У сучасному світі все більше людей починають розуміти, що комфортне та здорове існування можливе лише в поєднанні з природою. Особливо це стосується жителів міст – адже залізобетонні «джунглі» просто згубні для людини, якщо не містять зелених зон: парків, садів або хоча б алей із живими рослинами.
Тож не дивно, що фахівці, які вміють влаштовувати такі оази, стають усе більш затребуваними на ринку праці. Про це добре знають на кафедрі лісового та садово-паркового господарства в Херсонському державному аграрному університеті, де «Гривна» поспілкувалася з викладачами та магістрами під час занять.
Сьогодні зелене будівництво та ландшафтний дизайн – напрям дуже актуальний, розповіла кандидат біологічних наук, доцент Тетяна Бойко. Питання озеленення міст тісно пов’язані з вирішенням проблем змін клімату – наслідками діяльності людини, які неможливо усунути швидко. Створення зелених зон допоможе оздоровити мікроклімат, у якому живуть люди: дерева очищують і зволожують повітря, вбирають шкідливі речовини – пил, вихлопи автотранспорту, промислові викиди, а також мінімізують їх вплив на здоров’я людини. Тому напрям благоустрою зелених зон і ландшафтного дизайну лишається в тренді та постійно збагачується новими ідеями. В сучасних мегаполісах, наприклад, будують сучасні торговельно-офісні центри уже з зонами під озеленення.
Студенти ХДАУ створюють різні проекти озеленення – причому в 3D-форматі, щоб можна було побачити вже готову «картинку»: як виглядатиме після благоустрою територія, на якій поки що нічого не росте. До проекту розробляється й кошторис, і варто визнати, що це недешева справа – адже потрібно не лише розробити план і висадити дерева, а й розробити детальні рекомендації по догляду в усі сезони.
Але першочергове завдання фахівців із ландшафтного дизайну – забезпечити естетику й комфорт у громадських місцях, незалежно від їх площі. Так, починається все з навчальних аудиторій, зокрема з класу ландшафтного дизайну. Тут представлене інтер’єрне озеленення: багато рослин, у тому числі тропічні й субтропічні – авокадо, лимони (до речі, вони плодоносять – і студенти ласували власними «вітамінами»). У декого зі студентів є власні теплиці, де ростуть лимони, апельсини, мандарини, бо цитрусові потребують тепличних умов. Та й родинні земельні ділянки майбутні спеціалісти – ландшафтні дизайнери «перетворюють» на територію для практичних занять: так, за проектом однієї зі студенток на присадибній ділянці її родини влаштували озерце з проточною водою, дитячий майданчик у зеленій зоні, плодовий сад. Звісно, що всебічна розробка таких проектів окрім профільних знань потребує вирішення додаткових технічних питань, щоб втілення студентських розробок стали не лише естетичними й корисними, а й практичними. Тому навчальний процес майбутніх фахівців насичений різноманітними дисциплінами та практиками.
Як зазначають студенти, які вже побували на практиці, робота ландшафтного дизайнера залежить від посадкового матеріалу. Аграрний університет тісно співпрацює з розплідниками декоративних рослин – Херсонщини та Миколаївщини. Найбільше налагоджені робочі зв’язки, зрозуміло, з розплідниками в лісництвах Херсонщини – Олешківському, Голопристанському та Степовому філіалі УкрНДІЛГа. До речі, там працюють і випускники ХДАУ.
А головне, фахівці розуміють, як поведе себе посадковий матеріал, вирощений у нашій кліматичній зоні. А це важливо, особливо якщо до адаптації рослин додаються ще й певні природні аномалії. Наприклад, літо Херсонщини засушливе й жарке, а минулим літом, розповіла Тетяна Бойко, нарахували 46 днів без опадів! Без поливу в Херсоні ніяк не обійтися. Нинішня зима – особлива тема. М’яка та приємна для людей, для рослин вона несе неабиякі ризики. Зараз, у січні, у Херсоні почали квітнути смородина та форзиція, бузок і троянди випустили молоді листочки. Є загроза, що бруньки замерзнуть і впадуть із приходом морозів, тож урожай плодових і ягідних культур – під великим питанням. Крім того, рослинам загрожують численні ушкодження, адже шкідники та збудники хвороб не вимерзають, а мають сприятливі умови для розмноження.
І насадження, які зараз не ввійшли в зимовий період спокою та ослабли через це, не зможуть опиратися хворобам. Зазвичай на Херсонщині інші ризики: обледеніння, коли крига травмує рослини, та морози в поєднанні з вітром. До речі, такі фактори також вивчають і досліджують майбутні фахівці садово-паркового господарства: на зимовій практиці студенти можуть бачити, як аномалія впливає на рослини, а на літній – до яких наслідків це призвело. Студенти ХДАУ проходять серйозну практичну підготовку і в стінах університету, і на виробництві.
На жаль, озеленення в українських містах зазвичай носить стихійний характер, зазначають спеціалісти, а комплексної стратегії немає – на прикладі Херсона це чітко видно. Так, у 1960-ті роки, коли відбудоване місто взялися озеленювати, «шишок» набили чимало. Тоді звернулися до науковців сільгоспінституту (нинішній ХДАУ) за консультаціями, тож удалося налагодити гідний догляд за насадженнями, й херсонські парки та вулиці набули розкішного зеленого вигляду. Але з того часу минуло багато років – а дерева ж не вічні, вдумлива спланована робота з оновлення зелених зон має тривати постійно. А зараз у регіоні не вистачає фахівців, які б професійно підходили до цієї проблеми: коли та які породи висадити, коли дерева обкопати або підстригти, коли й чим удобрити, як налагодити постійний полив, особливо молодих рослин. Та ще треба враховувати й екологічні умови, й породний склад рослин, їх довговічність і алергенність, і особливості розташування території – поряд із автомагістралями чи промисловими зонами.
Тож вигляд сучасних міст України, їх зелене оздоблення та туристична привабливість знаходяться в турботливих руках молодих фахівців садово-паркового господарства, які знають, як спланувати зелену зону і як потім за нею доглядати. І саме таких знавців готують у Аграрному університеті.
Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.