Каховська ГЕС: 70-річний ювілей та сумна реальність – архівні фото станції

Цьогоріч мало би виповнитися 70 років Каховській ГЕС. Однак за кілька днів – сумна річниця трагедії, коли Росія знищила станцію, спричинивши масштабну катастрофу. 

Пам’ятні дати, пов’язані з Каховською ГЕС

18 жовтня 1955 року вважається днем народження Каховської гідроелектростанції імені Петра Непорожнього. Того дня на щойно спорудженій ГЕС було введено в експлуатацію перший гідроагрегат.

6 червня 2023 року – крапка в історії ГЕС, день, коли російські терористи підірвали гідроспоруду, попередньо замінувавши її.

Нагадаємо, що минулого року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін підписав розпорядження, згідно з яким запроваджується день пам’яті катастрофи на Каховській ГЕС. Тож цьогоріч 6 червня – другі роковини терористичного акту на Каховській ГЕС, найбільшої техногенної катастрофи світу за останні десятиліття та наймасштабнішої екологічної катастрофи в історії України.

Водночас у тому ж розпорядженні ХОВА зазначено, що у 2025 році є ще дві дати, пов’язані з Каховською ГЕС:

• 75 років від ухвалення постанови ради міністрів СРСР про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південноукраїнського каналу, Північнокримського каналу та про зрошення земель південних районів України й північних районів Криму;
• 115 років від дня народження Непорожнього Петра Степановича (1910-1999), українського енергетика, ученого, державного діяча, ім’я якого носила Каховська ГЕС, починаючи з 2000 року.

Каховська ГЕС – на фото

У цій публікації ми не будемо згадувати історію будівництва ГЕС – про це «Гривна» вже розповідала:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каховська ГЕС: як усе починалося. Велике будівництво сталінської епохи

Ми також не згадуватимемо сумні події після 6 червня 2023 року – темі наслідків теракту «Гривна» присвятила десятки публікацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Росія зруйнувала дамбу Каховської ГЕС – розслідування The New York Times

Краще згадаємо, якою була Каховська ГЕС у мирному буденному житті: якою її бачили люди, що жили неподалік, та водії, які щодня проїжджали через дамбу. Світлини, опубліковані далі, зроблені на початку 2000-х років фотожурналістом Анатолієм Андрєєвим. Частина з них свого часу була опублікована в газетах «Гривна» та «Суботній випуск».

Нині цікаві фотосюжети Анатолія Андрєєва про те, яким було наше минуле довоєнне життя, можна побачити на сайті «Гривни» в рубриці «Так ми жили».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: сюжети з недалекого минулого Херсонщини – паралелі з війною (фото)

Історія про фотозйомку на греблі

Ранок на греблі Каховської ГЕС. Ця світлина наповнена теплом та спокоєм, вона – ніби віддзеркалення того мирного життя Херсонщини, яке було в нас до вторгнення російських окупантів. Але щоб зробити цей знімок, фотожурналісту довелося порушити правила перебування на греблі.

Далі – спогади Анатолія Андрєєва:

Я не мав права взагалі зупиняти велосипед на греблі. Але зробив це, ба більше – пройшов метрів 15 по хвилелому для кращого ракурсу. Здійснювати фотографування на території греблі теж суворо заборонено. Але в редакції чекали на мої знімки! Тоді на Херсонщині саме ходили чутки, що на Каховській ГЕС виникли якісь проблеми й вона може рухнути.

І от охоронці побачили мене, і коли я закінчив фотографувати, уже чекали на мене. Не знаю, куди вони мали мене відвести, але врятував ситуацію тодішній директор ГЕС Сергій Вікторович Бородаєнко. Він саме вийшов разом із головним інженером, і побачивши конфлікт, зупинився біля нас. А в мене – ні посвідчення журналіста, ні іншого документа при собі. Ну я на словах представився: Анатолій Андрєєв, журналіст із Херсона. А він дивиться на мій велосипед і каже головному інженеру: «От бачиш, каховські журналісти ображаються на мене, що я нібито не хочу з ними спілкуватися. А тут людина приїхала до нас із Херсона велосипедом – оце я розумію, що потрібна інформація!».

Так ми й познайомилися. Я тоді поспілкувався з головним інженером, бо директор кудись терміново поїхав у справах. Інженер показав мені документи «Запас прочности Каховской ГЕС» (усе російською мовою було), але фотографувати заборонив. А директор, перед тим як поїхати, сказав мені: «Батьки наші вміли будувати. Стояла й буде стояти – на наш вік і на вік наших дітей ще вистачить».

Директор Каховської ГЕС Сергій Бородаєнко. Керував станцією з 1997 по 2013 роки, але працював на ній все життя, почавши трудовий шлях від учня електромонтера електротехнічної лабораторії на ГЕС. Має звання заслуженого енергетика України.

Директор стоїть на фоні таблички з інформацією про те, що Каховська ГЕС має ім’я Петра Непорожнього. До речі, це була єдина в Україні ГЕС, якій присвоєно ім’я видатної особистості.

Каховська ГЕС: робочі будні

Далі на знімках – робоча атмосфера на гідроелектростанції на початку 2000-х років.

Головна споруда Каховської ГЕС: адміністрація, машинний зал. На початку 2000-х років з міркувань безпеки тут установили паркан, з’явилася додаткова охорона.

Працівниці інженерного забезпечення Каховського гідровузла на території головної споруди ГЕС.

Потужні крани Каховської гідроелектростанції, які регулювали шандори для скидання води.

Охоронці Каховської ГЕС біля шлюзів гідроелектростанції.

Дорожній знак на під’їзді до Каховської ГЕС з боку легендарного міста Каховка. Фотографія 1999 року.

Підрозділ протиповітряної оборони, який охороняв небо над Каховською ГЕС.

Ліворуч на цьому знімку – запасна дорога на території ГЕС, на випадок аварійних ситуацій. На фото – початок дороги на правобережній частині гідровузла. Вона вела до залізниці й далі до машинного цеху, використовувалася для внутрішніх потреб.

Будівельні роботи на території Каховської ГЕС, які були спрямовані на розширення потужностей гідровузла.

Додамо, що у 2000-х роках виникла ідея про спорудження Каховської ГЕС-2. Суть полягала в тому, щоб замість будівництва абсолютно нової ГЕС (а така потреба назріла на той час) спорудити додаткові турбіни, що будуть включатися в пікові моменти, коли електроенергія потрібна найбільше. Це й мала забезпечити друга станція. Одна гребля – 2 станції. Так називали проєкт створення Каховської ГЕС-2. За даними з «Вікіпедії», проєкт «Будівництво Каховської ГЕС-2» розпорядженням Кабміну від 16.12.2020 року був включений до переліку пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на період до 2023 року.

ГЕС-2 мали спорудити на правому березі Дніпра, в адмінмежах Новокаховської громади: Козацького та Веселівського старостинських округів. Але планам завадила війна…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Навіть Чорнобиль був не настільки згубний для природи»: природоохоронець – про наслідки теракту на Каховській ГЕС