Тетяна Князева – херсонка, яку хтось знає як викладачку в музичній школі, хтось – як режисерку та ведучу різних свят і конкурсів, хтось – як поетку, а хтось – як волонтерку, яка з 2014 року допомагає військовим, а під час окупації Херсона й зараз – ще й жителям міста. Влітку будинок, в якому вона живе, росіяни обстріляли з «Градів». Тетяна дивом вижила. Тепер у неї, як і в багатьох херсонців, немає дому…
Тетяна Князева – дуже емоційна та енергійна жінка. В усе, за що вона не береться, вона вкладає душу, а свої думки та враження трансформує у творчість. Так було за мирних часів, так є і зараз.
Тетяна Князева. Фото зі сторінки Тетяни в соцмережі
Напередодні власної особистої трагедії вона на своїй сторінці у Facebook опублікувала вірш про життя в окупації:
Лелечі крила українців.
Стражданню, прощенню
Терпінню і Любові
Навчи мене...
Зміцни мої крила ...
Велике і Величне!!!
Все з тобою...
Спрага до волі!
Спрага до Життя!
Зашию твої рани –
Тонким шовком!
Божа любов тримає
Небеса
І підіймає до безсмертя всіх Героїв
І прагне Волі
Зв'язана Душа…
«Нічого не встигла забрати! Себе! Вибігти встигла! І все!» – так описала Тетяна мить обстрілу власного будинку.
Якийсь час жінка перебувала в мами в іншому районі Херсона, потім друзі надали тимчасове житло, бо Тетяна має двох великих собак.
Наслідки обстрілу будинку Тетяни Князевої. Фото зі сторінки Тетяни в соцмережі
Одночасно Тетяна не припиняє свою волонтерську діяльність. Наступного дня після обстрілу будинку вона разом із друзями-волонтерами вирушила до деокупованих сіл області. Бо там на них чекають, а значить – не можна підводити. Навіть якщо земля з-під ніг.
«Завтра мене врятують діти! Їду в села, до деокупованої території, до дітей, з патріотичною програмою «З Янголом на плечі»... Про все інше буду думати потім», – написала Князева.
Останніми тижнями в Херсоні посилилися обстріли з лівого берега.
Загалом, за даними Херсонської міської військової адміністрації, у вересні ворог обстріляв громаду до 30 разів та використав для цього сотні снарядів. До мінометів та ствольної артилерії додалися «Гради» та КАБи – керовані авіабомби. Останні знищують все навколо в радіусі 500 метрів. 500-тонна бомба має дуже велику силу ураження, залишає після себе воронку діаметром до 100 метрів. Майже кожного дня гинуть люди. Це й перехожі, і поліцейські, і комунальники…
Кожну ніч відбуваються атаки центральної частини Херсона. Ворог укотре прицільно б’є по домівках жителів міста, у місцях влучень виникають пожежі. На них виїжджають рятувальники, їх повторно обстрілюють. Днями зі зруйнованого будинку ледь врятували жінку з двома доньками. Вони в лікарні, їм немає куди повертатися. Люди збирають кошти, шукають їм житло…
Наче скупі зведення, але за ними – стільки болю та страждань, а ще – героїзму! Бо в тих обставинах, в яких живе Херсон, героєм мимоволі стає кожен: водій тролейбуса, комунальник, лікар, волонтер… Бо роблять свою роботу, незважаючи ні на що.
Волонтерські будні. Фото зі сторінки Тетяни в соцмережі
Ось як описує свій день Тетяна:
«Вчора потрапила ранком під "Гради", виїхала з Воєнки за гуманітарним вантажем і просто думала, що дихання від страху зупинилося!
Сьогодні неймовірним чином залишилася неушкодженою, знову попали під обстріли, опинилися в центрі недалечко від оптики «Добрий зір», вчасно розвернули машину з вантажем, який загрузили для хлопців на передову на Донбас (засоби гігієни), і полетіли на машині в інший район міста.
Херсон. Криваві дні, часи, тижні...
Місяць за місяцем – тяжіння смерті зростає між нами! Балансуємо. Виживаємо.
Тут, в місті, де небо накриває гарячими уламками, маленькі вулиці та провулки стоять майже безлюдні… Проспекти, що живуть в самотині тільки минулим, тільки для себе, вікує страшна вбивча тиша. І я її боюся!!!
Тишу, яка вбиває...
Не знаєш ти, моє місто,
Яка буде доля,
Чи ти вийдеш,
Чи не вийдеш?!
З під обстрілу Живою...
Плачу за загиблими і пораненими!..» – так описує свої відчуття херсонка Тетяна Князева.
Волонтерські будні. Фото зі сторінки Тетяни в соцмережі
Ці короткі рядки, нотатки на її сторінці у Facebook, лише частково передають ті умови, в яких доводиться жити херсонцям і працювати волонтерам. Але вони не зупиняються. Не зупиняється й Тетяна, бо це – не про неї.
Вона продовжує збирати донати на допомогу військовим, формує вантаж із маскувальних сіток, ліків, гігієни, а також… сала. Його Тетяна завжди передає військовим, бо таким смаколиком їх не накормлять, а українці не можуть жити без сала.
Друзі збирали кошти на банківську картку Тетяни Князевої, чоловіки визвалися допомогти розібрати завали, які утворилися на місці її будинку після обстрілу. Була надія, що хоча б щось із майна вдасться врятувати. Але прибережні вулиці Херсона зараз знаходяться під постійними обстрілами. За всім, що відбувається, пильно стежать вороги з дронів. Коли затишшя, Тетяна намагається відкопати з купи каміння, на яке перетворився її будинок, цінні для неї речі. Це відзнаки від військових підрозділів, яким допомагала, афіші заходів, які організовувала…
Тетяна Князева. Фото зі сторінки Тетяни в соцмережі
«Святі і дорогі Серцю Люди!!! Дякую за все! Сила кожного небом переллється в Душу. ОБІЙМИ. Будемо жити», – написала Тетяна на своїй сторінці у Facebook слова вдячності друзям та незнайомцям, які відгукнулися на її горе й допомагають хто чим може в цей скрутний час.
Тим часом сама Тетяна продовжує вести активне волонтерське та творче життя. Наразі готує Всеукраїнський національний фестиваль-конкурс «Княжий Вінець України».
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Тэги: