На Херсонщині триває евакуація населення. Люди змушені покидати рідні домівки через систематичні обстріли з боку окупантів. Однак деякі евакуйовані жителі області вирішують повернутися додому, попри продовження і навіть посилення ворожих атак.
Волонтери, які вивозять людей із небезпечних населених пунктів, що регулярно обстрілює ворог, ризикують власним життям заради порятунку інших. Тому-то проблема повернення евакуйованих раніше додому, під обстріли, особливо болюча для волонтерів. Про це «Гривні» розповів Ігор Чорний – керівник громадської організації «Сильні, бо вільні», яка займається зокрема й евакуацією херсонців.
«Нещодавно з Антонівки за два дні ми вивезли 7 місцевих жителів. Але є проблема: люди повертаються. Ми зі старостою Антонівки розмовляли, це питання піднімав і Роман Мрочко (начальник ХМВА, – авт.): що потрібно робити, щоб населення не їхало назад додому», – зауважує волонтер.
Ігор Чорний розповів про родину з двома дітьми зі Станіслава, яка нещодавно постраждала внаслідок російської атаки. Їх доправили до лікарні. Однак після того, як батьки з дітьми отримали медичну допомогу, вони відправилися додому в Станіслав.
«Прикра ситуація в Станіславі. Через російські обстріли постраждала родина: чоловік з дружиною та двоє синів. Ще коли вони були в лікарні, звернулися до нас за допомогою – ми збирали їм речі, бо дома в них усе згоріло. І от пізніше мені повідомляють, що ці люди знову в Станіславі», - говорить Ігор.
За його словами, повернувшись до рідного села після лікування, родина все ж вирішила евакуюватися та почала шукати організації, які б змогли вивезти їх зі Станіслава до Миколаєва. Однак ситуація в цьому населеному пункті сьогодні – дуже складна. Евакуювати звідти людей надзвичайно важко через щільність російських обстрілів та майже постійні атаки ворога з безпілотників. Через це волонтери не наважуються їхати туди.
Жителі обстрілюваних ворогом населених пунктів, яким пощастило неушкодженими виїхати на більш безпечні території, повертаючись додому, знову ризикують життям. Про випадки, коли подібні рішення закінчилися трагедією, розповів Ігор Чорний:
«От вивезли людей із Садового. Але один із чоловіків через деякий час повернувся назад. Для цього він винайняв таксиста, який погодився на цю небезпечну подорож. Назад у Херсон таксист не повернувся… Росіяни скинули на нього вибухівку з дрона – він загинув.
Ще одна трагедія сталася з жителями Берислава. Подружжя з дітьми самі виїхали з міста. Через рік вони вирішили ненадовго навідатись додому, щоб просто забрати речі. Це було в той період, коли росіяни тільки почали активно використовувати дрони для терору цивільного населення. Окупанти скинули вибухівку на їхню автівку – і подружжя загинуло. Вони залишили дітей на один день, приїхали забрати зимові речі й загинули…».
Подібні трагічні випадки – особливо болюча тема саме для волонтерів. Адже, ризикуючи власними життями, вони намагаються вивезти з небезпечних територій якомога більше людей.
«Розуміючи, що можемо постраждати, ми все одно їдемо рятувати чиїсь життя. Ми ризикуємо, вивозимо їх, а вони потім таке роблять. Просто ми також неодноразово потрапляли під обстріли під час евакуації», – поділився керівник ГО «Сильні, бо вільні».
Ігор Чорний розповів, що вчасно ухвалене рішення виїхати з обстрілюваних ворогом територій дійсно рятує життя:
«У нас були випадки, коли нам телефонують люди, яких ми вивезли декілька днів тому, і кажуть: «Хлопці, ви нам життя врятували. Після того, як ми виїхали, до нас у хату прилетіло».
Проте чимало мешканців не поспішають покидати свої оселі до останнього.
«Нещодавно вивозили сім’ю, яка в Антонівці зайшла в гості з дітьми до сусідів – і туди, до сусідів, був прильот. І тільки після цього вони наважилися виїхати», – розповідає Ігор.
Разом з тим, далеко не всі жителі обстрілюваних ворогом населених пунктів правобережної Херсонщини взагалі планують переселятися на більш безпечні території. Серед них є і родини з малими дітьми.
«От у Комишанах є сім’я, в якій – аж 10 діток. Був прильот, після чого вони начебто були готові евакуюватися. Однак коли дійшло до діла, вони почали казати: «Ні, ми залишаємося».
Умовити їх виїхати та вивезти дітей у безпечне місце намагалися і волонтери, і представники Херсонської міської адміністрації, але вони все одно відмовлялися. Тоді до них поїхав військовий капелан. Зазначу, що це дуже віруюча родина, і от тільки після розмови з капеланом родина нещодавно таки погодилася на евакуацію. Але! Вони не хочуть їхати далеко, а попросили, щоб їм знайшли будинок десь біля Херсона.
У подібних ситуаціях дуже шкода дітей. Адже вони самі не можуть сказати: «Будь ласка, вивезіть нас, збережіть нам життя».
Так само шкода й маломобільних людей, яких тут залишили їхні рідні. Під час обстрілів маломобільна або лежача людина елементарно не спуститься в безпечне місце, навіть не сховається. Вона просто буде лежати й чекати», – говорить волонтер.
Організація «Сильні, бо вільні» займається не лише евакуацією, а й перевезенням маломобільних херсонців у межах регіону. Спільно з «Фондом святого Мартіна» волонтери організували проєкт – соціальне таксі. Детальніше про його роботу читайте в іншій публікації «Гривни» за посиланням нижче.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хочу, щоб люди знали – вони не самі»: як херсонські волонтери організували соціальне таксі та допомагають з евакуацією
Фото ілюстративне, AP.
Тэги: