На початку листопада минулого року, перед втечею на лівий берег Дніпра, у Херсоні були пограбовані два найбільші музеї міста – художній і краєзнавчий. У них зберігалися шедеври світового мистецтва, рідкісні археологічні експонати та інші культурні цінності.
З погляду культурної спадщини вони безцінні. Але колись доведеться підрахувати їхню вартість, щоби знати, скільки ми втратили у грошовому еквіваленті. Це непросте завдання: ціни на такі лоти дуже різняться, наприклад, на «чорному» ринку і на світових аукціонах. «Факти тижня» спробували це зробити, залучивши експерта з Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Юрія Шатайла.
За яких умов сталася крадіжка
Посічена обстрілами старовинна будівля оточена будівельними помостами. Реставрувати Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка почали ще до повномасштабного вторгнення, а згодом це довгий час рятувало шедеври, які були приховані у його фондосховищі.
Справа в тому, що в контракті із підрядником, який здійснював реставрацію будівлі, була помилка. Там написали, що отримали будівлю порожньою, а увесь вміст фондів вивезли начебто до цього.
Усі фото: Аліна Доценко
Із Херсонським краєзнавчим музеєм ситуація була інакшою. Багато фото та відео свідчать про те, що його директорка Тетяна Братченко одразу пішла на співпрацю з окупантами з перших днів захоплення міста.
Пограбування обох музеїв відбулося у період із 31 жовтня по 4 листопада 2022 року. Під керівництвом директора Центрального музею Тавриди Криму Андрія Мальгіна експонати поспіхом запакували й вивезли вантажівками та звичайними автобусами.
Підрахунок вартості шедеврів Херсонського обласного художнього музею імені О. Шовкуненка
Робіт у фондах цього музею зберігалося до 150 одиниць. Експерт Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Юрій Шатайло каже, що які самі роботи були – невідомо, тож, щоб оцінити вартість, візьмемо середні ціни на картини художника Шовкуненка.
– Я маю на увазі не ціни «чорного» ринку або аукціонів, я вказую ціни, які може вивести оцінювач. Вартість картин Шовкуненка починаються зараз від $ 45 тис. І це ціна, з якої може стартувати робота. Якщо картин 150 штук, то приблизна сума всієї кількості – до $ 7 млн, а може, і більше, – каже Шатайло.
Також одними із найцінніших шедеврів музею були дві великі роботи Миколи Пимоненка «Великодня утреня» та «Колядки» – від $ 70 тис. і значно більше. А ось іще дорожчий на світовому ринку Іван Айвазовський – від $ 250 тис. У музеї було два його полотна.
Ще один шедевр світового рівня – портрет англійця Пітера Лелі. За скромними підрахунками, вартість такої роботи могла би стартувати від $ 200 тис., але на аукціоні могла б досягти й $ 1 млн. Картина німця Августа фон Баєра – від $ 150 тис., а от роботи Миколи Глущенка в Європі були б навіть дорожчими, ніж в Україні. Вартість його картин лише стартувала б від $ 70 тис., а таких у Херсонському обласному художньому музеї було до сотні.
– Відомі ще прізвища та кількість картин, що втрачено у Херсоні. Це Яблонська (дуже дорога), Серебряков (декілька картин), одна картина Врубеля (його й так замало в світі, це теж $ 250 тис. – лише старт). А ще 14 цінних ікон XVIII ст. авторства Михайла Шибанова від $ 500 тис. за колекцію. І це лише найкраще з колекції, було й інше. Тобто лише на одному художньому музеї держава втратила близько $ 1 млрд, – резюмує Шатайло.
Вартість археологічних пам’яток Херсонського краєзнавчого музею
Вартість археологічних та історичних пам’яток підрахувати складніше. По-перше, точного списку вкраденого Херсонський краєзнавчий музей не надає. Ймовірно, через те, що велика частина персоналу «евакуювалася» із росіянами разом із директоркою Братченко, але загальний опис колекції та експозицій таки зберігся, і з нього теж можна зробити певні висновки.
Ядром колекції були знахідки вчених на місцевих археологічних розкопках на пізньоскіфському городищі Червоний Маяк і на місцях, де були античні міста Північного Причорномор’я. Зокрема, з останнього – багата колекція монет, яка зникла повністю. Вартість їх, за оцінкою Юрія Шатайла, може різнитися, це залежить від виду металу. Ціни на мідні монети сягають $ 1 тис., на срібні – до $ 10 тис., на золоті – до $ 20 тис.
Найдорожчими експонатами можна назвати вироби з місцевого скіфського золота, колекція якого також була у музеї.
– Ціни на скіфське золото постійно зростають. Зараз одна маленька лунниця на 1,5 грама коштуватиме $ 300, тоненький і зовсім розтрощений браслет – $ 3 тис., а от цілий стартуватиме від $ 15 тис. і може дійти до $ 250 тис. Мій досвід співпраці з музеями дозволяє припустити, що в Херсонському могло зберігатися до 5 кілограмів виробів. А це могло потягнути на $ 1 млн, – підраховує Шатайло.
І це тільки частина вкраденого. На перший погляд, за словами експерта, в краєзнавчому музеї вкрали менше, але за реальною вартістю ці втрати можуть бути такими ж, як і у художньому.
Процедура повернення вкраденого
Процедура повернення вкрадених культурних цінностей називається реституцією і може застосовуватися виключно після припинення воєнних дій. Вона є видом міжнародної відповідальності держави-агресора й окупанта. І попри те, що росіяни мотивували викрадення тим, що рятували колекції від вуличних боїв, фактично вони їм не належать, тож рано чи пізно з імовірністю 100% таке рішення ухвалить і Міжнародний суд.
Фото на обкладинці: facebook.com/art.museum.ks
Тэги: