Ян Ярчук
18 жовтня 1955 року на Каховській гідроелектростанції запустили перший гідроагрегат. Майже через 68 років, 6 червня 2023-го, російські окупанти підірвали станцію та зруйнували греблю, спричинивши масштабну гуманітарну й екологічну катастрофу.
Будівництво Каховського гідровузла стало одним із наймасштабніших інженерних проєктів свого часу. 18 жовтня 1955 року на Каховській гідроелектростанції відбувся пуск першого гідроагрегату. Станція виробляла електроенергію, а водосховище забезпечувало потреби населення, промисловості та сільського господарства. Розвивалися зрошення, судноплавство, зростали міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каховська ГЕС: 70-річний ювілей та сумна реальність – архівні фото станції
Нині ГЕС зруйнована, а територія перебуває під російською окупацією. Проте історія станції триває насамперед завдяки її людям, пишуть в Укргідроенерго:
«Частина каховських гідроенергетиків нині працює на інших станціях Укргідроенерго, застосовуючи свій досвід і знання, зберігаючи професійні традиції та зв’язок із рідним колективом. Для них Каховська ГЕС назавжди залишиться частиною життя, з якою пов’язані роки праці, спогади та відчуття «Я вдома», яке неможливо замінити нічим іншим. Майбутнє Каховського гідровузла нерозривно пов’язане зі звільненням українських територій. Її відновлення – це не лише питання енергетики, а й повернення води, можливостей для розвитку регіону та відновлення життя на берегах Дніпра. Ми віримо, що настане день, коли після деокупації та відбудови на Каховській ГЕС знову пролунає команда «пуск». Запрацюють нові гідроагрегати, а в історії станції розпочнеться новий розділ. І, як у 1955 році, його творитимуть люди – ті, хто зберіг досвід, професію та віру в майбутнє своєї станції».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Навіть Чорнобиль був не настільки згубний для природи»: природоохоронець – про наслідки теракту на Каховській ГЕС
Зазначимо, що доцільність відбудови Каховської ГЕС вже три роки залишається предметом дискусій. На місці колишнього водосховища сформувався вербовий ліс, який досліджують науковці. Водночас після руйнування греблі виникли серйозні проблеми з водозабезпеченням півдня України, зокрема зрошенням сільськогосподарських земель.
Фото з фейсбук-сторінки Укргідроенерго
