Це інтерв’ю буде опубліковане в газеті «Гривна», спецвипуск якої безкоштовно розповсюджуватиметься на території Херсонського району з 24 січня.
Із 300 тисяч населення на момент початку повномасштабного вторгнення, за підрахунками влади, деокупації Херсона дочекалися 66 тисяч 800 херсонців, зараз у місті близько 45 тисяч жителів, бо багато хто виїхав через обстріли. Що робить для забезпечення життєдіяльності громади (а це Херсон та старостинські округи) Херсонська міська військова адміністрація, ми запитали в її керівниці Галини Лугової. Ставили пані Галині питання, які херсонці постійно обговорюють, серед них – і незручні. Що з того вийшло, пропонуємо прочитати.
- З якого числа ви знаходитеся в Херсоні? Напевно, ви не раз чули про те, що вся влада втекла з міста під час окупації. Що ви особисто не ночуєте в Херсоні та взагалі працюєте не в місті, а з Миколаєва...
- У березні підпалили наш будинок в Антонівці. Це зробили окупанти та колаборанти, які на той період уже почали захоплювати управління містом. Вимушена була переховуватися в друзів, але на роботу ходила, координувала депутатів, які стали волонтерами, організовували роботу по допомозі в старостинських округах, працювала із закордонними ЗМІ, розповідала про ситуацію в місті, просила гуманітарну допомогу, сприяння в організації зелених коридорів для евакуації. З окупованого міста я мала виїхати 13 квітня, бо залишатися було небезпечно. Перебралася до Вінниці, де ми організували центр підтримки переселенців із Херсонщини.
Насправді, вибору в мене не було: залишатися і співпрацювати або на підвал. Я вирішила, що більш корисною громаді зможу бути, якщо буду вільною. А потім, коли міського голову Ігоря Колихаєва забрали окупанти, то мала взяти на себе обов’язки міського голови за посадою, це передбачає законодавство про місцеве самоврядування, бо я була секретарем міської ради. Знаходячись на території, підконтрольній уряду України, ми змогли відновити всі фінансові інструменти, потрібні для проведення розрахунків з працівниками бюджетної сфери та комунальних підприємств.
Потім було призначення начальником військової адміністрації і повернення в Херсон після його звільнення. Це був один із найкращих днів у моєму житті та всіх херсонців. Ми стали вільними завдяки нашим Збройним силам. Те, що залишили нам окупанти, тікаючи з міста, усі пам’ятають: не було світла, води, опалення, зв’язку, розграбовані підприємства, установи, заклади…
Відтоді я в Херсоні, живу в друзів, які надають прихисток, бо власного житла немає. Ночую в Херсоні, пересуваюся по місту, буваю в різних мікрорайонах, у старостинських округах. І так цілодобово під обстрілами, як і всі представники нашої команди.
- Навіщо розповсюджують такі чутки?
- До нас доходять усі чутки, які гуляють містом, бо постійно спілкуємося з людьми, вони ставлять питання. Ми не ображаємося, бо розуміємо, що проти законної української влади працює потужна пропагандистська машина Росії, нам намагаються нашкодити, посіяти розбрат, грати на нашому болю. Багато дезінформації, яку підхоплюють та несуть до людей прихильники руського миру.
Але, звичайно, є і місцеві, які вигадують щось. Хтось незадоволений тим, що його усунули від певної посади, хтось отримав зневагу через намагання всидіти на двох стільцях, потайки співпрацюючи з окупантами, і зараз мститься. Херсонці перебувають у постійному стресі через обстріли, руйнування, втрати…
А нам своє робити, я в цьому переконана. Постійно запрошуємо приєднатися до нашої команди, бо не вистачає робочих рук, людей. Багато голів ОСББ, квартальних, активних громадян виїхали, місто спустошене, під обстрілами, але воно має жити. Для цього ми й працюємо разом із медиками, комунальниками, енергетиками, рятівниками, поліцією, волонтерами.
- Мікрорайон Корабел. Кажуть, влада боїться їхати туди. Не відомо, звідки взялася інформація, що там уже взагалі немає людей. А що насправді?
- Особисто я буваю в мікрорайоні 2-3 рази на тиждень. Ми дійсно закликаємо людей евакуюватися з Острова, бо він із тих районів, які вороги обстрілюють більш за все. Там дуже постраждала комунальна інфраструктура. Вимушені були зупинити котельню, для живлення якої потрібна технічна вода, а подавати її без перебоїв через обстріли та проблеми з енергопостачанням не вдається. Але шукаємо можливість запустити. Як варіант – закупка обладнання для теплової підстанції, яке працюватиме без втручання людей.
Пошкоджень зазнають мережі електропостачання, їх теж постійно ремонтуємо. Зараз більша частина Корабелу з електроенергію. Водопостачання теж поступово відновлюємо.
Значна частина людей виїхала, але, зрозуміло, що люди там живуть. І ми ніколи не казали, що звідти всі виїхали, бо це точно не так. Можна подивитися мої прямі включення на всеукраїнських каналах 26-28 грудня, у той час, коли почали ширитися ці чутки, щоб переконатися: я говорила про те, що в мікрорайоні багато жителів, і які дії скеровані на відновлення інфраструктури. Комусь знову ж таки потрібно грати на бідах людей та роздмухувати історію про покинутий Острів. Там справді важко жити й працювати, але допомога є. Неодноразово я особисто та представники Корабельної ради, волонтери були в мікрорайоні, ми точково працюємо з родинами.
Особливо з тими, де є малі діти, хворі люди, умовляємо виїхати. Але… Привозимо продуктову допомогу, теплий одяг, ковдри. Спілкуємося з людьми, з головами ОСББ, наразі облаштовуємо напівпідвальні приміщення під укриття. За нашими підрахунками, зараз у мікрорайоні Корабел – близько 7 тисяч осіб із 30 тисяч, які тут проживали раніше. Людям дуже важко, але вони міцно тримаються за свої квартири та будинки, відмовляються виїздити, ніби таким чином зможуть зберегти своє майно. Маємо поважати їхній вибір і робити все що можемо для людей.
При районних радах працюють територіальні центри забезпечення маломобільних категорій населення. Наведу цифри: із 200 таких людей, які перебувають на обліку, шляхом неймовірних умовлянь вдалося отримати письмову згоду на евакуацію тільки 30 людей, із них усього три лежачі жіночки з Острова. Тож якщо, шановні херсонці, ви маєте вплив на своїх родичів, сусідів – благаю, умовляйте їх евакуюватися.
У Херсоні залишилася велика кількість самотніх людей похилого віку. Ми просимо голів ОСББ та усіх небайдужих сповіщати про те, де саме живуть такі старенькі. Люди будуть під опікою центрів теробслуговування. Ми до кожного завітаємо та кожному надамо допомогу.
Телефонуйте, будь ласка, за номерами:
(098) 958-17-83,
(098) 958-17-90,
(050) 040-44-24.
- Чи забезпечені люди буржуйками, дровами, обігрівачами, матеріалами для закриття побитих вікон, дверей, зруйнованих покрівель? Яка потреба наразі?
- Є попит на обігрівачі. Отримали близько 4000 звернень. Зробили запит до міжнародних та українських фондів. Отримали 200 обігрівачів від фонду Сергія Притули, 180 – від фонду ООН. Пріоритети при розподілі, звичайно, є. Це маломобільні люди, багатодітні родини. Але ж ми розуміємо, що якщо задовольнити весь попит, то не витримають наші електромережі. Складна ситуація, тому працюємо над підтримкою та відновленням теплопостачання.
Щодо забезпечення матеріалами для ліквідації наслідків обстрілів. Ми співпрацюємо з Фондом «Пролісок», який безоплатно надає матеріали. Є інші фонди. Передбачили 5 мільйонів гривень у міському бюджеті на придбання необхідних будівельних матеріалів. Усе це зберігається на складах: натяжна стеля, плівка, цвяхи, плити ОСБ та ДСП. Але розподіляється через районні в місті ради. Якщо є потреба, приходьте, пишіть заяву та отримуйте все необхідне. Знаю, що не завжди всього вистачає, але ми намагаємося максимально закрити потреби.
Хто не може сам перекрити вікна, залатати діри, то створена мобільна бригада з 20 людей на КП «Парки Херсона», яка допомагає. Допомагає обласне комунальне підприємство «ХОКАРС», також працюють волонтери. Щодня ми надаємо звіти, скільки та які наслідки обстрілів ліквідовано. Але знову ж таки людей не вистачає, мало хто зголошується працювати під обстрілами. Є певна черга, але велика вдячність волонтерам, які допомагають, просто небайдужим людям, які приходять на допомогу сусідам. Сам на сам з бідою ніхто не впорається.
- Люди бояться не стільки вибухів, як невідомості: вони не впевнені, що їхнє майно буде захищене від мародерів, що спрацює поліція. Також вони не знають, куди саме їм пропонують виїжджати, які умови будуть, чи не доведеться спати в спортзалі чи жити в школі в одному приміщенні з багатьма родинами...
- Є домовленість із Хмельницькою міською радою, до Хмельницького прямує безкоштовний евакуаційний потяг. Для наших людей передбачене житло в пансіонатах, виділені окремі споруди, надається п’ятиразове харчування, створені пристойні побутові умови. І це все безкоштовно. Кривий Ріг готовий зустріти та розмістити 100 херсонців. Є можливість виїхати до Кропивницького, інших місць. Їхати є куди.
Щодо поліції, то вона теж працює, діє комендантська година, але зрозуміло, що випадки мародерства є. Злочинців затримують. Відновлено роботу «Муніципальної варти», хлопці чергують на всіх «Пунктах незламності».
- Куди звертатися, якщо пошкоджено житло? Хто має фіксувати шкоду? Чи може людина це зробити самостійно, надавши фото? Чи обов’язково викликати поліцію, подавати заяву?
- Обов’язково треба викликати поліцію і зафіксувати злочин. Далі треба подати заяву та звернутися до районної в місті ради та до міської військової адміністрації. При військовій адміністрації створено комісію з фіксування пошкоджень унаслідок обстрілів. До цієї комісії входять представники управління капітального будівництва, департаменту фінансів, управління аудиту, а також голови районних рад та старостинських округів. Усі пошкоджені об’єкти колегіально обстежуються, складається акт і вноситься інформація в реєстр пошкодженого майна. Після перемоги будемо очікувати на допомогу від держави на відновлення житла.
- Антонівка, Кіндійка – це приміські селища, куди навіть волонтери побоюються їхати, бо все як на долоні для росіян. Чи є шанси там якось налагодити пристойне життя? Чи отримують там люди пенсії, гуманітарну допомогу?
- Це теж дуже небезпечні райони міста. Працівники наших комунальних підприємств не мають можливості там працювати через обстріли. Налагодити в Антонівці та Кіндійці енергопостачання зараз нереально. Чесно про це кажемо людям і теж закликаємо евакуюватися. Подача води в Антонівку, Кіндійку, Східне, Садово відбувається за допомогою генераторів. Газопостачання в Антонівці за сприяння «Херсонгазу» вдалося відновити.
Щодо пенсійних виплат, то «Укрпошті» надається броньований автомобіль, на якому розвозять пенсії в Антонівку, Кіндійку та в усі інші наші старостинські округи. Заборгованість, яка виникла в окупаційний період, погашена. Гуманітарна допомога надходить як від військової адміністрації, так і від волонтерів.
- Актуальна тема – укриття. Уже не перший рік та місяць про них говорять. Створювалися безліч комісій, але голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич днями об’їхав декілька сховищ і вказав, що вони в незадовільному стані. Чому це відбувається?
- У нас 238 укриттів та 26 сховищ. За кожне укриття є відповідальний, є перелік того, що має бути: спальники, розкладачки, матраци, їжа, вода – намагаємося забезпечити. Чи є питання до стану? Звичайно є, і вони багаторічні, і весь період часу не вирішувалися. За часів Сальдо практично всі сховища були передані в приватну власність. Посилалися на начебто юридичну колізію, про них забули. Але зараз законодавство військового стану передбачає, що всі сховища й укриття мають слугувати людям.
Ми укладаємо договори оренди за 1 гривну, щоб мати можливість вкладати кошти з місцевого бюджету. Зараз за допомоги волонтерів, держави працюємо над облаштуванням. Із 16 січня в місто зайшли підрядні будівельні організації, які будуть ремонтувати наші сховища. Найближчим часом, сподіваюся, усе буде доведене до ладу.
Плануємо придбати 66 мобільних модульних укриттів, де можуть перебувати до 20 людей одночасно. Перші чотири вже доставлені в Херсон. Усі будуть встановлені на найбільш небезпечних ділянках, де можливе скупчення людей. Це укриття на випадок, коли людина потрапила під мінометний обстріл і є 4 секунди, щоб сховатися.
- Якщо людина постраждала фізично внаслідок обстрілу, чи можна розраховувати на допомогу від влади чи волонтерів, фондів на лікування? Чи забезпечені наші лікарні потрібними медикаментами, перев’язувальними матеріалами? Постійно в соцмережах люди збирають гроші на лікування поранених цивільних. А якщо грошей нема, людина одинока, їй допоможуть?
- Якщо людина фізично постраждала внаслідок обстрілу, вона може розраховувати на допомогу від місцевих органів влади. Є моє доручення управлінню соцзахисту населення, щоб були внесені зміни в комплексну програму соціального захисту. Ці зміни чинні з 11 листопада 2022 року, тобто від моменту звільнення Херсона. За програмою, родині загиблого одноразово передбачено 30 тисяч гривень допомоги, пораненій дитині – 20 тисяч гривень, дорослому – 15 тисяч гривень.
Усі наші лікарні працюють у штатному режимі, ліками та перев’язувальними матеріалами забезпечені. Люди збирають кошти в соцмережах для постраждалих – це цілком правильно, бо всі гуртуються навколо біди. Але без допомоги не залишиться ніхто в будь-якому разі.
- Місто тоне в смітті. Багато розмов, що триває банальний переділ ринку, хтось хоче взяти контроль над цією прибутковою сферою, яка завжди була корупційною. При цьому листя прибирають, а сміття коли будуть вивозити?
- Увесь період окупації підрядні організації працювали, мали укладені договори з полігоном твердих побутових відходів, з ОСББ, з приватними абонентами. Але якось так сталося, що 11 листопада, коли Збройні сили України звільнили Херсон, то майже всі ці підрядники десь поділися разом із технікою. Місто почало захлинатися від сміття. Усе так робилося на сміттєзвалищі, щоб максимально заблокувати його роботу, відбувався саботаж. Навмисно завозили й вивантажували сміття так, щоб заблокувати в’їзд на сміттєзвалище, захаращити всі дорожні карти. Ви маєте рацію, що це завжди було прибутковою сферою для багатьох, лише не для міста. Гроші осідали в кишенях.
Зараз ми поклали цьому край. Призначений новий керівник КП «Екополіс», яке експлуатує звалище, вичищені під’їзди та створені дорожні карти, встановлена вагова, усі машини, які заїздять, проходять офіційно, а за утилізацію сміття гроші надходять до бюджету. Усі працівники офіційно працевлаштовані та отримують заробітну плату.
Певний тиск та погрози є, але все буде в правовій площині. Найближчим часом встановимо сортувальну лінію, що дозволить отримувати додаткові кошти у бюджет. Працює техніка, яку КП «Парки Херсона» взяло в оренду. Також я звернулася до Асоціації міст України, до міського голови Києва Віталія Кличка. Нам надійшла техніка, яка допомагає прибирати місто. Один сміттєвоз ми отримали в подарунок. Також отримали плівку для закриття вікон, комбінезони для працівників комунальних підприємств та 60 бронежилетів для працівників комунальних підприємств та старостатів. Нас підтримують, і за це від імені всіх херсонців я дуже вдячна.
Вивіз сміття вже розпочато. Найближчим часом усе буде відбуватися в робочому порядку.
- Бите скло, розбити рами, будівельне сміття – усе те, що утворюється після обстрілів. Хто має це вивозити, куди людям звертатися? Скільки коштує вивезти будівельне сміття?
- Будівельне сміття, уламки, бите скло збирає підрядне підприємство, яке займається прибиранням міста. Також намагаємося збирати силами мобільних бригад, які ліквідовують наслідки обстрілів будинків. Потім техніка вивозить на сміттєзвалище. На жаль, ворог обстрілює безперервно, шкоди завдано багато, а працівників, які працюють над усуненням наслідків, бракує.
- Зараз багато інформації про те, що десятки мільйонів бюджетних коштів виділяється на незрозумілі речі. Наприклад, на оренду техніки, яку можна було би придбати…
- Техніку ми дійсно орендуємо. Майже вся техніка, яка могла би працювати й обслуговувати місто, викрадена чи вивезена. Так роками складалося, що підписувалися договори з підрядними організаціями на вивезення сміття, і можна було голову зламати, щоб розібратися, хто де працює. Зелену зону прибирав один підрядник, тротуар – інший, на одній вулиці до перехрестя – один підрядник, а після – інший… Відповідальних за конкретну ділянку знайти було неможливо.
Цьому ми поставили крапку. Буде єдине комунальне підприємство, яке займатиметься благоустроєм. Внесено зміни в статутну діяльність КП «Парки Херсона», включено нові КВЕДи, щоб можна було займатися великим спектром робіт. Штат розширено до 250 одиниць. Техніку на першому етапі орендуємо, як і залучаємо підрядників. Але це все тимчасово, щоб пройти гостру фазу, набрати, навчити персонал комунального підприємства. Далі будемо до благоустрою залучати лише «Парки Херсона».
Щодо техніки, то придбати в одну мить її неможливо, це займає 2-3 місяці, тому необхідний мінімум орендуємо й сплачуємо за оренду навіть менше, ніж якщо б орендували, наприклад, бульдозер у херсонського водоканалу. У майбутньому в міста буде власна техніка, робота в цьому напрямку активно просувається.
- Багато скарг щодо кількості та якості гуманітарної допомоги. Куди людям звертатися за отриманням? Чому такі різні продуктові набори: десь дві банки квасолі, а десь коробки по 10 кг з консервами, крупами, олією?
- Гуманітарна допомога нам надходить із багатьох джерел: як від фондів, так і від приватних волонтерів. Є склад, є уповноважений, який займається обліком, створена комісія при військовій адміністрації, до якої надходять потреби. Їх задовольняють через 14 пунктів видачі гуманітарної допомоги. Вони в нас поєднані з «Пунктами незламності».
Кожен керівник гуманітарного штабу має інформацію по кількості жителів та формує заявки по продуктових наборах, засобах гігієни, памперсах тощо. Це можуть бути генератори, дрова, теплі речі, ліки. З 9 до 11 щодня ці заявки надходять до комісії, яка засідає о 12:00. Вона розглядає заявки, погоджує. Протокол комісії надходить до гуманітарного штабу, і відбувається видача потрібного керівникам пунктів гуманітарної допомоги. Звісно, управління транспорту надає допомогу з вивезенням.
Одержувачі допомоги занесені в електронний реєстр, тому отримувати кожен день гуманітарку не вийде. Комп’ютерна програма все чітко фіксує. Зазвичай великий продуктовий набір видається один раз на 3-4 тижні. Крім цього, видають безкоштовний хліб, волонтери пропонують свою допомогу. Маломобільних громадян на дому обслуговують працівники територіальних центрів при районних у місті радах.
- Питання щодо вашої команди. Блогер, письменниця… Вони не місцеві. Чому саме вони?
- Мушу зазначити, що склалася ситуація, коли місто після звільнення вкрай потребувало фахівців-управлінців. Через обстріли багато херсонців виїхали, це їхнє право, але ми згуртувалися та працюємо для тих, хто залишився, і для майбутнього, бо люди все одно будуть повертатися. Тому в нашій команді як херсонці, так і представники інших регіонів. Ми безмежно вдячні землякам, які працюють і тримають місто: комунальникам, службовцям, лікарям, які ризикують своїм життям і йдуть у найбільш гарячі точки.
Також я вдячна членам команди, які приїхали допомагати місту з інших регіонів України. У нашій команді є моя радниця – прокурор із Києва. З львів’янином Романом Салабаєм познайомилася на одному з форумів з місцевого самоврядування, знаю його вже багато років. Роман весь останній рік підтримував і виявив бажання працювати в Херсоні, коли місто звільнили. Хтось робить акцент на тому, що він блогер, а я знаю, що він фаховий правник, адвокат, енергійна та системна людина з чіткою патріотичною позицією. З Рівного приїхала Тетяна Сладковська, відгукнулася, бо є фахівчинею в гуманітарному напрямку. З Миколаєва приїхали фахівці з комунікацій. Уся країна згуртувалася, щоб підтримати Херсон, і я бачу позитивні наслідки від цього.
Тэги: