Коли закидаю донат, намагаюся заокруглити суму на банці. У мене таке враження, що хтось спеціально кидає «биті» суми, щоб тригерити перфекціоністів
***
Згадувала сьогодні код від однієї картки, якою мало користувалася. І тут пам'ять підкинула. Херсон, окупація, черга біля банкомату. Фактично, без варіантів. Всі розуміють, що грошей там мало. А я ще й згадати той код не можу.
Стоїмо, здалеку чути звуки вибухів. Першим у черзі молодий чоловік, йому вдасться отримати якісь гроші. Він розвертається і каже: а треба українською мовою спілкуватися з банкоматом))).
І тоді, і зараз посміхаюся, це було мило.
***
Зимове цвітіння орхідей. Вже третя колекція. Перша через війну (зокрема, через тривалу відсутність електрики, води і опалення), а також через наше вимушене переселення загинула в Луганську. Друга, ще більша, - в Херсоні з тих же причин.
Дуже сподіваюся, що цю колекцію не спіткає та є доля.
Чому на кожному новому місті відновлюємо колекцію? Мабуть, через небажання підкорятися несприятливим обставинам, які перетворюють життя на існування. А час йде. Відпущений нам "небесною канцелярією". Хочеться витрачати його на життя у різних проявах, а не на порожнє чи майже порожнє існування.
Ось така - наша війна. Війна з війною.
***
В о р к і в знову фантазії на тему "ЗСУ залишають Херсон". Так ось, сидимо без світла, газа... Ніхто нічого не відновлює... Але це не про Херсон, а, скоріше, про населені пункти лівобережжя, де о к у п а н т й справді не збирається нічого відновлювати. Про світло в тих самих Олешках люди лише мріють. Більше того, тамтешні гауляйтер та "керівництво" про місто навіть не згадують в своїх "офіційних" телеграм-каналах. Особливо цинічні заяви про повністю відновлене електропостачання на тому березі. І поки цей допис пишеться, по Херсону прилітають снаряди, але не з Чорнобаївки (як того хоче ворог), а з лівобережжя.
***
Намагаємося уявити собі психотип людини, яка дає ШІ завдання: намалюй мені воїнів ЗСУ на колінах. А потім приписує знизу: "Потрібна молитва за Авдіївку" чи "Бахмут".
Ті, хто перепощує - зрозуміло, люди емоційні ведуться на істеричні повідомлення.
А той, хто це робить - він цинік, сто процентів. Ну а циніки зазвичай точно знають, що і навіщо роблять.
Так що як не крути, виходить, що ці картинки продукують за порєбріком, щоб посіяти у нас відчай.
Може, ви маєте інші версії?
***
У цих селах буяло життя, поки росіяни не вирішили їх «асвабадіть»… Внаслідок російської агресії кілька населених пунктів правобережжя Херсонщини зруйновані буквально вщент. Тут пошкоджено або знищено до 95% житлового фонду. Проте є ті, хто збирається тут зимувати, навіть якщо подекуди це одна-дві людини на село.
«У нас було все. Нормально жили, була робота, займались землею, - розповідає житель зруйнованого села Білогірка, пан Віталій. - А потім прийшли «асвабадітелі» і «асвабаділі» нас від наших будинків. Вони ніяк не могли збагнути, що українці можуть бути заможними, просто чесно працюючи. Весь час запитували, де ми вкрали наше майно, і нищили його з ненавистю».
Ті, хто залишається зимувати у цих селах-привидах, вірять у те, що люди сюди повернуться, поля будуть розміновані, а розбомблені хати знову відбудують. «Ось прийде весна і наші сусіди знову приїдуть. Треба тільки дочекатися весни, і все буде, як колись», - каже пан Віталій. Потім чоловік робить паузу і додає, що розуміє - ця омріяна «весна» настане, лише коли закінчиться війна.
Тэги: