В осінній період перед херсонцями постає питання, що робити з опалим листям. Більшість вважає, що це не проблема, адже листя та рослинні залишки можна просто спалити. У цьому матеріалі ми хочемо довести, що палити листя – небезпечно та ще й протизаконно. Також дочитайте публікацію до кінця, аби дізнатися, що все-таки робити з опалим листям, якщо його не палити.
Паління листя шкодить здоров’ю, екології та гаманцю палія
Кашель, біль в легенях, втрата свідомості, загострення респіраторних захворювань – симптоми, які викликає паління листя. Тому перед тим, як займатися спалюванням рослинних залишків, краще подумати, чи готові ви нанести такої шкоди власному здоров’ю або людей, які вас оточують. Також палії листя шкодять не тільки людям, а й навколишньому середовищу.
«Спалювання рослинних залишків наносить істотну загрозу природі: з листям згорають корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту, знищується насіння і коріння трав'янистих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Також в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту», - підкреслюють у департаменті ЖКГ Херсонської міськради.
Якщо про шкоду здоров’ю та навколишньому середовищу більшість знає, то про штрафи за паління листя знають не всі. Так, згідно із правилами благоустрою, штраф за спалене сміття на території населених пунктів складає від 340 до 1360 гривень. Якщо палінням листя займається підприємець, то штраф зростає до 850-1700 гривень.
Що робити із листям, якщо його не можна палити
Якщо листя палити не можна, то що тоді із ним робити? Наприклад, його можна перетворити у цінне органічне добриво для ґрунту. Для цього не потрібно багато зусиль та вмінь, адже процес компостування достатньо простий та доступний для кожного.
«Паління опалого листя наносить непоправної шкоди екології та здоров’ю людини. Його краще не спалювати, як це роблять зазвичай, а компостувати. Для цього його потрібно залишити під деревами, там де можна. Наприклад, в Дніпрі прийняли нові правила - тепер з-під дерев не прибирають листя, оскільки воно там залишається до весни. Опале листя дозволяється змітати лише з доріжок, дитячих майданчиків та біля пам’ятників», - говорить керівниця центру екологічної інформації бібліотеки імені Гончара Юлія Тищенко.
Для компостування необхідно заготувати спеціальний резервуар, чи просто вирити яму, куди потрібно висипати рослинні рештки, які із часом перетворяться на корисний для ґрунту компост. Тому замість того, щоб «вбивати» землю багаттям, її можна удобрити звичайним опалим листям.
Яскравим прикладом екологічної свідомості є учні Херсонської гімназії №3 ще із минулого року займаються компостуванням органічних відходів. Новий компостер вони отримали безкоштовно завдяки перемозі у Всеукраїнському конкурсі «КОМПОЛА».
