Рівно два роки тому, 12 березня 2022 року, екіпаж українського бомбардувальника пожертвував життям, зупиняючи російських окупантів у Бериславському районі.
12 березня 2022 року біля села Біляївка Бериславського району Херсонської області загинув екіпаж українського бомбардувальника Су-24М: пілот Валерій Ошкало та штурман Роман Чехун із 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Історію пілотів, посмертно удостоєних звання Героїв України, розповідає Центр досліджень воєнної історії ЗСУ.
ПІЛОТ ВАЛЕРІЙ ОШКАЛО
Валерій Ошкало народився 24 листопада 1967 року у місті Ровеньки на Луганщині, але ріс на Черкащині. Після школи вступив до авіаційного училища й здобув спеціальність «льотчик-інженер». Військову службу розпочав у місті Бердянськ у Запорізькій області. У 1992 році перевівся до 7-го бомбардувального авіаційного полку, що дислокувався в місті Старокостянтинів на Хмельниччині. Служив там до виходу на пенсію у 2005 році.
Утім, ще у 2014 році, коли Росія розпочала збройну агресію проти України, Валерію Ошкалу довелося перервати заслужений відпочинок. Він повернувся у свою частину, яка на той час стала 7-ю бригадою тактичної авіації. Валерій виконував бойові завдання в зоні АТО/ООС на території Луганської та Донецької областей, за що у 2016 році був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Якщо я знайду його тіло, чи стане мені легше?» – трагічна історія родини з Бериславського району
Валерій Ошкало. Фото: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ
Згодом у званні підполковника на посаді начальника служби повітряно-вогневої і тактичної підготовки 7-ї БрТА він відповідав за підготовку молодих льотчиків. Досвідчений військовий щедро ділився своїми знаннями та вміннями з пілотами-початківцями.
ШТУРМАН РОМАН ЧЕХУН
Роман Чехун був саме серед таких молодших колег бувалого пілота. Він народився 2 липня 1976 року в родині військових. Після школи вступив до Харківського інституту льотчиків Військово-Повітряних сил України та вивчився на штурмана.
У 2004 році проходив службу в Старокостянтинові, де й познайомився з Валерієм Ошкалом. У 2014 році під час АТО Роман виконував бойові вильоти на Луганщині та Донеччині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Виїхав у дивані»: неймовірна історія порятунку військового, який ховався від росіян у погребі в окупованому селі на Херсонщині
Роман Чехун. Фото: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ
У жовтні 2021 року у званні майора звільнився з військової служби. Та вже за 4 місяці почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і майор Чехун повернувся у свою бригаду.
ОСТАННІЙ ПОЛІТ
12 березня 2022 року Роман Чехун та Валерій Ошкало отримали завдання зі знищення колони ворога на Херсонщині. Український бомбардувальник впорався із цією задачею, уразивши чималу кількість ворожої техніки. Але в цей час у небі з’явилися два літаки ворога. Розпочався повітряний бій. У небі біля села Біляївка ворожа ракета поцілила в український Су-24М, і він упав. Пілот і штурман не встигли катапультуватися.
Місцеві жителі знайшли тіла загиблих українських льотчиків, але передати останки героїв їхнім рідним не могли, бо село та його околиці на той час були окуповані росіянами. Тому жителі Біляївки поховали українських льотчиків на місцевому кладовищі.
Тоді ж президентським указом Валерій Ошкало був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня, а Роман Чехун – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Після деокупації Біляївки восени 2022 року останки Валерія Ошкала та Романа Чехуна перепоховали в Старокостянтинові. У лютому минулого року обидва члени героїчного екіпажу були удостоєні звання Герой України (посмертно). А льотчики 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка достойно помстилися ворогу за загиблих побратимів, знищивши чимало пунктів управління, техніки та навіть військових кораблів росіян.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Згадуємо оборонців: у громадах Херсонщини встановлюють монументи
Тэги: