Дарина Лапіна
Плацдарм поблизу села Кринки на Херсонському напрямку – сьогодні одна з найгарячіших точок на війні з рф. Морські піхотинці 35 бригади розповіли про свій досвід та складність військових операцій на лівому березі Дніпра в репортажі Hromadske.
Журналісти побували на одному з тренувань, під час якого військові ще раз відточували свої вміння висадки на лівому березі, адже це одна з найскладніших частин операції в Кринках.
Нині противник використовує свої переваги в артилерії, в дронах і живій силі. За словами морських піхотинців, у росіян є можливість за короткий проміжок часу «розрівняти певну територію під нуль». Також окупанти використовували КАБи, якими били по українських оборонних позиціях.
«Там артобстріли йдуть практично цілодобово, там нереально не отримати контузію», – каже один із військових.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Після перемоги займуся обробкою землі в Кринках» – історія захисника з Каховки
Штурми у Кринках відбуваються щодня. За словами морського піхотинця Віталія, під час його перебування на лівому березі не було такого, що «ти ні в кого не стріляв, або в тебе не стріляли». Росіяни за час операції з жовтня 2023 року детально вивчили маршрути, якими сплавляються морські піхотинці, уже пристріляли всі шляхи. Через це евакуація поранених із Кринок може розтягуватися на тижні.
«Бувало що і по 20 днів лежали. Два-три тижні. Просто не було можливості людину витягнути.
В ідеалі хлопці-човнярі заходять. Це взагалі окремі герої. Це люди, які ризикують постійно. Тому що найскладніше – це зайти. Ви йдете по маршруту, де противник знає кожну вашу зупинку. Він знає,де ви зупинитесь на 100%. Ми – піхота заходимо туди раз, два рази на місяць. А човнярі заходять кожен день і кожен день їх чекають», – розповів морпіх.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ в Кринках потрібні човни: херсонський волонтер шукає їх по всій Україні
«Кринки — це найскладніша операція, яка була на моїй практиці, — через поле бою, через умови битв, через подолання водних перешкод. Я думаю, небагато армій воювали в річках. Це унікальний досвід», – поділився військовий Олександр.
Незважаючи на пекло, через яке доводиться проходити на лівому березі, українські воїни продовжують мужньо виконувати поставлені бойові задачі. Навіть попри біль від втрати побратимів та посестер.
«Тільки хлопців шкода. В нас там дівчинка наша полягла. Вона була штурмовиком. Вона була кулеметником, гранатометником. Дуже шкода», – говорить морський піхотинець Віталій.
«І це вже на виході. Три поранення і вона ще билася!», – додає його побратим.
«Я от декілька днів тому почув, коли хлопчина, який три роки вже на повномасштабці, пройшов визволення Херсонщини, Старомайорськ, і просто кричав від того, що загинув його побратим… Просто кричав, – продовжив Віталій. – Лис, за Моноліт, за Отаманша – це люди, які віддавали все до останнього. Вони не загинули, вони віддали своє життя, от прямо віддали. В прямому зіткненні. Через це ми не можемо піти назад. Я не піду».
Фото: Віталій Юрасов.
