Недільна розмова з батьками які зараз у Херсоні передмісті Антонівка.
У нас все добре ми не голодні.
З нами сім котиків живуть та песик, ще прибігають великі собаки, ми також їх годуємо.
Зараз не можу розмовляти: близько будинку обстріли танком з лівого берега…
Бабуся лежача 89 років віре у перемогу, що обстріли скінчаться настане тиша та мир.
***
Згадала переказ історії з окупації. Херсон. Один з медзакладів, до сторожа біля шлагбауму підходять росіяни і запитують, чи є ковідні. Він відповідає, що є і багато. Карочє, капець, краще не потикатися, таке робиться - таке робиться.
Звісно, то не дослівно і то переказ історії. Але, впевнена, щось таке було).
Це про опір. Яким він був на рівні окремої людини.
***
Сьогодні близько дев'ятої ранку російська армія скерувала дрон-камікадзе на Станіслав.
Внаслідок вибуху БПЛА пошкоджено пожежний автомобіль. Поранення отримали четверо співробітників місцевої пожежної охорони.
На момент обстрілу рятувальники долали наслідки нічного обстрілу Станіславської громади.
Через ворожу атаку пошкоджено 20 приватних будинків, господарчі та інші нежитлові споруди.
***
Про умови надання споживачам Херсона комунальних послуг давно необхідна окрема постанова Уряду. Адже дуже багато випало випробувань на містян: окупація, підтоплення, обстріли.
***
Насправді це абсурд! Ми закликаємо людей виїзджати з міста, люди їдуть, винаймають житло за усі гроші світу, бо за дешево тобі не здадуть (перший місяць, і залог у розмірі місячної орендної плати), а якщо в тебе ще є хатня тваринка, то здавай одразу почку. Платять комірне на тому місці де вимушені жити. Срані ріелтори тебе взують на 100% від ціни на житло. А потім з рідного міста тобі приходить повідомлення на телефон що ти винен купу грошей за те, чим не користувався.
***
Кадри з Кринок, ніби з фільму апокаліпсису. Колись мальовниче село перетворилося на місце бойових дій, повна руйнація. Я завжди милувалася краєвидами цього південного населеного пункту- поряд ліс, річка, неймовірні люди жили тут, а тепер - повна руйнація.
***
А знаєте який найбільший гастрономічний кайф можна відчути, проживши майже 2 роки в Європі?
Це коли донька контрабандними путями привозить наш український сир і ти робиш із ним налисники.
Це реально вища вкусова насолода!
Тэги: