За те, що споживач не отримав інформацію державною мовою, підприємці сплачують штраф, нагадує Держпродспоживслужба в Херсонській області
За даними прес-служби відомства, така норма прописана в законодавстві, її повинні дотримуватися всі, хто обслуговує споживачів у всіх сферах життя: в ресторанах, банках, магазинах, на вокзалах, при замовленні через Інтернет товарів, послуг, путівок, при укладанні договорів тощо. Мабуть, багато хто з наших читачів звертав увагу на те, що продавці в більшості вже звертаються до покупців українською. А якщо чують відповідь на поширеній на нашому півдні російською, то діють за обставинами: хто переходить на ту ж мову заради зручності клієнта, а хто продовжує звертатися українською. Будьмо відвертими: щира любов до рідного краю зовсім не заважає багатьом мешканцям Херсона в повсякденні спілкуватися російською. Та закон є закон: за порушення законодавства в сфері захисту прав споживачів, а саме обслуговування споживачів і надання інформації про продукцію іноземною мовою, належить покарання. Як свідчить статистика Держпродспоживслужби Херсонщини, протягом 2017 року по області притягнуто до відповідальності 25 суб’єктів господарювання на загальну суму 4250 гривень.
Можна припустити, що для більшості наших читачів доступність інформації в першу чергу означає взагалі можливість прочитати те, що написано на цінниках чи упаковці. Бо коли в супермаркеті на червоних цінниках дрібнесенькими чорними літерами написано щось, що важко роздивитися, то саме цей факт, вірогідно, можна назвати порушенням прав споживача.
Й у такому випадку, мабуть, уже мало хто з херсонців обов’язково зверне увагу на мову, на якій НЕ може прочитати інформацію. Тим більше, що використання недержавної мови у сфері послуг (зрозуміло, що практично завжди йдеться про російську) не виокремлюється – воно просто є частиною порушень правил торгівлі.
У 2018 році за подібне в області притягнули до відповідальності вже 43 суб’єкти господарювання на загальну суму 8075 гривень.
А в 2019-му за обслуговування та надання інформації про продукцію не українською мовою лише 2 підприємці сплатили 510 гривень штрафів.
Як розповів газеті «Гривна» заступник начальника управління захисту споживачів Олександр Мандра, всі перевірки щодо використання недержавної мови
в сфері послуг були позаплановими, тобто за зверненнями споживачів. Зокрема мова йшла про цінники або написи на упаковці товару. Зараз на розгляді фахівців ще три скарги, які розглянуть найближчим часом. Проте й при планових перевірках на це обов’язково звертають увагу, запевнив Олександр Миколайович, і на особу, яка вчинила порушення, накладають штраф. Максимальна сума в даному випадку – 170 гривень, при повторному порушенні протягом року – вдвічі більше.
Звісно, навіть принциповому споживачу, який хоче чути усне звернення продавця чи навіть перукаря лише на державній мові, важко довести факт такого порушення. Та й будемо відверті: в Херсоні мало хто готовий робити такі зауваження іншим, навіть якщо сам є носієм чистої української мови. А в більшості випадків і на вулиці, й у адмінбудівлях області можна почути звичний для нашого регіону суржик. Про це, мабуть, доречно говорити зараз, бо
21 лютого відзначався Міжнародний день української мови.
Останнім часом довкола мовного питання точаться запеклі суперечки, й подеколи думки різняться кардинально. За свідченням фахівців, сьогодні в українській мові близько 10–15% іншомовних запозичень, більшість – із англійської. Будь-яка мова розвивається, але при цьому не варто впадати в крайнощі. Так, вважає професорка Ірина Кочан, навіщо говорити «брокер», якщо є слово «посередник», а «дедлайн» вживати замість «термін»? Але водночас у боротьбі за чистоту мови не треба перегинати палицю, замінюючи «аплікацію» на «застосунок», «меню» на «стравопис». Окрема історія – інтернет-сленг, у якому суцільні запозичення через прагнення компактності, швидкості.
А як наслідок – відмова від граматичних і орфографічних правил і виникнення нових слів. Багато новомодних словечок приживаються в мові, якщо виявляються влучними, особливо якщо до запозиченого кореня додаються українські суфікси. Наприклад, «крейзанутий» – від «крейзі» (скажений, шалений), «сорян» – від «соррі» (вибачатися), «фейсбучити» та «гуглити» – працювати з відповідними інтернет-мережами тощо. Головне – мати міру та не ховати за іноземними словами суть речей: той, хто прочитає оголошення про вакансію мерчендайзера, має розуміти, що ця людина просто розкладає товар на полицях, а збираючись на коучінг як метод консалтинга та тренінга – знати, що йде на навчальне спілкування.
Тим більше, що згідно з законодавством, офіційні оголошення теж мають бути подані державною мовою. Бо інакше буде, як у відомому творі «За двома зайцями», коли від назви «цирульня» чи «палікмахстерська» мінялося світосприйняття. А що ж тепер можна говорити, якщо замість перукарні подекуди пропонують уживати «голярня»? Хоча бороди в таких закладах уже не голять, а на зміну їм приходять так звані барбершопи (від «барбер» – борода), щось на кшталт чоловічого клубу, де поголити бороду – зовсім не основна частина занять. Тож називайте речі своїми іменами, бажано не запозиченими, – тоді в нашому житті напевне буде порозуміння.