Марина Поліщук
У новій рубриці «Гривна» пропонує читачам пригадати, яким було наше життя в Херсоні до повномасштабного вторгнення РФ. Далі – декілька фотосюжетів з минулого.
Нагадуємо, що майже всі фото, які ми публікуємо в рубриці «Так ми жили», свого часу були надруковані в газетах «Гривна» та «Суботній випуск». Автор знімків – наш фотокореспондент Анатолій Андрєєв. Окрім новин зі спортивного життя Херсонщини, він також приносив до редакції цікаві фотосюжети як з Херсона, так і з районів області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: курйози на вулицях мирного Херсона (фото)
Цього разу для рубрики «Так ми жили» ми підібрали фото, зроблені в різних роках – від 2000-х до початку 2020-х.
Снігопад у Херсоні – рідкість
Поступову зміну клімату в Україні в останні десятиріччя особливо відчули на собі жителі Херсона. Адже теплі, дощові зими стали для містян уже звичними, чимало хто з нас змінював зимовий верхній одяг та взуття на демісезонні. Бо тепла шуба й справді недоречна, коли на вулиці – плюс 5, а то й 10 градусів тепла, або взагалі йде дощ.
А от рідкісні снігопади, що коли-не-коли накривали місто, ставали справжнім святом для малечі, джерелом проблем для дорослих та покаранням для комунальників.
Але ж яким гарним був Херсон, укритий сніговою ковдрою!
Деревопад – звичне явище для херсонців
Проте за будь-якої пори року сильні вітри ставали причиною масового деревопаду в Херсоні. Новина про те, що десь завалилася чергова тополя, нікого вже не дивувала. І добре, якщо при цьому ніхто з людей не постраждав.
Проблема боротьби з аварійними насадженнями в обласному центрі була давньою і дуже гострою. Можна говорити навіть про майже повну відсутність такої боротьби. Як наслідок – постійні деревопади: чи то тополь, які мають нестійку поверхневу кореневу систему, чи то старезних акацій та платанів.
До речі, частково результатом цієї невирішеної проблеми став і масовий тополепад у Херсоні влітку 2023 року після затоплення через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Херсоні почався деревопад, але причина – не лише в підтопленні
Але до війни дерева падали постійно та повсюдно, створюючи перешкоди для транспорту й пішоходів. Сьогодні ті проблеми видаються такими мізерними, хоча насправді були вагомими. Але краще вже падіння тополі, ніж ворожого снаряду чи вибухівки з дрона…
Про автора фото
Анатолій Андрєєв родом з Берислава. Закінчив студію образотворчого мистецтва при педагогічному училищі, а пізніше – і філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту.
Був постійним автором всеукраїнського журналу «Перець», двічі ставав лауреатом. Друкувався на сторінках «Крокодила», «Літературної газети». З-поміж обласних видань його матеріали виходили на сторінках газет «Маяк», «Наддніпрянська правда», «Гривна», «Суботній випуск». В останніх двох був постійним автором рубрик «Спорт», «Історія», «Краєзнавство».
Захоплення Анатолія Андрєєва футболом та велоспортом позначилося і на його журналістській роботі. До редакції він часто приносив ексклюзивні подробиці зі спортивного життя Херсонщини. А його велосипедні подорожі по області давали змогу фіксувати на фотоплівку нетривіальні сюжети, а ще – пам’ятки історії та архітектури нашого краю.
Тож нині величезний фотоархів Анатолія Андрєєва є унікальним зібранням, цінним для збереження пам’яті про наше минуле. Адже чимало об’єктів, що потрапили в кадр фотожурналіста, на жаль, уже знищені російськими окупантами.
Ян Ярчук
