До великої війни Олександр працював у Херсоні. Воювати пішов 24 лютого 2022 року – тримав фронт на рідній Херсонщині, звільняв Харківщину, боронив Луганщину. Після поранення вирішив продовжити боротися з ворогом, опанувавши нову спеціальність – тепер він розвідник БпЛА на Донецькому напрямку.
Своєю історією військовослужбовець Олександр на псевдо Китаєць поділився із «Суспільним Донбас». Він розпочинав війну мінометником, а наразі – оператор розвідувального дрона 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
До повномасштабного вторгнення Олександр працював на заводі в Херсоні. Там отримав повістку й підписав контракт із 80-ю ОДШБр. У бригаді став мінометником, працював на мінометі 2Б11 калібру 120-мм.
БОЇ В ШИЛОВІЙ БАЛЦІ
У перший день повномасштабного вторгнення РФ, 24 лютого, Олександр з побратимами був на полігоні в Миколаївській області. Отримали наказ їхати – куди, ще не знали, каже чоловік, але завантажили боєкомплект та вирушили. Як виявилося, їх відправили тримати фронт на Херсонщині – на Каховський напрямок, урочище Шилова балка на правому березі Дніпра.
«Прибули на місце призначення, де ми мали тримати оборону. Нас заганяють у посадку, ми там окопуємося – це було вдень. І під вечір нас там розбили, бо в окупантів була вигідна позиція. Вони були зверху, ми – знизу. Але нас рятувало те, що ми під залізною дорогою були, і вони постійно перекидували – були перельоти, недольоти», – згадує Олександр.
Варто додати, що майже вся територія Новокаховської громади була окупована вранці 24 лютого 2022 року. Лише невеликий її клаптик – північна частина Веселівського старостинського округу під назвою Шилова балка на правобережжі – залишався під контролем Збройних сил України. За цю частину української землі розгорнулися справжні криваві бої, які залишилися дещо непомітними на фоні інших подій початку вторгнення і про які сьогодні мало інформації. Про це йдеться в соцмережі на сторінці «Нова Каховка історична». У дописі зазначається, що за даними депутата облради Ігоря Йосипенка, після завершення бойових дій на території Шилової балки вдалося знайти 25 тіл загиблих воїнів ЗСУ.
«Гривна» публікувала історію жительки Вінниці, яка в перші тижні окупації Херсонщини змогла прорватися в окупований Бериславський район і вивезти звідти тіло загиблого сина – він загинув саме під час боїв у Шиловій балці.
Військовослужбовець Олександр додає, що ті дні були дуже страшними, багато українських захисників полягло там.
«Той день – 25 лютого, це найстрашніший день був, ми дуже багато втратили побратимів. Це був перший бойовий досвід, коли по нас стріляли», – каже Китаєць.
ПОРАНЕННЯ
Після Херсонщини він брав участь у боях за Лисичанськ на Луганщині. Потім брав участь у звільненні Ізюма на Харківщині. Тоді, переповідає бойове завдання Китаєць, отримали наказ – зайти в тил противника.
«Страшно: ти їдеш, знаєш, що заїжджаєте в тил, і що очікувати від противника? Коли заїхали вже в сам Ізюм, і коли люди побачили, що зайшли українці, люди були шоковані, бо ніхто не очікував, що ми зайдемо з тилу. Багато людей плакали, вони були раді бачити нас, чекали, розказували про дуже страшні речі, поки вони були в окупації», – розповідає військовий.
Поранення Олександр дістав у Невському на Луганщині.
«Ми поклали тоді майже два батальйони бурятів. Вони лізли як "м'ясо". Знімаємося з позицій, виїжджаємо – і тут різко спалах: це все, що я пам'ятаю. Відчуваю, що мені дають лящі, я встав якось в шоці. Іду, але кульгаю, відчуваю, що болить нога. Потім почав задихатися – ребра. У той момент у нас один загинув», – згадує чоловік.
Про своє мінно-вибухове поранення Олександр розповідає з усмішкою і додає: пощастило, що викинуло вибуховою хвилею з авто.
«Я для себе знав, що повернуся, щоб це не було, який би діагноз не поставили. Бо тут – мої хлопці, з якими я починав службу, з якими вже під час війни познайомився, і несли разом службу, і разом працювали, стали рідними», – пояснює захисник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неймовірна сила духу та жага до життя: історія добровольця із Херсона, який самотужки воював 46 днів у ворожому тилу
РОБОТА В АЕРОРОЗВІДЦІ
Повернувшись після поранення, опанував нову спеціальність, тепер Китаєць – розвідник БпЛА. Ось що він розповідає про тактику російських військових:
«Наша задача: злітаємо, проводимо розвідку, вичисляємо, де заходить російська піхота, заходять групи, і ми коригуємо артилерію. Артилерія працює, ми коригуємо й безпосередньо знищуємо. Вони (російські військові, – ред.) розумні, у них цікава тактика. Недооцінювати ворога ніколи не можна. Я скажу як артилерист стосовно їхньої артилерії – там фахівці: вони дуже влучно й прицільно стріляють.
А їхня піхота: коли в аеророзвідці дивишся "стрім", як вони заходять і як заходять наші – нам треба в них ще повчитися. Вони дуже розумно роблять: заходять по 1-2 людини – по одному, по двох ніхто не буде стріляти. Зайшов – і все. І беруть так само певний інтервал.
Але був момент, що вони накопичувалися, і в один момент просто хотіли в контратаку піти, але ми підняли "пташки", побачили, що відбувається, FPV-дрони та скидами їх знищили».
Аеророзвідник працює в основному вночі, каже, у нічній роботі з дронами є свої особливості.
«Ми – нічні пілоти. Вночі нема стабілізації особливо, і посадити на землю, коли видимість погана, складно: коли вітер – дрона зносить. Що його садити на землю, у болото або в сніг, мені це займе секунду, щоб я його взяв в руку швидко та забіг в бліндаж. Інколи це доводиться робити під обстрілами. Були випадки, що й лежачи виповзав, ловили та садили на землю, потім в моменти вибігав, забирав дрона», – розповідає Олександр.
У 2022 році, коли почалася велика війна, більше працювала артилерія – що з нашого боку, що з боку окупантів, каже військовий з Херсонщини. Але зараз багато чого вирішують саме безпілотники. При цьому у росіян FPV-дрони більш розвинуті, ніж у нас, і самих дронів у ворога більше, додає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генерал Марченко розповів, хто такі «коршуни дяді Діми» та чи можна вірити «Миколаївському Ваньку»
На відміну від артилерії, зауважує військовий, безпілотники мають працювати безупину – цілодобово.
«В операторів БпЛА завжди більше роботи, тому що вони постійно працюють. Що вдень, що вночі – вони постійно мають бачити картинку. Шукають групи для артилерії, щоб знищувати. В артилеристів все просто: команду дали, вони підійшли до пушки, навели, стрельнули та пішли назад. А оператори уважно літають, дивляться, і це дійсно рятує життя наших військових на передовій.
Ми стараємося максимально скритно працювати, замасковано, обережно. Позицію свою не "палимо", бо розуміємо, що окупант бачить так само, як і ми. І коли ти це розумієш, тоді вже більш відповідально ставишся до своїх обов'язків, як-то кажуть: береженого Бог береже», – розповідає боєць.
Фото: скріншоти з відео «Суспільне Донбас»
Тэги: