знайома директорка школи з Генічеської громади:
- на початку березня цього року виходила на мітинг в Генічеську проти окупації.
- через два тижні після того зібрала педколектив і заявила що росія тут назавжди, зарплати значно більші і буде гірше якщо ми не погодимося. після цієї педнаради 2/3 вчителів погодилися викладати за окупаційними програмами.
- місяць тому, в середині жовтня, знову зібрала вчителів і сказала що справи кепські, і вона радить виїжджати, бо Україна буде розглядати їх як зрадників.
Я не знаю, чим більше захоплюватися - гнучкістю чи прозорливістю.
Шановна, я знаю що вам передадуть, українські очі скрізь)
Відступаючи з Херсона росіяни підірвали телевишку. Вона досі лежить через пів парку Херсонька фортеця як зруйнований робот зі старого фільму "Війна роботів". Поряд вже будують нову.
Чи існує справедлива сатисфакція для України та українців після усього лиха, заподіяного Росією?
На мою думку, навіть якщо у Росії буде усе так погано, що там їстимуть одне одного у прямому сенсі слова, це усе одно не буде справедливою відплатою. Бо через таку страшну долю за провини Росії пройшли наші пращури.
Як у країні, яка пережила такі страшні трагедії, змогли настільки про них забути, що з'явилися кучми, януковичи, медведчуки?..
Не знаю, що має статися за порєбріком, щоб сатисфакція для України відбулася.
Але знаю, що місія сучасників - усе пам'ятати, документувати та передавати наступним поколінням. І більше не повторювати помилок минулого.
Читаю Херсонський контент...
Хтось радіє і пишається, робить що може, хтось намагається пристосуватись до нових віянь політики, хтось безпорадно всіх критикує не зробивши ніц нічого і не розібравшись. Хтось фан-драйзить, хтось травить просто щоб додати значимості своїй особі. А хтось готується до виборів ))) і таких багато.
Страна Героев
Те, кто 24/7 под обстрелами работает чтобы свет был- настоящие Герои!
Уважение
В Херсоні російські окупанти своїми діями наповнили «9 мая - день победы»новими сенсами.
В останні дні жовтня, серед фур, які окупанти гнали в місто для вивозу награбованого майна, побачив дуже цікаву - велику фуру сірого кольору, у якоі зліва було зроблено надпис «9 мая День Победы», а вздовж всієі фури (вантажного причепу) було намальовано державний прапор росіі. Ця фура заіхала в останні числа жовтня в місто Херсон та рушила в напрямку центральної частини міста для завантаження награбованого в Херсоні майна.
Така ось констатація російськими окупантами дня 9 травня 1945 року як дня всеоб’ємного мародерства. Мабуть ці «нові сенси» від російських окупантів варто пам’ятати.
В Херсоні, за 8 місяців та 10 діб окупації, у багатьох містян укоренилося ставлення до вибухів, в тому числі дуже потужних, як до звичайного, безпечного явища, бо то дуже чітко, дуже прицільно по російських окупантах працювали наші ЗСУ, при цьому щоб не завдати жодної шкоди цивільному населенню. В цьому різниця психології тих хто знаходився на окупованій території, кого такі вибухи навпаки заспокоювали, по всі знали, що то наші працюють та звільняють захоплені ворогом території.
Це є певною проблемою вже для звільненого Херсона, по якому російські варвари хаотично гатять, прилітає в різні мікрорайони, по житловим будинкам, по гаражним кооперативам, десь просто разворотило дорожне покриття.. При цьому навіть щойно пройшлись мікрорайоном, чути якісь вибухи на що хеосонці не звертають жодної уваги, займаючись своїми справами.
Щодо роз’яснювальної роботи та необхідності систем оповіщення про небезпеку, вже говорять не перший день, але поки зрушень нема. Сподіваюсь ці зрушення всеж будуть не чекаючи можливих трагедій.
Тэги: