До ситуації на тимчасово окупованому лівому березі Херсонщини сьогодні прикута увага практично всіх, хто слідкує за перебігом воєнних дій. Ідеться передусім про територію уздовж Дніпра. Що відбувається там сьогодні та як події коментують військові й аналітики?
НАТАЛІЯ ГУМЕНЮК: «Ми продовжуємо працювати, аби відкинути ворога на 30 кілометрів»
Протягом доби 17 серпня Сили оборони України знищили на окупованому лівому березі Херсонщини 33 російських військових, три човни, якими вони намагалися маневрувати між островами, і три великокаліберні гармати, якими армія РФ била по Бериславському напрямку.
Загалом на добу кількість обстрілів Херсонської області суттєво знизилася. Про це розповіла керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня Наталія Гуменюк в марафоні «Суспільне. Спротив». За її словами, усього цього досягнуто завдяки роботі Сил оборони, які намагаються ускладнити логістику ворога та знищити його пункти боєпостачання, пише «Суспільне».
«Наше завдання – зупинити їх зовсім. Тому ми продовжуємо працювати, аби відкинути ворога на 30 кілометрів. Поки ця смуга всього кілька кілометрів. Ми хочемо їх відкинути до найдальшого оборонного рубежу», – зазначила Гуменюк.
Також вона повідомила, що російська армія має немалий запас снарядів, що зосереджений на материковій частині лівобережжя.
«Але основний запас вони постачають з кримського півострова. І ось тут логістика ускладнена й уповільнена, тому що функціонує одна траса для цього вантажу: М-17 через Армянськ. А мости на Чонгарському і Генічеському напрямку, які вони намагаються полагодити й облаштувати там альтернативні понтонні переправи, вони не можуть поки використовувати для великих вантажів», – керівниця пресцентру.
ГАННА МАЛЯР: «Інформація про стратегічні плани є в обмеженої кількості людей»
Українські військові виконували деякі завдання у районі лівого берега Херсонської області. Зараз триває певна робота, але захисникам потрібна інформаційна тиша. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр в ефірі одного з українських телеканалів.
«Всі очікування зрозумілі щодо лівобережжя Херсонщини. Деякі підрозділи мали певні завдання, які виконали. Ведеться певна робота, але не варто акцентувати саме на лівому березі. Скрізь, де лінія зіткнення, тимчасово окуповані території, ми вишукуємо можливості повернути їх», – сказала вона.
Маляр наголосила, що для успіху військові операції повинні проходити в інформаційній тиші. Вона закликала її дотримуватися.
При цьому вона також додала, що навіть самі військові іноді можуть сприймати тактичний успіх за стратегічний. Насправді ж, за її словами, інформація про стратегічні плани є лише в обмеженої кількості людей.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: «Відбувається процес розширення – не плацдарму, а сірої зони»
Про ситуацію на лівому березі Херсонщини висловився і військовий експерт Олександр Коваленко – військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив». Ось як він пояснив 18 серпня у своєму телеграм-каналі, що відбувається на лівобережжі Херсонської області:
«У росіян крики про те, що Сили оборони України починають форсування Дніпра, наступають на лівий берег і розширюють плацдарм, звучать від початку 2023 року. Практично раз на півтора-два місяці у них відбувається черговий колапс з історіями про висадку десанту біля Антонівського мосту, а зараз – біля Козачих Лагерів.
Але ось у тому й річ, що все, що відбувається, – це буденна робота диверсійно-розвідувального функціоналу ССО, яка почалася ще 2022-го, одразу ж після звільнення правого берега. Причому такі дії проводяться по всій лінії фронту, але на них чомусь звертають менше уваги.
Менше уваги звертають, бо це лінія фронту на суші. Ну, зайшли, вирізали позицію супротивника, повернулися назад. А у випадку з лівим берегом – це перетин Дніпра групою ДРГ, висадка та відпрацювання в зоні з більш проблематичними умовами відступу. Саме це й привертає увагу.
В іншому ж що відбувається? Суть проста. Група ДРГ висаджується на лівому березі у тій чи іншій локації, вирізає позицію супротивника та повертається назад. Противник посилає новий підрозділ на позицію і наступної ночі все повторюється.
На 3-4 раз на цю позицію вже нікого не посилають. По-перше, мало хто погодиться йти туди, де тебе гарантовано виріжуть в одну з ночей, по-друге, ці локації потрапляють під вогневий контроль з правого берега. Таким чином відбувається процес розширення – не плацдарму, а сірої зони: території, де немає ні окупаційних військ, ні Сил оборони.
З іншого боку, ця сіра зона дистанційно контролюється більше Силами оборони України, ніж росіянами.
Говорити ж про те, що українські війська проводять якусь наступальну операцію, форсують Дніпро, висаджують десант, розширюють плацдарм – ні. Це некоректно й взагалі про це говорити рано.
Коли ж почнеться процес звільнення лівого берега, думаю, ви все це чудово зрозумієте, без будь-яких "експертних" пояснень на тему "що відбувається?"
З іншого боку, лівий берег останні пів року породив серед окупантів стійку параною. Кожне шарудіння в кущах – наступ Сил оборони України! Слава нації!»
Тэги: