Прапор України над Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва імені Бориса Лавреньова у 2022-му майорів аж до 9 серпня. «Аж» ‒ бо це справжній нонсенс: у місті, де українську символіку росіяни зривали, палили та за яку могли полонити або вбити, якщо побачили в когось, прапор на фасаді протримався понад 5 місяців окупації. Власне, і бібліотека виявилася по-справжньому незламною, пише Кавун.Сity.
З перших днів окупації Херсона обласна бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова вжила всіх заходів, аби убезпечити працівників та відвідувачів. Відвідування закладу було неможливим через постійний контроль з боку росіян та обстріли. Зовсім неподалік бібліотеки відбулася трагедія в Бузковому сквері ‒ деякі працівниці книгозбірні чули й навіть бачили, що відбувалося, проте й сьогодні про це ще важко говорити.
Прапор незламності ‒ на фасаді бібліотеки
У Херсоні почалися не лише обстріли та справжня окупація. Буквально за кілька днів люди відчули всі її можливі наслідки: від дефіциту на все до ув’язнення активних громадян. Активними росіяни вважали не лише тих, хто ходив на проукраїнські мітинги, а й просто людей україномовних чи з української символікою. Обшукували, перевіряли гаджети...
Попри те, що в перші ж дні окупації росіяни вдиралися до будинків простих людей, комунальних закладів та інших установ, бібліотека в Шуменському мікрорайоні витримала чи не довше за всіх. Прапор України на фасаді книгозбірні майорів до 9 серпня включно!
Фото: ХОБЮ імені Бориса Лавреньова
«Це справжнє диво, яке важко пояснити словами, ‒ розповідає директорка книгозбірні Вікторія Лобзова. ‒ У той час, коли росіяни знищували все українське на своєму шляху, а прапори ‒ у першу чергу, наш прапор України на бібліотеці протримався рекордний час. Не знаю, чи десь іще в установах Херсона тримався прапор так довго. Ми або єдині, або одні з небагатьох точно. Прапор давав віру й надію херсонцям, що незабаром усе буде Україна, а росіяни тут не затримаються. Так і сталося за три місяці».
Вікторія Лобзова залишалася в окупації пів року. До останнього зберігала майно бібліотеки, аби його не розікрали окупанти. Але почалися погрози, які стосувалися не просто діяльності ‒ вони вже загрожували життю директорки. Окупанти шукали когось, хто міг би працювати на них. Але колектив був непохитним: усі працювали виключно на Перемогу, з вірою в серці, що ЗСУ незабаром звільнять місто.
Деякі бібліотекарки пережили окупацію і нині лишаються в Херсоні. Хтось повернувся після виїзду. Але майже весь колектив працює.
У вересні 2022 року стало відомо, що росіяни таки «відкрили» бібліотеку на базі «Лавреньовки». Очолив окупаційну бібліотеку чоловік, якого в бібліотечній сфері не знають. Окупантам довелося шукати новий штат працівників, адже справжній колектив майже в повному складі не співпрацював з ними. Усі співробітники української бібліотеки продовжують працювати онлайн дистанційно, адміністрація ж книгозбірні впроваджує нові підходи до роботи відповідно до реалій.
Бібліотека ‒ це не лише книги
Вікторія Лобзова часто повторює в інтерв'ю та коментарях: бібліотека сьогодні ‒ це передусім бібліотечні фонди, які мають регулярно та систематично поповнюватися сучасними книгами, зокрема для підлітків. Але сучасні бібліотеки ‒ це ще й розмаїття інформаційних послуг: центри, студії, клуби за інтересами.
І справді, сучасні бібліотеки ‒ це й літературні клуби, наживо та онлайн. Це просвітницька робота та різноманітні проєкти для школярів і студентів. Причому настільки цікаві, що їхньою аудиторією стають і дорослі.
Однією з фішок Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Бориса Лавреньова є цікаві краєзнавчі проєкти, зокрема екскурсії. Якщо за мирного часу їх проводили наживо, то з пандемією та окупацією ‒ онлайн. На сайті бібліотеки можна побачити, скільки різних заходів відбувається зі школярами. А на сторінці у фейсбук (під час окупації книгозбірня створила нову сторінку) ‒ анонси та цікаві історії.
Історія в цілому та краєзнавство зокрема ‒ це справжня фішка бібліотеки, опікується цим напрямком Лариса Баєва, але долучаються всі працівниці. До неймовірних історій з Херсона та Херсонщини додаються і просто цікаві теми: про відомих акторів, митців, науковців. Цікаві історії розбавлені не менш цікавими джерелами, де кожен може віднайти ще більше інформації, а також неперевершеним гумором, бо куди ж без нього.
На сайті бібліотеки в блозі «Краєзнавець» з'явилась рубрика «Відкриваємо в собі таланти», де можна дізнатися про творчість наших земляків під час війни. Відтак, обласна бібліотека продовжує популяризацію книги, української мови та українських письменників.
Бібліотекарки «Лавреньовки» підняли прапор України після деокупації Херсона
Продовжує працювати створений книгозбірнею Центр психологічної та правової підтримки для молоді: правова підтримка молоді завжди актуальна, а за часів війни та окупації ‒ особливо. Разом із фахівцями бібліотека проводить дуже багато заходів онлайн. Працюють також створені в бібліотеці онлайн-клуби: жіночий клуб Lada, клуб для дівчат «Камея», а також краєзнавчий салон Cinema Hall та бібліотечна лампа, до яких кожен охочий може долучитися з будь-якого куточку світу. На ютуб-каналі бібліотеки можна віднайти цікаві історії з життя відомих херсонців.
«Ми продовжували працювати навіть попри страх, ‒ зазначає Вікторія Лобзова. ‒ Ті, хто виїхав, підтримували тих, хто залишався в Херсоні, брали на себе чимало задач, які не могли виконати люди в окупації через поганий зв'язок або страх перед окупантами. Жодного дня не було такого, аби ми не випустили важливого контенту або не допомогли людям».
Бібліотека продовжувала свою роботу зокрема з інформаційної підтримки херсонців і продовжує її зараз. Наприклад, консультування щодо послуг з юридичної та психологічної підтримки, нагальної інформації щодо гуманітарної допомоги в Херсоні та багатьох інших питань, пов'язаних із Херсоном та Херсонщиною.
«Ми пережили й продовжуємо переживати страшні події, які закарбуються в пам'яті, ‒ каже Вікторія Лобзова. ‒ Але ці події не мають повторитися. Саме для цього місія бібліотеки ‒ підтримати освітню галузь своїми завданнями: просвітництвом, наданням культурних та інформаційних послуг. Бо ж за що воюють наші Воїни на фронті?».
Тэги: