У Миколаєві не буде вулиці імені Дмитра Марченка – генерал проти

У Миколаєві до 15 липня проводилося електронне опитування населення в рамках проєкту «Деколонізація: переосмислення імперського минулого в публічному просторі Миколаєва». Жителям міста пропонували подати свої пропозиції нових назв тих вулиць обласного центру, які необхідно перейменувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перейменування Первомайська: які варіанти пропонує влада та чому обурені жителі

Як повідомили в Агенції розвитку Миколаєва, загалом подано 958 пропозицій щодо перейменування вулиць. Здебільшого миколаївці пропонують увіковічнити імена відомих городян, які загинули в російсько-українській війні. А також хочуть бачити в назвах місцевих топонімів імена визначних діячів української історії та культури.

ЯКІ ВУЛИЦІ ХОЧУТЬ БАЧИТИ МИКОЛАЇВЦІ

Найпопулярніші 5 пропозицій – назвати одну з вулиць міста на честь:

– загиблого українського захисника Сергія Гуссіді (запропонували 144 миколаївця);

– загиблого від російського ракетного обстрілу українського підприємця та генерального директора агрохолдингу «Нібулон» Олексія Вадатурського (52 пропозиції);

– загиблого в російсько-українській війні поета Гліба Бабіча (43 пропозиції);

– на честь генерала Дмитра Марченка, який керував обороною Миколаєва у 2022 році (32 пропозиції);

– миколаївського поета Дмитра Креміня (21 пропозиція).

Серед популярних історичних постатей та сучасників, на честь яких також хочуть назвати вулиці Миколаєва:

– засновник миколаївської «Просвіти», автор опери «Катерина» та «Історії України-Руси» Микола Аркас (17 пропозицій);

– визначний діяч українського націоналістичного руху Степан Бандера (16 пропозицій);

– Герой України, полковник Ігорь Бедзай (14 пропозицій).

Також миколаївці пропонують назвати вулиці на честь:

–  українських класиків літератури (Івана Котляревського, Марка Кропивницького, Ліни Костенко, Василя Стуса, Олени Пчілки),

– героїв національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. (Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Петра Болбочана, отамана Григорьєва),

– загиблих героїв російсько-української війни (Дмитра Коцюбайла або Да Вінчі, Олександра Мацієвського, Олександра Янцена),

– міжнародних партнерів міста та України (Європейська, Варшавська, Датська або Данської солідарності, Брюсельська),

– британського екс-прем’єр-міністра Бориса Джонсона,

– героя російсько-чеченського війни Джохара Дудаєва,

– миколаївського астронома Карла Кнорре,

– українського вченого Володимира Вернадського тощо.

Як запевняють в Агенції розвитку Миколаєва, усі подані пропозиції надалі будуть враховані при розробці рекомендацій для подання на розгляд топонімічної комісії міськради.

ГЕНЕРАЛ МАРЧЕНКО ПРОТИ

Генерал Дмитро Марченко, ім’я якого – на вершині рейтингу серед запропонованих жителями міста назв вулиць, відреагував на цю новину великим дописом на своїй сторінці у Facebook. Він просить не називати його ім’ям вулицю в Миколаєві.

«Я дуже прошу зняти мене з даного заходу, тому що вважаю, що зробив замало нашому місту для такої високої нагороди!» – підсумував Марченко.

Публікуємо повний допис генерала:

«Шановні миколаївці, побратими, друзі, знайомі і просто мешканці! Всі ви з 25.02.2022 для мене стали рідними, моєю сімʼєю! Разом з вами та при вашій допомозі ми вистояли та відбили ворога, ми чинили опір, кожний як міг, ми разом пережили найстрашніші часи нашого життя у місті! Хтось взяв зброю і став до лав ЗСУ, хтось зі зброєю був готовий віддати життя за наше майбутнє і наших дітей, хтось готовив оборонні рубежі з лопатою разом із бійцями, хтось готував пляшки із горючою сумішшю, хтось годував бійців, одягав і зігрівав їх своєю надією, вірою та любовʼю, а хтось просто вірив і молився!

Ми всі! Всі з вами чинили опір, ми показали підступному ворогу, який в десятки разів перевищував нас в чисельності особового складу та особливо в перевазі техніці та озброєння, що ми гідний і єдиний народ, ми незламні, і саме нам вирішувати, як жити нашим дітям!

Ми вистояли і відстояли! Ми з вами не дали захопити Південь України, ми… звичайні бійці та їх командири, артилеристи, спецпризначенці, поліцейські, нацгвардійці, рятувальники і лікарі, волонтери та звичайні мешканці Миколаєва – ми стали в один стрій і змусили ворога відступати і міняти бойові порядки, ми змусили поміняти повністю їх стратегічні плани по захопленню Півдня України і блокування виходу до Чорного моря! На превеликий жаль, гинули найкращі сини і доньки нашої країни…

Я безмежно вдячний всім миколаївцям за ваше відношення і повагу до мене! Але я не можу погодитись, щоб мене якось відзначили в цій перемозі і при цьому забули про інших! Я не можу допустити, щоб моїм імʼям назвали одну із вулиць Миколаєва і при цьому не зробили такого по відношенню до усіх загиблих за наше місто і область! Я рахую, що буде дуже не справедливо по відношенню до тих, хто і досі це робить, я вважаю що «Миколаївский Ваньок» заслуговує на цю відзнаку не менше, ніж я, або Віталій Кім, чи Роман Костенко!

Ми всі просто робили свою роботу і те, що мали робити! Я дуже прошу зняти мене з даного заходу, тому що вважаю, що зробив замало нашому місту для такої високої нагороди! Дуже сподіваюсь на Ваше порозуміння і дякую за віру і довіру! Слава Україні!», – написав Дмитро Марченко.

***

В Агенції розвитку Миколаєва вже відреагували на заяву Дмитра Марченка:

«Генерал-майор Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва на початку повномасштабної війни, виступив проти перейменування його імʼям однієї з вулиць міста.

Повністю підтримуємо позицію генерала щодо результатів публічного опитування миколаївців про перейменування вулиць, яке проводимо в межах проєкту «Деколонізація: переосмислення імперського минулого в публічному просторі Миколаєва».

Пов'язані записи

Грант на розвиток власної справи: як фермер із Миколаївщини збільшив урожайність на 30%

Понад 80 домогосподарств із Херсонської та Миколаївської областей отримали фінансову підтримку для розвитку власної справи в межах програми мікрогрантів. Програму реалізує World Food Programme у партнерстві з Southern Development Strategy…

Подробиці
Вирощує городину та ділиться досвідом з місцевими: історія фермера з Херсонщини, який почав все з нуля на Хмельниччині

Юрій Тимощук близько 30 років займався фермерством на Херсонщині. Після початку великої війни чоловік вимушено переїхав до іншого регіону, де зараз продовжує займатися справою свого життя. Нині пан Юрій проживає…

Подробиці