«І коли я вже втратив надію, ракета нарешті зійшла, зробила в повітрі зиґзаґ і вдарила “вертушку” спереду. Ка-52 загорівся, пірнув носом униз і обрушився на землю».
Це фрагмент розповіді військового Євгена з позивним Шева про те, як йому вдалося збити ворожий вертоліт. Сталася ця подія восени 2022 року на Херсонщині – чоловік брав участь у звільненні рідного краю. Історію Євгена розповіли у відділі зав’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід».
Молодшому сержанту – 47 років, 6 років тому разом із сім’єю він переїхав із Херсонщини на Закарпаття. До повномасштабного російського вторгнення працював столяром і слюсарем, а на початку березня 2022 року добровільно пішов в ТЦК та СП й потрапив у 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. Відтоді служить у зенітно-ракетному підрозділі, працює з ПЗРК (переносний ракетно-зенітний комплекс).
«Уперше на бойові позиції я потрапив у середині березня 2022-го. Працював з “Іглою” (ПЗРК радянського типу, – ред.) та “Перуном” (польський ПЗРК, по суті – глибоко модернізована “Ігла”, – ред.). Буквально днював і ночував разом із піхотою на передньому краї», – розповідає командир відділення.
Щоправда, на самому початку ПЗРК важко було застосовувати через брак рацій. Однак, невдовзі цей недолік усунули, і бійці почали активно працювати, прикриваючи піхоту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонський зенітник збив у небі над Миколаївщиною російську ракету з переносного ЗРК (відео)
Восени 2022 року, коли 128-ма ОГШБр звільняла рідну для Шеви Херсонщину, молодший сержант знищив зі свого ПЗРК жирну ціль – ворожий Ка-52. Це сучасний російський бойовий командирський вертоліт вартістю 16 мільйонів доларів США.
Ось що розповідає Євген про ту подію:
«Ми з напарником разом із піхотним підрозділом рухалися вперед і зупинилися на ночівлю в посадці. А вранці почули тріскотіння лопатей двох російських “вертушок” – у нашому напрямку заходив Ка-52, а за ним – Мі-24. Ми тоді зайняли посадку з колишніми російськими позиціями, і пілоти, вочевидь, цього не знали.
Вони летіли неспішно, у режимі розвідки, не вели вогонь і ні в що не цілилися – думали, що територія під їхнім контролем. Я схопив “Іглу” і вискочив на купу піску, що залишилася після риття траншеї. А далі настільки сконцентрувався на Ка-52, що другий вертоліт навіть не бачив, хоча вони були поруч – такий психологічний ефект. Націлився, зробив накол і в автоматичному режимі зробив пуск. ПЗРК задзижчав – подав сигнал, що захопив ціль, але в автоматичному режимі він сам обирає момент пуску. Я веду ціль, ПЗРК продовжує дзижчати, а ракета все не сходить і не сходить...
Кричу напарнику: “Готуй другий комплекс, може, хоч у хвіст вдаримо!”. Тим часом Ка-52 підібрався зовсім близько – на відстань десь півтора кілометра, він летів над самими деревами, на висоті не більше 8 метрів. І коли я вже втратив надію, ракета нарешті зійшла, зробила в повітрі зиґзаґ і вдарила “вертушку” спереду. Ка-52 загорівся, пірнув носом униз і обрушився на землю. Було багато диму, вогню, а потім від детонації почали відстрілювати авіаційні ракети».
До речі, влучити в повітряну ціль так, щоб вона одразу впала, вдається рідко. Часто після удару ракети вертоліт чи літак горять, димлять, але тримаються в повітрі й можуть відлетіти дуже далеко. Тобто не кожне влучення – це обов’язково знищення цілі. Тим паче, що вибухівки в «Іглі» всього близько 300 грамів – це зовсім небагато.
Але в цьому випадку все спрацювало на 100%. Ка-52 упав на контрольованій ЗСУ території, його збиття навіть зняв на відео дрон українських захисників – тому це підтверджена ціль. Екіпаж – двоє висококваліфікованих пілотів – миттєво загинув.
«Одразу після падіння Ка-52 другий ударний гелікоптер Мі-24 пірнув за посадку та втік. Теоретично він міг спробувати відпрацювати по нас, але вирішив не ризикувати. Правильно зробив…» – додає Шева.
Через деякий час після збиття Ка-52 Євген отримав бойову нагороду. Сьогодні він продовжує працювати з ПЗРК, прикриваючи від ворожої авіації піхоту.
«Навіть якщо нам не вдається влучити в повітряну ціль, ворожі льотчики лякаються, міняють маршрути, відстань… А це вже великий плюс для наших піхотинців», – пояснює боєць.
Молодший сержант Шева вірить, що свого часу звільнить і решту рідної Херсонщини, що буде найкращим внеском у Перемогу.
Саме завдяки професіоналізму, мужності та відвазі таких Захисників як Шева та його побратими, 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді вдається успішно виконувати навіть найскладніші завдання. За бездоганне виконання бойових завдань особовий склад ОГШБр був відзначений Президентом України Володимиром Зеленським.
Для охочих детальніше дізнатися про умови військової служби в цьому військовому з’єднанні та поповнити лави сталевих воїнів у 128-й ОГШБр подають контактний номер телефону: +38 (068) 645-62-24.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серійний винищувач російських дронів: історія захисника з Херсонщини, який пройшов шлях від солдата до офіцера
Фото: відділення комунікацій 128-мої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади та порталу «Мілітарний»
Тэги: