію, вищий орган, який збирається раз на рік.
«І тут такий демонстративний акт – ведення бойових дій біля дамб і атомних станцій».
А Сергій Мирний додає:
«Як кажуть мені джерела на ЗАЕС, російські атомні експерти з «Росатому» дали російським військовим перелік об’єктів на АЕС, – а АЕС це великий комплекс, – які можна відносно безкарно обстрілювати в плані розвитку атомної катастрофи. І тепер російські війська обстрілюють заради шантажу і України, і світового співтовариства. Ще й приписують це українським військовим».
Тэги: