Перші місяці російської окупації Херсонщини були незрозумілі з точки зору організації окупаційною адміністрацією своєї системи влади.
Так, спочатку було призначено військових комендантів Херсона та Нової Каховки – полковника Бедрика та командира батальйону ЛДНР Ануфрієва відповідно. Про призначення військових комендантів в інші населені пункти майже нічого не відомо, але вони, скоріш за все, були. У той же час цивільна «влада» регіону від російських окупантів не була призначена протягом двох місяців.
І в цей період була дивна ситуація – одночасно з контролем російськими окупаційними військами значної території Херсонської області існувало й виконувало свої функції, нехай і обмежено, українське місцеве самоврядування.
Наприклад, у Херсоні законний міський голова Ігор Колихаєв продовжував працювати до кінця червня 2022 року, доки його не було викрадено. Він проводив наради з питань життєдіяльності міста й збирав засідання виконкому. Як йому це вдавалося – невідомо, але це факт.
В інформаційному просторі російська окупаційна адміністрація з’явилася в місті й на тимчасово окупованих територіях Херсонської області наприкінці квітня 2022 року. 26 квітня російські військові призначили колаборанта Володимира Сальдо головою окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсонської області.
Саме утворення цього органу й поклало початок існування, віримо, що недовгого, російської окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.
Потім було створено міські окупаційні адміністрації Херсона, Скадовська, Берислава, Генічеська, Нової Каховки. Доволі швидко ці органи засвітили й легалізували зрадників усіх мастей – на побігеньках в окупантів опинилася родина Семенчєвих, депутати Херсонської облради Булюк і Ковальов та багато інших.
Окрім місцевих адміністрацій, було створено ще окупаційний «уряд», який укомплектували вихідцями із самої Росії, скоріш за все, для контролю місцевих. Так, головою фейкового «уряду» було призначено вихідця з ФСБ, калінінградського чиновника Сергія Єлісєєва, а 25 листопада 2022 року новим головою «уряду» було призначено ексмера Краснодара Андрія Алексєєнко.
Із російських засланців ще можна згадати «міністра» освіти Михайла Родікова та ліквідованого херсонським підпіллям заступника Сальдо полковника ФСБ РФ Олексія Катериничева.
Офіційно задачі російської окупаційної адміністрації, звісно, ніхто не озвучував, але узагальнено їх можна окреслити так:
- встановлення контролю над матеріальними та людським ресурсами;
- організація і впровадження російської владної структури контролю на тимчасово окупованих територіях Херсонської області;
- найскоріша фактична інтеграція всіх процесів і сфер життя в правовий простір Російської Федерації.
Майже всі ці задачі російська окупаційна адміністрація провалила. Можливо, окрім встановлення контролю і вивозу, а фактично грабунку матеріальних ресурсів. Росія вкрала майже все, що можна було: від обладнання підприємств, сільськогосподарської техніки, кораблів, творів мистецтв до тих самих пральних машин і унітазів.
Окупаційна адміністрація намагалася запровадити російський простір в освітній і соціальній сфері, примусово ввести в обіг російський рубль. Були спроби ввести російську паспортну й правоохоронну систему, змушувати приватний бізнес працювати за російськими законами.
Своєю думкою, чому саме всі намагання росіян втягнути наш регіон у «руській мір» при повному військовому контролі зазнали фіаско, в ефірі «Радіо Свобода» поділився експерт, заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Він зазначив, що формування окупаційних органів влади на Херсонщині проходило дуже важко та непослідовно.
«Це і на лівому, і на правому (березі Дніпра – ред.), і в самому Херсоні. Це і неготовність їхня, і самовпевненість, і відсутність колаборантів. Вони ж думали, що всі структурні підрозділи центральних органів влади та місцева влада перейдуть, як це було на Донбасі, наприклад. А на Херсонщині цього не сталося. Структурні підрозділи не перейшли, тому доводилося все робити з полів. Людей немає, уявлення про те, як це робити, теж немає. Це дуже сильно затяглося», – зазначив аналітик.
ПРО ОСВІТУ Й МОЛОДЬ
Сергій Данилов зазначив, що російським окупаційним силам не вдалося сформувати управлінські органи у сфері освіти.
«Школи відмовилися працювати, вчителі, діти повиїжджали. Ті, хто залишався, відмовилися йти на співпрацю. Але вони якісь формальні органи управління для освіти також створили, якихось людей призначили. І навіть не скрізь, наскільки я пам'ятаю», – згадав експерт.
Окупанти намагалися формувати відділи, які займаються молодіжною політикою, але там теж не вистачало працівників.
«Під це вони виділяли ресурси, запускалися програми, зокрема, молодіжних обмінів, щоб вивозити українських дітей на Північний Кавказ, до Криму на різні заходи, фестивалі. І, слідкуючи за ресурсами окупантських «військово-цивільних адміністрацій», вони не знайшли нічого кращого, ніж скопіювати нашу назву лише переклавши її російською», – повідомив Данилов.
ПРИМУСОВА ПАСПОРТИЗАЦІЯ
Видача російських паспортів була для окупантів пріоритетом, і вони намагалися тиснути на місцеве населення будь-якими способами, підкреслив заступник директора Центру близькосхідних досліджень.
Дехто змушений був отримувати російській паспорт в окупації, зазначає Данилов.
«Вони використовували тиск, залякування, що бізнес буде націоналізований, він буде перереєструватися, але для цього треба брати російський паспорт. Не можна отримати допомогу чи російську пенсію, для цього треба отримати паспорт. І всі ці структурні підрозділи російської окупаційної влади: соціальної, молодіжної, освітньої працювали з якогось моменту як система примусу, щоб ввести громадян у російське правове поле. Якщо не фактично, то символічно, щоб люди думали, що вони в російському правовому просторі», – пояснив експерт.
ПРОВАЛ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Російські окупаційні сили не запровадили також і судову систему на захопленій частині Херсонщини, каже Данилов. Намагалися примусити адвокатів після російської перепідготовки отримати сертифікати на адвокатську діяльність:
«Тих, хто погоджувався колаборувати, я знаю таких наших колишніх партнерів із Чаплинки, які приїхали до Криму на навчання, курси перепідготовки. Намагалися примусити адвокатів після російської перепідготовки отримати сертифікати на адвокатську діяльність. Я читав на одному з ресурсів, що адвокати обговорювали та сміялися, що їхня діяльність взагалі стала непотрібна, тому що судів немає», – розповів аналітик.
Данилов вважає, що на сьогодні анексія окупованої частини Херсонщини «фактично не відбулася» та «Росія відчуває, що це чужа територія».
А головний чинник провалу російської окупаційної адміністрації – це незламна воля жителів української Херсонщини до свободи й бажання бути вільними від російської навали.
Тэги: