Євгенія Весна
Внаслідок влучних ракетних ударів ЗСУ в ніч з 26 на 27 липня було припинено рух техніки окупантів по Антонівському автомобільному мосту. Пошкодження дорожнього полотна, звичайно, створило проблеми не тільки для росіян та пересування їх техніки, але й для цивільних громадян, підприємців. Але зрозуміло, що удари по Антонівському мосту та по залізничному Антонівському мосту – це вимушені заходи, які потрібні для деокупації Херсонщини та ускладнення постачання російського війська, яке використовувало ці мости для посилення та обслуговування своїх підрозділів.
Окупаційна влада наступного дня відрапортувала про створення паромної переправи і заявила, що нема зовсім ніяких проблем із сполученням. Ця бравада по факту виявилася черговим обманом, бо проблема аж ніяк не вирішена. Потужності паромної переправи не відповідають потребам. Та й користуватися нею треба за гроші, хоча окупанти казали про безкоштовний проїзд.
Херсонці самотужки знайшли спосіб пересуватися з лівого берега на правий та у зворотному напрямку, скорегувавши розклади руху () маршрутних автобусів та катерів. Але й це у повній мірі не вирішує проблеми сполучення для великого транспорту з продуктами.
Як видно з відео одного з українських ТГ-каналів, 1 серпня з боку Херсона у передмісті Кіндійка утворилася величезна черга на декілька кілометрів з легкового та вантажного транспорту. Переправа працює з 8 до 20:00. Кажуть, що з 12 до 14:00 – перерва. За один раз паром може вмістити 20 машин. Звичайно, що техніка окупантів приймається без черги. От і рахуйте, скільки чекати. Багато з тих, хто очікує переправи на інший берег Дніпра, далі прямують до Криму чи до Василівки, щоб евакуюватися з Херсонщини.
Звичайно, що люди у більшості своїй не задоволені тим, що їм треба у буквальному сенсі форсувати Дніпро. Але, як кажуть військові, іншого шляху порушити ланцюги постачання росіян не існує. Також військові просять цивільних громадян бути пильними: росіяни можуть прикриваючись людьми перевозити паромом свою техніку.
Марина Поліщук
