За крок до шагів: про перейменування копійок, завершення грошової реформи та ювілей гривні

Україна поступово рухається до перейменування радянської назви монети «копійка» на історичну українську «шаг». Водночас населення висловлює спротив, аргументуючи, що не на часі. На якому етапі грошова реформа та який вигляд можуть мати шаги – розповідаємо.

Законопроєкт про шаги

18 грудня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 14093 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України». Наразі документ готують до другого читання.

Змінами передбачена заміна назви «копійка» на «шаг». Ця термінологія має бути синхронізована в податковому та фінансовому законодавстві.

Головні тези законопроєкту:

• співвідношення між копійкою і шагом – 1:1;
• дизайн, порядок введення в обіг нових монет і строки вилучення старих визначить НБУ;
• копійки та шаги перебуватимуть в обігу паралельно;
• населенню не потрібно буде спеціально обмінювати монети;
• зміна назви не потребуватиме додаткових витрат.

Чому це важливо

Ініціативу щодо перейменування копійок озвучив голова Нацбанку Андрій Пишний, наголосивши, що йдеться не про примху НБУ, а про нашу національну ідентичність.

«Це на 100% українська питома назва роздрібної монети, яку історично використовували у грошовій лічбі. Це не забаганка Національного банку, не наша вигадка. Цей факт підтверджує історичне дослідження, проведене Національною академією наук України – Інститутом мовознавства ім. О. Потебні, Інститутом історії України. Крім того, шаг глибоко використовувався в українській культурі. […]

Навіть більше, шаги в 1917 році стали офіційною розмінною монетою Української Народної Республіки. Було ухвалено пакет законодавчих ініціатив у той момент молодою українською державою. З 1917 до 1919 року шаги були в обігу як одна сота фракції української гривні. Потім комуністи повернули копійку. Важливо, що ми також маємо експертний висновок Українського інституту національної пам’яті, який підтверджує цей факт», – зазначив Пишний в інтерв’ю «Укрінформу». 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Монета із зображенням Антонівського мосту: яка вірогідність отримати її на решту

Шаги ввели в грошовий обіг у часи УНР, що було закріплено на законодавчому рівні. Через нестачу коштів на карбування монет вони були паперовими. Фото: НБУ

Грошова реформа та ювілей гривні

Голова Нацбанку висловив сподівання, що вже найближчими тижнями парламент ухвалить рішення про перейменування. Це було б логічним завершенням грошової реформи, розпочатої ще у 1991 році, додав він.

Крім того, цьогоріч українська гривня святкуватиме 30-річчя – нагадаємо, офіційно її було введено 2 вересня 1996 року.

До речі, за словами Андрія Пишного, ініціатива перейменування копійок на шаги об’єднала парламент навіть у момент обговорення. Хоча й відбулися жорсткі дискусії, але вони були глибоко ідеологічними та історичними. Загалом нардепи були єдині у прагненні розірвати зв’язок, який нам нав’язала Москва. 

Цікаво що в 1991 році, голосуючи за «гривню» як назву національної валюти, не всі депутати парламенту вподобали такий варіант. Як писав історик Станіслав Цалик, у сесійному залі виявилися прихильники карбованця, куни (куна – грошова одиниця Київської Русі та слов’янських народів; у 1994 році так назвали свою грошову одиницю в Хорватії), а дехто навіть підтримував назву «український долар» – пропозицію представників діаспори.

Назву розмінної монети тоді, у 1991-му, депутати залишили без змін – «копійка». Парламентарям не сподобались варіанти «сотий», «резана», «шаг» і «шеляг», зазначає Цалик.

Перший номер «Гривни» – про гривні

У грудні 1994 року, майже за 2 роки до появи в обігу гривень, на Херсонщині вийшов перший номер газети «Гривна». Досі дехто вважає, що виданню дали назву грошової одиниці, однак це не так.

Чітке пояснення щодо назви, а також новина про те, що невдовзі в обігу нарешті (після 4-річної перерви) з’являться монети, – такими були головні теми першого випуску «Гривни». До речі, тоді газета за два роки до реформи опублікувала правдиве зображення монет – зокрема, номіналом 25 копійок, якого за радянських часів не існувало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діряві гроші, або Як Сальдо підтримував гривню під час окупації Херсона

Перший номер газети «Гривна», грудень 1994 рік. Фото з архіву редакції

Яким буде дизайн шагів

Мало хто знає, каже очільник Нацбанку, що на початку 1990-х років Луганський верстатобудівний завод накарбував пробну партію розмінної монети – шаг. Після того як Верховна Рада залишила копійки, завод почав карбувати їх, зокрема й 25 копійок.

Ескізи художника Василя Лопати – шаги та копійки, які в 1992 році отримав Луганський верстатобудівний завод. Фото: НБУ

За словами Андрія Пишного, наразі йдеться лише про заміну дизайну розмінних монет – а от за діаметром і масою шаги не відрізнятимуться від копійок. Та головне – їх вигляд має втілювати сучасні реалії.

«Ми розроблятимемо дизайн, у якому, я впевнений, буде взято до уваги певні історичні паралелі. А також він резонуватиме з тим, що ми з вами тепер переживаємо», – зазначив голова НБУ.

Спротив населення: не на часі?

Частина українців сприйняла новину про дерадянізацію копійок та запровадження шагів досить негативно. Основні аргументи проти:

• зараз не час для таких реформ;
• краще спрямувати гроші на фронт, а не витрачати на заміну монет;
• все одно люди будуть казати: «копійки».

Ось лиш декілька красномовних коментарів, які ми прочитали в соцмережах:

• «Потрібно, але не на часі. Скільки це буде коштувати бюджету?»
• «Чи немає в країні більш нагальних питань?»
• «Наші люди ще досі гривні називають рублями, то поки звикнуть до шагів, то вже ті шаги втратять купівельну спроможність»
• «Немає слів… Уже за 1-2 грн нічого не купиш, бабусі на базарі кривляться від того дріб’язку… Ті копійки давно не ходять вже! А ці нові копійки штампуватимуть за наші податки!»
• «Я так розумію, що у нас все добре і нічим більше зайнятися, тільки шагами»
• «У номіналі залишилося лише 50 копійок, інших вже немає. То навіщо шаги? Краще ці кошти направити на добавку пенсії людям, які отримують три тисячі гривень і виживають»
• «Хлопці на дрони по копійці збирають, а цим дов***ам більше нічим зайнятися, як перейменуваннями та відмиванням грошей!!!»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обмін копійок дрібних номіналів та банкнот старого зразка продовжено до кінця дії воєнного стану

Щодо можливих витрат із держбюджету на карбування нових монет, голова НБУ заявив:

«Учергове зроблю офіційну заяву, за яку я як голова Національного банку відповідальний: жодних додаткових витрат із державного бюджету України ця ініціатива за собою не має».

А щодо твердження, що не на часі, Андрій Пишнив порадив усім переглянути коротке, але змістовне відео, яке створили учасники творчого об’єднання «МУР» – «Шаг – Історія у гаманці»:

Головне фото: depositphotos.com