Україна продовжує розривати зв’язки з Росією. 21 квітня Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Закону України «Про географічні назви». Ідеться про деколонізацію географічних назв. Тож невдовзі всі ці вулиці Суворова, провулки Гагаріна, парки Пушкіна та інші топоніми, пов’язані з РФ, мають зникнути з карт українських міст і сіл.
Згідно зі змінами в законі, відтепер в Україні буде заборонено надавати географічним об'єктам назви, що уособлюють імперську політику Росії, саму РФ чи осіб, які причетні до цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вулиця Московська – це в нас надовго? Як перейменовують вулиці в Одесі та Херсоні
На сторінці документа на сайті Верховної Ради, зокрема, зазначено, що закон забороняє надавати географічним об’єктам назви, що символізують, звеличують Росію або її пам’ятні місця, дати, події, діячів, які здійснювали агресію проти України (чи іншої країни), а також тоталітарну політику та практику, пов’язану з переслідуванням за критику тоталітарного радянського та російського режимів, у тому числі українців на тимчасово окупованих територіях.
Закон ухвалили з метою повернення назв, які висвітлюють саме історію України, а не оспівують радянську чи російську.
«Україні потрібна своя історія, свої цінності, а не вигадані в Москві чи десь в уральських бункерах! Тому слідом за декомунізацією має відбутися деімперіалізація чи деколонізація та повне відновлення української історично-національної топоніміки, спотвореної до невпізнанності та стертої з нашої мапи колишнім тоталітарним режимом», – зазначено в пояснювальній записці.
Автори закону додають, що для сучасної України перейменування та зміна географічних назв не просто означає деколонізацію і дерусифікацію, але й «дорівнює самозбереженню нації».
З-поміж населених пунктів Херсонської області, мабуть, саме Херсону буде найскладніше в питанні перейменування вулиць, назви яких пов’язані з імперською та радянською Росією. Адже як не крути, але історія Херсона тісно пов’язана з іменами Потьомкіна, Суворова, Ушакова та інших діячів імперії. Тому, ймовірно, хтось із херсонців може болісно сприйняти топонімічні зміни в місті.
Проте сьогодні всім жителям південних регіонів – і херсонцям, і миколаївцям, і одеситам – варто усвідомити, що історія українського Півдня почалася задовго до імперських ініціатив Росії. Тож нам не варто й далі возвеличувати кривавих діячів жорстокого сусіда.
Про те, чому ім’я Суворова – здавалося б, цілком безпечну назву – прибирають з Одеси, та про що мовчить історія, написав нещодавно Валерій Боянжу для видання «Одеське життя». Нагадаємо, наш багаторічний шеф-редактор газети «Гривна» нині – вимушений переселенець в Одесі.
Далі – його стаття.
Ось чому Суворова прибирають з Одеси: один із епізодів в історії
Продовжую відстежувати процес перейменування вулиць. І якщо в Херсоні зі зрозумілих причин поки що руки не доходять (ворог біля воріт), то в Одесі вже, по-одеськи кажучи, ворушать море ціпком. Тема тут на слуху, і це тішить, бо сподіваюся, що одесити протопчуть херсонцям дорогу.
Нещодавно віце-мер Одеси Олег Бриндак розповів, що «в Одесі перейменують 200 вулиць…». Ідеться не просто про декомунізацію назв вулиць (топонімів): це питання вже закрите (ну чи майже закрите) за допомогою однойменного закону. Ідеться про наступний етап – очищення топонімів, тобто публічного простору України від російсько-імперського минулого.
СУВОРОВ: ПРО ЩО МОВЧИТЬ ІСТОРІЯ
Ось лише один із сотень прикладів, на перший погляд, «безпечних» історичних назв: Суворовський район в Одесі та в Херсоні. Здавалося б: дивний генералісимус у буклях, «слуга цареві, батько солдатам», перехід через Альпи, «куля – дура, штик – молодець»… Це те, що нам про «великого російського полководця» подавали зі шкільної лави.
І повний мовчок про те, що в 1794 році він буквально залив кров’ю антиросійське повстання у Варшаві! Для «заспокоєння» поляків, які мріяли вибратися з-під російської п’яти, імператриця Катерина Друга (пам’ятник їй уже – ОК! – демонтовано в Одесі) відрядила туди Суворова з 25 тисячами штиків. Вони підійшли до Праги – правобережної частини Варшави. Цивілізовані поляки сподівалися сісти за стіл переговорів і навіть не вивезли на лівобережжя Вісли дітей. Але яка там дипломатія – Суворов одразу кинув війська на штурм! Поляки відчайдушно чинили опір, і росіяни підпалили Прагу з чотирьох боків.
СПОГАДИ ГЕНЕРАЛА ІВАНА ФОН КЛУГЕНА
Генерал Іван фон Клуген, що служив у війську Суворова, згадує: «Пронизливий крик жінок, лемент дітей наводили жах. Розлючені наші солдати в кожній живій істоті бачили губителя наших і вбивали всіх, не розрізняючи ні років, ні статі».
А ще фон Клуген згадував, що солдатам мало не щодня зачитували правила поведінки авторства Суворова. Зокрема, «узяв місто – все твоє! Якби брали тільки пожитки… Але тут і життя, і честь віддавалися на свавілля озвірілого солдата», – жахався соратник Суворова.
Того дня полягли 9 тисяч захисників Праги та близько 20 тисяч мирних жителів, але Суворову повідомили лише про півтори тисячі. За упокорення поляків імператриця презентувала йому землі та 40 тисяч селян у північній частині Польщі.
РФ ВИКОРИСТОВУЄ МЕТОДИ СУВОРОВА ПРОТИ УКРАЇНИ?
Ну що, на самій поверхні лежить аналогія з нинішнім упокоренням українців-інакодумців, які не побажали жити під російською п’ятою. Чи не так? Тож чи не огидно бачити на стінах будинків в українських містах таблички з ім’ям головоріза – «вулиця Суворова»?
Є надія, що незабаром процес деімперіалізації топонімів спроститься, причому не в рамках «революційної необхідності», а в рамках закону (ідеться саме про зміни до закону «Про географічні назви», – прим. ред.). Коли ці зміни стануть законом, буде набагато простіше, ніж зараз, викорчовувати з нашого побуту чужі, ворожі топоніми.
Найімовірніше, Одеса, як завжди, піде паровозом (до речі, вулиця Суворова тут ще 1995 року перейменована на Приморську), а Херсон – слідом за нею.
Тэги: