Роман Безсмертний: «Велика Україна можлива!»

Майбутній кандидат у президенти, Надзвичайний і Повноважний посол, громадський і державний діяч Безсмертний презентує українцям ідею «Великої України», продовжуючи поїздки містами в рамках Всеукраїнського туру. «Велика Україна можлива, і ми повинні її збудувати!» – запевняє досвідчений політик, учитель історії за фахом, спираючись на приклади історії.

За словами майбутнього кандидата в президенти, час перестати українцям гратися в меншовартість. «Ми маємо право претендувати на дуже багато чого, – переконаний політик. – У першу чергу – на самоповагу до себе та своєї Батьківщини, її законів».

Адже що таке, наприклад, зовнішня безпека? Це єдність удома, всередині. А зараз у нас, на думку Романа Петровича, людина займається самовиживанням, а інститути держави – самозабезпеченням. Звідси й ставить метою: інституційно змінити державу, кардинально переглянути її модель – і парламент, і місцеве самоврядування, і бюджет, і громадські інститути освіти, системи охорони здоров’я тощо.

«Жити по-новому – звучить як знущання, – впевнений політик, – адже жити треба не по-новому, а по правді. Цінністю для держави має бути людина, і державні інституції повинні мати своєю релігією забезпечити рівні права кожному українцю». Метою своєї діяльності в якості президента Роман Безсмертний бачить перезаснування держави. Це глибинна зміна ролі громадянського суспільства, його контролю за державою, пріоритет людських цінностей.

Саме тому політику важливо розуміти, які теми турбують людей. І першим із питань від херсонців пролунала проблема боротьби з корупцією – як її позбутися?

- Треба руйнувати причини, а не тільки боротися з наслідками. А причини корупції – в монополізації, олігархізації систем економіки. Їх треба усувати, а якщо додати децент-ралізацію, передачу повноважень місцевому самоврядуванню – тоді зникнуть підстави для корупції. Напівзаходами не обійдемося ніколи.

- На Херсонщині можливий реванш?

- Збереження стану нинішньої економіки гарантує реванш, бо невдоволення зростатиме – і люди схилятимуться до іншого. Тому треба кардинально змінювати ситуацію.

- Як закінчити війну на Донбасі?

- Є три зони напруги – Донбас, Азов, Крим. Рецептура по них різна, але головні ліки – формування боє-здатної сильної армії. В Азовському морі пружина накручується, і чи будуть дії української дипломатії та світу достатніми, щоб уникнути вибуху, – поки невідомо. Але країна, яка на п’ятому році війни не має власного патронного заводу, яка анонсувала більше десятка видів бронетехніки, але жодного не поставила в серійне виробництво, – не та система, яка нам потрібна. По-друге, аби припинити бойові дії, важлива тема діалогу й тиску на Кремль. Третє: не можна покидати людей, які лишилися в Криму чи на Донбасі з різних обставин. Стіною відрізати не можна – це земля, яку нам наші батьки залишили, і навіть говорити неприпустимо, що це земля чужа.

- Чи надання автономії кримським татарам пришвидшить деокупацію?

- У Криму йде знищення цілого народу – невже ніхто цього не бачить? Я завжди вважав, що на території України живуть дві титульні нації – українці та кримські татари. І давно казав про необхідність квотного представництва: тобто якщо в районі 12 відсотків кримськотатарського населення, то 12% їх мають бути в дипкорпусі чи органах місцевого самоврядування. Тоді б не було трагедії, яка розвивається зараз на наших очах. Нас тепер розділяє людська кров, і дивитися в вічі тим, у кого на руках кров тисяч твоїх співвітчизників – страшне.

- Хто ваша команда та з якими політичними силами будете співпрацювати?

- Політики перестали спілкуватися з людьми, засівши в «ящику» – а це загибель політики як такої. Я вже 20 років дуже тісно спілкуюся з місцевим самоврядуванням, бо мені важливо розуміти, що відбувається на місцях. Знаю людей, не маю дефіциту розуміння того, з ким маю справу. Обрання президента – вища легітимність, йому треба буде діяти без права розкачуватися. Є три ключові проблеми, які можуть «вистрілити» в березні 2019-го: тема війни, фінансова криза, економічний колапс. Тож у залежності від головної проблеми треба буде й підбирати команду. Іменні політичні сили, шоу-партії – це тимчасові об’єднання, які розсиплються після переобрання президента. Але партії – це насамперед люди, з якими можна працювати. Щодо мене, я виріс на національно-демократичних принципах, і вони мені близькі.

- Як ставитеся до підвищення тарифів на газ?

- Постанова Кабміну, за якою ціну плануюь підвищити, має бути скасована. Проблема не в тому, піднімати чи опускати тарифи, а в тому, як працює фінансова система. Якщо на випередження не проіндексовані доходи населення, то як приймають бюджет, обрахований із зовсім іншими макропоказниками, іншими рівнем інфляції?! Таке, по-перше, не викликає поваги в інших країнах. А по-друге, треба ламати монополію, бо без цього зростання ціни триватиме й надалі. Слова, що ми покриємо це зростання субсидіями, – порожні, бо кошти на це знову-таки не передбачені в бюджеті!

- Чи на посаді президента поміняєте весь силовий блок?

- Згоден, що більшість силовиків кадрово непридатні. Більш того, хибна сама структура управління системою безпеки – вона не працює. Багато людей у органах просто просиджують штани, не виконуючі прямі обов’язки. В той же час у населення сьогодні на руках 6 мільйонів «стволів». Ігнорувати це не можна, тож краще створювати систему територіальної оборони – це й контроль, і відповідальність, і користь.

- Чи підтримуєте продаж землі?

- Наполягаю на якнайшвидшому впровадженні цивілізованого обігу земель. Це не тільки ринок, але й обмін, дарування, спадок тощо. Але головне – кадри, яких треба готувати щонайменше півтора роки, аби люди добре розуміли, що та як робити. Крім того, я принципово не вірю в здатність держави зробити це правильно. Я би прийняв спеціальний закон про асоціації землевласників, орендарів і передав би їм в управління це питання. Профпридатність майбутнього власника, конкуренція, виконання економічних законів і правила стосовно обігу – питання дуже обширні, але є святі речі – не допускати монополізації землеволодіння, бо це погибель.

Україна геополітично знаходиться між Заходом і Сходом, резюмував Роман Безсмертний, і глобальні вітри обдувають нас із усіх сторін. Але Україна стоїть уже тисячу років – і вистоїть надалі. Символом України, зізнався Роман Петрович, вважає малого птаха – це сокіл-боривітер: не дивлячись на буйні вітри, він тримається непохитно в повітрі на висоті. І вибори президента в 2019 році, за словами політика, це межа, за якою Україна або лишається на висоті, йдучи вперед до цивілізованого європейського життя, або залишається у в’язкому болоті старих корупційних систем, перетворюючись на депресивну територію, з якої виїжджають люди. «Сама земля дає нам енергію, – наголосив Роман Безсмертний, – а це означає, що треба боротися за свободу. Наш непереборний дух неможливо знищити – отже, в нас є майбутнє, варто лише вірити в себе, в свій народ, в свою країну. Велика Україна – це та ідея, заради якої варто творити себе, своє благополуччя».