Найогидніше дивитися на чуваків, які досі не дійшли до військомату (вже 10 років), бо вони не готові помирати за (Пороха, діючого президента, місцеву владу, олігархів - потрібне підкреслити) але з країни їх теж не випускають.
Тому вони точно знають, що треба робити військовим, як правильно любити Батьківщину і чому треба припинити спротив, бо "ми не стягнемо, навіщо це затягувати, пішли домовимося з рф" (а там буде вікно, коли вони нарешті зможуть звалити з країни, щоб любити її десь далеко).
Чуваки, люди навколо чудово розуміють хто ви.
І коли це волонтер, від якого реально користі більше тут, ніж там, це правильно. Бо це проста математика.
А коли вся допомога - це поради, що робити військовим, можете з ними до нас приходити. Місця всім вистачить.
***
Весь час перед очима стоїть отой страшний чорний дим з Харківського "Епіцентру". Не могла спати вночі. Як там можна було врятуватися? В нас росіяни розбомбили і спалили "Епіцентр" ще тільки Херсон звільнили. Був такий же страшний дим і вогонь, але то було вночі і ніхто з людей не постраждав. Зараз мабуть пишуть в своїх пабліках, що в Харкові там була військова база і склад техніки. А доня недавно там картріджи до фільтру брала. І цілили вони саме в мирних людей, серед білого дня. Хотіли вбити якнайбільше і вбили. Вже відомо про 12 загиблих і 43 поранених там. Ще 25 поранених внаслідок удару по центру Харкова. Мої дівчатка гуляли в парку вдень. А в 17 годин туди прилетів КАБ. Щастя, що не розірвався. Скільки б було ще жертв? Де той сраний ООН зі своїми занепокоєннями? Я вже не кажу про парнерів. Невже це колись можна пробачити? Не можуть пройти лінію оборони і вбивають мирних. Пишуть, вночі по Херсону били ТОС - Важкою Вогнеметною Системою. Поки не знаємо, що там. Кожної ночі чимось б,ють, вдень бояться мабуть наших дронів. Обіймаю вас міцно і бережіть себе.
***
Природа бере своє і троянди висадженні за мирних часів квітнуть у знищеній окупантами Херсонській школі вищої спортивної майстерності, надаючи нам приклад того, що життя триває і не зупиняється. Звісно розуміємо, що шлях відродження Херсонської школи вищої спортивної майстерності до відродження після руйнівної війни може бути не простим.
***
В ці дні ми вже активно і з любовʼю в серці готувалися до чудових заходів з нагоди дня Захисту дітей!
Боже, захисти Херсон і діточок наших!!!
***
Дев'ятирічний херсонець Тімур Нечевілов отримав подяку від військових 124 ОБр тероборони. Це його п'ята нагорода "За підтримку і допомогу ЗСУ". Понад рік Тімур збирає гроші та відносить їх до волонтерського центру, плете маскувальні сітки, майструє та продає танки з паперу, щоб допомогти армії.
***
З твоїм Днем, наш любий Київ!
Наше серце, наше місце сили, столиця незламної країни.
Любимо! Вистоїмо!
***
Ми їм не пробачимо. Пам'ятатимемо, поки житимемо, хто є абсолютним злом. І діти наші вже знають, що руський - нерукопожатний, небажана персона для спілкування, оминатимуть десятою дорогою, цуратимуться. Це - факт.
Тэги: