Лише за добу 6 липня шахраї ошукали довірливих жителів Херсонщини на 356 тисяч гривень. Схеми стандартні: псевдодопомога тим, хто постраждав під час війни, від затоплення, гроші для ВПО, а також сумнівні продажі товарів за низькими цінами. Періодично кіберполіція накриває цілі мережі колцентрів та інтернет-шахраїв, але вони з’являються знов та знов, грають на горі людей. Далі – про хитрощі шахраїв, про те, який вигляд має брехлива інтернет-реклама допомог та що кажуть злочинці під час телефонних розмов.
Схема 1. Реклама різних допомог у соціальних мережах
Інтернет-експерт Юрій Антощук, який регулярно дає поради херсонцям щодо правил поводження в соцмережах, який допомагав налагодити зв'язок, коли окупанти відрізали тимчасово окупований Херсон від українського інтернету, звертає увагу на шалені об’єми шахрайства з використанням теми виплат ВПО.
«Кількість реклами, яку запускають у Фейсбуці, – вражає. Грошей тут вкладено багато», – каже він.
Реклама у Facеbook різна, з використанням аналогів логотипів та імен «Дії», банків, міжнародних фондів, а Telegram-канали створені нещодавно, але мають тисячі накручених підписників. Telegram-канали теж різні: деякі відкриті, деякі потребують запиту на приєднання, а деякі мають формат ботів.
Наведемо лише декілька прикладів активної реклами у Facеbook, яка веде на фейкові Telegram-канали, що у свою чергу ведуть на фішингові підробні сайти ПриватБанку, Райффайзен Банку, Ощадбанку та інших банків, де вже відбувається викрадення грошей клієнтів, зазначає Юрій Антощук.
УВАГА! Шахрайська реклама! Ніколи не переходьте за такими посиланнями та не надавайте особисті дані. Уважно роздивляйтеся зміст рекламних картинок.
Поліція Херсонщини вкотре звертається з проханням отримувати інформацію про державні або міжнародні виплати лише з офіційних джерел.
!!! Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих і підозрілих веб-сайтах.
!!! Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно заблокуйте картку через інтернет-банкінг або зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки.
!!! Нікому не повідомляйте пін-код до картки, три цифри на звороті картки, коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів.
Схема 2. Дзвінки з колцентрів
Днями відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з протидії шахрайським колцентрам. Про це в Telegram-каналі повідомив один із членів комісії, нардеп Максим Бужанський.
За словами парламентаря, під час доповіді представника Офісу Генерального прокурора пролунало, що від січня до травня кількість злочинів, пов'язаних із цим видом шахрайства, зросла в 4 рази порівняно з минулим роком.
«Офіс Генерального прокурора заявляє, що шахраї з колцентрів масово грабують внутрішніх переселенців, зокрема, у розрізі грошей е-допомога. Слова прокурорів, що колцентри масово грабують насамперед саме українських громадян, підтверджують представники кіберполіції», – написав Бужанський.
Депутат також додав, що суми шахрайств, які зараз розглядаються в судах, поки що становлять лише 3,6 млн грн, що в масштабах розмаху діяльності колцентрів – крапля в морі.
Виявляється, люди не звертаються із заявами до поліції, або справи рідко доходять до судів. Замкнуте коло…
Колцентри (або як вони самі себе називають – «офіси») – це один із небагатьох надприбуткових бізнесів в Україні в умовах війни.
До речі, представники колцентрів запевняють, що нібито працюють лише на Росію, тобто ошукують росіян, а українців не чіпають. Такі собі благородні бандити, які ще частину прибутку віддають на ЗСУ.
Начебто українців обманюють або ув’язнені, або ідіоти, бо це небезпечно. А от росіян обманювати безпечніше. Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, тому правоохоронці Росії не можуть зараз звернутися до українських правоохоронців з вимогою відкрити кримінальну справу за фактом шахрайства. А якщо немає постраждалого, немає і факту шахрайства. Така логіка у «бізнесменів».
Але судячи з розмаху цього «бізнесу» і кількості постраждалих (а до поліції звертаються далеко не всі), шахраї масово працюють в Україні.
Найбанальніший спосіб розведення людини на гроші – коли шахраї кажуть, що «ваш родич потрапив у халепу». Аферист представляється співробітником поліції, який пропонує вирішити проблему за певну суму. Мета шахрая – застати жертву зненацька.
Другий дуже популярний спосіб – це шахрайство з товарами. Тут спектр методів впливу досить широкий. Шахраї можуть виставляти товари за заниженою ціною (наприклад, товар, який коштує 60 тисяч, продаватимуть за 20, пояснюючи таку знижку терміновістю). Спокусившись низькою ціною, людина погоджується вислати «гарантійну передоплату» – це і буде наваром шахраїв.
І третій метод, мабуть, один із найпопулярніших, – це банківські афери. Шахраї намагаються вивідати дані банківської картки жертви: номер, термін дії та CVV-код. У такій схемі аферист часто представляється співробітником банку, який телефонує, щоб допомогти розібратися з «підозрілою активністю» щодо картки. Нібито «хтось намагається вкрасти у вас гроші, і ми зараз із цим розберемося».
УВАГА! Поліція нагадує правила безпечного онлайн-шопінгу:
- завжди перевіряйте інформацію про продавця (почитайте відгуки про нього в інтернеті);
- при отриманні товару на пошті завжди перевіряйте його перед оплатою;
- використовуйте функцію післяплати (наприклад, накладений платіж);
- якщо продавець погоджується розраховуватися тільки в анонімній електронній системі платежів, просить повідомити термін дії картки, коди, одноразові паролі, які надходять на телефон, то краще відмовитися від покупки в цього продавця.
Схема 3. Дзвінки від імені міжнародних фондів та урядових організацій з пропозиціями допомоги постраждалим унаслідок підриву Каховської ГЕС, обстрілів тощо
Наразі методів обману побільшало, що вплинуло як на зростання прибутку шахраїв, так і призвело до збільшення кількості шахрайських колцентрів і відповідно ошуканих людей.
Під прицілом – найуразливіші: переселенці, постраждалі від війни та затоплення, в яких шахраї виманюють дані платіжних карток задля необхідності уточнення інформації нібито для перерахування фінансової допомоги від держави.
УВАГА! Будьте дуже уважні, нікому не надавайте особисту інформацію. Звертайтеся тільки до офіційних представників фондів, до державних органів соціального захисту, ЦНАПів.
Фото зі сторінки Юрія Антощука
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Тэги: