Кампанія перейменувань топонімів, що проходила в межах декомунізації та деколонізації, торкнулась усіх українських населених пунктів, зокрема і Херсонської громади. Нове соціологічне дослідження, проведене на замовлення Фонду громади Херсона «Захист», мало на меті дослідити ставлення херсонців до результатів кампанії з перейменування вулиць у місті.
Його висновки днями представили під час круглого столу, в роботі якого взяли участь соціологи, історики, краєзнавці та громадські активісти.
В досліджені, яке проводилось з 1 по 15 травня 2024 року, опитали 401 респондента.
Згідно із його результатами, більшість учасників (63% від загальної кількості) позитивно поставилися до перейменування. Ті, хто виїхав з міста, оцінило його більш схвально (68%), порівняно з ними, хто лишився у місті (58%).
Більшість опитаних (72%) вважають, що їх думка була повністю або частково врахована під час перейменування, тоді як тільки 14% відповіли, що ні.
Для частини херсонців три хвилі перейменування у місті (обмежена хвиля перейменування 2012 року, декомунізація 2016 року та деколонізація 2023-2024 років) сприймаються як одна.
Відповіді на запитання щодо загальної оцінки перейменувань в Херсоні розділились наступним чином: 26% респондентів оцінили перейменування позитивно; 37% - скоріше позитивно; 20% - скоріше негативно; 10% - негативно; 7% опитаних було важко відповісти.
До слова, серед опитаних особисту участь у перейменуванні приймали 31%, в той час, як 69% - ні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усі нові назви топонімів Херсона – в одному списку
У херсонців також запитали яких типів назв, на їхню думку, не вистачає у Херсоні після перейменування 2023-2024 рр.?
50% опитаних відповіли, що їм не вистачає нейтральних назв, які пов’язані з орієнтиром на місці; 35% - історичних назв (але тих, що не мають імперських сенсів); 31% - назв, пов’язаних із боротьбою за незалежність України; 29% - назв з іменами відомих херсонців; 25% - назв, пов’язаних з іменами героїв, міст та військових частин у поточній війні з росією; 2% - інше та 9% – заявили, що їм всього вистачає.
Цікаво, що згідно з результатами дослідження, третина опитаних херсонців (31%) вважає, що на перейменування повинно продовжуватися, а 43% – що треба зупинитися.
Варто відмітити, що проспект Незалежності (колишній проспект Ушакова) очолив одночасно два протилежні рейтинги – найбільш вдалого перейменування, і найбільш невдалого. Причому у першому випадку мова здебільшого йде про позбавлення від старої назви (Ушакова), а не про симпатії до нової (Незалежності). Це реакція на відмову винести на голосування ім’я Джона Говарда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрачені через війну дачі стали ще одним виміром херсонської трагедії
Учасників дослідження також запитали: «Чому ви ставитесь позитивно/негативно до перейменування»? Про те, як херсонці пояснили своє ставлення до кампанії зміни назв детальніше розповів член бюро Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Дементій Білий.
За його словами, херсонці, які позитивно ставляться до перейменування, наголошують на необхідності позбавлення саме російського та радянського минулого, тому і підтримують дерусифікацію та декомунізацію. Опитані також зауважували, що зараз іде війна, тому старі назви після російського вторгнення дуже ріжуть слух. Але були й ті, хто вважає, що позбавлення від російських назв – це не лише деколонізація, а й українізація, тобто створення в українському місті в першу чергу відповідного україноцентричного публічного простору.
Своє негативне ставлення до процесу зміни назв в місті інша частина херсонців також пояснила в ході опитування. За словами Дементія Білого, лише 7% (із 30% тих, хто ставиться негативно до перейменування) заявили, що вони проти зміни історії, взагалі проти перейменування.
Всі ж інші мали інші пояснення. Одне з найпопулярніших – перейменування вулиць в умовах війни є несвоєчасним. Люди також говорили про те, що на їхню думку, наразі в місті є набагато актуальніші проблеми, які потребують першочергового вирішення.
Були й ті, хто заявив, що не довіряє владі, і назвав процес перейменування «черговим відмиванням грошей».
Інша ж частина зауважила, що ставляться негативно до процесу лише через те, що не всі херсонці взяли в ньому участь і нові назви обирали лише вузьке коло людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Деколонізація топонімів у Херсонській громаді: аналіз нових назв та необхідність перейменування островів
Довідка. Виконавці дослідження: Олег Сінаюк (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор), Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова), Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик), Дементій Білий (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, член бюро).
Фото: Юрій Сисоєв/Суспільне Одеса.
Тэги: