Ювілей грошової реформи: понад 30 років тому контейнери з гривнями розвантажили в порту біля Миколаєва

Цього року Україна відзначає 30-річчя грошової реформи. Саме у вересні 1996-го ми вперше почали користуватися гривнями замість карбованців. А газета «Гривна» ще за два роки до реформи опублікувала правдиве зображення нових монет.

Українська гривня святкує 30-річчя – офіційно її було введено в обіг 2 вересня 1996 року. Грошова реформа тоді тривала два тижні – за цей час старі купоно-карбованці обмінювали на гривні. І починаючи з 17 вересня гривня стала єдиною законною валютою на всій території України.

Цікаво що гривні надрукували та завезли до України ще за 4 роки до реформи. А за 2 роки до реформи газета «Гривна» у своєму першому номері опублікувала зображення нових монет.

Нова газета та інформація про нові гроші

У грудні 1994 року, майже за 2 роки до появи в обігу гривень, на Херсонщині вийшов перший номер газети «Гривна». До речі, цього року у вересні вийде ювілейний номер друкованої версії видання – 1500-й.

Дехто досі вважає, що газеті дали назву грошової одиниці, однак це не так. Чітке пояснення щодо назви, а також новина про те, що невдовзі в обігу нарешті (після 4-річної перерви) з’являться монети, – такими були головні теми першого випуску «Гривни».

Тоді ж газета опублікувала правдиве зображення монет – зокрема, номіналом 25 копійок, якого за радянських часів не існувало.

херсонська газета

Перший номер газети «Гривна», грудень 1994 рік. Фото з архіву редакції

Додамо, що й через 30 років грошову реформу не можна вважати остаточно завершеною, оскільки ще не завершився процес перейменування назви розмінної монети: передбачається, що «копійка» має стати «шагом».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За крок до шагів: про перейменування копійок, завершення грошової реформи та ювілей гривні

Спецоперація міжнародного рівня: як в Україну везли гривні

2 вересня 1996 року грошова реформа розпочалася фактично, але цьому передувала величезна робота. Ще до проголошення Незалежності України художники розробили дизайн нових грошей. Далі їх треба було десь надрукувати – саме цей процес у 1992 році зрештою перетворився на цілу спецоперацію, розповіли в Національному банку України.

«Грошей, щоб надрукувати гроші (абсурдно, так), у молодої держави не було – перші гривні друкували за кордоном, зокрема в Канаді, фактично в кредит.

А далі їх треба було якось привезти в Україну. Літаком – дорого. Тому обрали океан.

Операція отримала назву «Щит України».

Бійців спецпідрозділу «Альфа» оформили членами екіпажу цивільного суховантажу. Зброю сховали на борту. Про справжній вантаж знало лише кілька людей.

49 діб.
Понад 11 тисяч кілометрів.
Атлантика.
8 морів.
13 проток.
10 держав.

У Канаді на борт завантажили 105 контейнерів із гривнею. На шляху додому корабель залишився без супутникового зв’язку. В океані мало не зіткнувся з іншим судном. Команда готувалася навіть до сценарію нападу на вантаж.

Але гривню довезли. У 1992 році. І після всього цього вона ще майже 4 роки чекала, поки Україна буде готова ввести її в обіг», – ідеться в дописі НБУ.

Детальніше про цю історію розповідає видання «Дзеркало тижня». Оскільки на початку 1990-х років в Україні не було ще ні власного виробництва банкнотного паперу, ні поліграфічного обладнання належного рівня, ні сучасного монетного двору, друк грошей довелося замовляти в інших країнах.

Так, перші банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень друкували в Canadian Bank Note Company у Канаді. А 50 і 100 гривень друкувала британська компанія Thomas De La Rue на своїх потужностях на Мальті. Розмінну монету карбували на Луганському верстатобудівному заводі, а частину замовлення розмістили на монетному дворі в Італії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Монета із зображенням Антонівського мосту: яка вірогідність отримати її на решту

19 серпня 1992 року з порту Іллічівськ (нині – Чорноморськ) Одеської області без зайвої уваги вийшов суховантаж «Петро Алєйніков». Частину екіпажу на судні, яке взяло курс до Канади, складали спецпризначенці, замасковані під моряків.

9 вересня судно прибуло до Канади. Щойно надруковані гривні доправляли до порту колонами автомобілів під посиленою озброєною охороною. 13 вересня в трюми українського судна завантажили 105 морських контейнерів із грошима.

Далі суховантаж узяв курс на Мальту. Там 29 вересня на борт підняли ще 23 контейнери з банкнотами.

Як повідомляє газета «Редакція Германія», що видається в Німеччині, Росія намагалася зірвати цю спецоперацію та затопити суховантаж з новими українськими грошима. На борт судна проникли агенти російської спецслужби – зірвати завантаження грошей їм не вдалося, зате вони значно пошкодили судову рацію. Тому додому суховантаж добирався без зв’язку.

Дорогою судно потрапило в ураган «Ендрю» і дивом залишилося неушкодженим. А уже на підступах до Європи капітану ледве вдалося уникнути зіткнення з російським судном, яке нібито втратило керування, а насправді намагалося протаранити український суховантаж.

2 жовтня судно пришвартувалося в Україні. Але не в Одесі, як передбачала російська служба контррозвідки, а в спеціалізованому порту Октябрськ (нині – Ольвія) поблизу Миколаєва.

Звідти секретний вантаж перемістили на три теплоходи класу «річка-море» й по Дніпру доправили до Києва.

Кажуть, за ці 49 діб тодішній керівник НБУ Вадим Гетьман, який відповідав за хід спецоперації, повністю посивів. Але Україна все-таки отримала власну валюту.

***

Ювілей грошової реформи Україні відзначає введенням в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень із зображенням поета-шістдесятника Василя Стуса. В обіг вона має надійти вже 4 вересня.

А ще до ювілею українське творче об’єднання «МУР» спільно з НБУ презентували музично-танцювальний ролик «Гривню творять люди». Відео розповідає історію створення української валюти – від розроблення дизайну ще до проголошення Незалежності до таємної операції з доставлення перших банкнот через Атлантичний океан.

Головне фото: NBU/Flickr

Пов'язані записи

Посушливий серпень на Херсонщині: аграрії можуть звернутися до гідрометцентру, аби перевірити запаси вологи у ґрунті перед посівною

На Херсонщині фіксують дефіцит вологи у ґрунті. Через тривалу відсутність опадів її запаси у верхніх шарах ґрунту майже відсутні. Про це повідомили у Херсонському обласному центрі з гідрометеорології. За їх…

Подробиці
Як грантова підтримка допомогла фермеру з Миколаївщини зберегти та розвивати господарство

Війна змусила багатьох фермерів на прифронтових територіях працювати в умовах постійної небезпеки. Обстріли пошкоджують господарства, техніку та приміщення, створюють ризики для фермерів і тварин. Водночас попри виклики люди продовжують обробляти…

Подробиці