На сайті Херсонської міської ради опублікований перелік топонімів, який налічує 138 позицій. Саме ці назви вулиць, скверів і навіть мікрорайону пропонують до перейменування.
Як йдеться у повідомленні, перелік топонімів сформовано та опубліковано відповідно до рішення комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дощок на території Херсонської міської територіальної громади (протокол № 3 від 13.04.2023).
Усі зауваження та пропозиції щодо запропонованого переліку топонімів надсилати на адресу управління культури міської ради up_kult@ukr.net
Сам перелік та обґрунтування, чому саме цей топонім пропонується до перейменування, знаходиться за посиланням.
Тим часом у соціальних мережах активні громадяни обговорюють можливі варіанти нових назв херсонських вулиць, площ, скверів.
Ібрагім Сулейманов пише:
«Вісім тезисів стосовно перейменування вулиць.
Нарешті, наболілий і так давно потрібний півдню держави, Закон про деколонізацію, прийнятий!
В Херсоні активно йде робота з перейменування. Оскільки топоніміка, має величезний вплив на формування суспільства, а широка громадськість дізнається про процеси перейменування дозовано, дозволю собі кілька тезисів стосовно процесу перейменування:
1. Нові назви вулиць мають відображати споконвічне прагнення українського народу до свободи, демократії та справедливості, тому у майбутніх назвах ці принципи повинні бути пріоритетними. Стара парадигма про повернення вулицям старих, історичних назв, повинна піти в минуле. Винятком може бути повернення старої назви пр. Ушакова на пр. Джона Говарда, який не наважилися чіпати в 2016 році.
2. Оскільки війна триває, а імена багатьох героїв ще довго будуть досліджуватися істориками та краєзнавцями, пропоную зарезервувати 25% з списку запланованих до перейменувань вулиць тимчасово без змін або надати умовні зазви «вул. Невідомого Героя №1, №2, №3» і т..п. Це окрема, дуже важлива тема, яка вочевидь потребує детального вивчення і залучення більш широкого кола громадськості вже після закінчення бойових дій.
3. Є постаті, які в цій війні вже зробили вчинок, який просто зобов’язує нас на негайне вшанування. Це Віталій Скакун. Він загинув в перший день війни, підірвавши себе на мосту, який з’єднував перешийок Криму з материком. Його пам’ять закарбована кров’ю, як символ героїзму та нагадуванням про зраду і не прошення тих, хто призвів до стрімкого захоплення Херсонської області за добу. На його честь вже названий міст в Празі!
4. При всій нашій спільній справедливій ненависті до всього російського, маю переконання, що не можна залишати суспільство без пам’яті людей, які присвятили все своє життя за тотожні з нашими принципи і загинули від рук російських фашистів. Для мене це дві людини - Валерія Новодворська та Борис Немцов. У себе на батьківщині вони вже через покоління забудуться, ми будемо пам’ятати.
5. Також вважаю помилкою, коли вводиться принцип, якщо людина не має відношення до Херсону, вона апріорі не може розглядатися такою, на честь якої може бути названа вулиця. Це дуже звужує наші стандарти сприйняття постаті. Є люди, які народжуються раз на 100 років на планеті і просто не мають право бути забутими. Я був би гордий від того, якщо в Херсоні буде вулиця Джохара Дудаєва. (міст на честь Валерія Скакуна в Празі як нагадування)
6. Тема правозахисників також не може бути не поміченою. Ми виходили з пропозицією, ще в 2016 році, надати одній з вулиць Херсона ім’я Петра Григоренка, відомого українського правозахисника з сусідньої Запорізької області, засновника Української Гельсінської групи, дисидента, генерала Радянської Армії, який присвятив життя за ради свободи інших. Одну з вулиць радянських генералів цілком можна присвятити справжньому генералу.
7. Херсонцям та Миколаєвцям не має необхідності пояснювати хто такий Вадатурський Олексій Опанасович, а для інших скажу - Герой України, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «Нібулон», який чимало зробив для розвитку регіону та загинув в наслідок терористичного акту російських загарбників в літку минулого року.
8. Оскільки Херсонщина налічує найбільшу кримськотатарську громаду на материковій частині держави, звичайно ім’я Номана Челебіджихана не може залишитися без уваги в обласному центрі. Номан Челебіджихан був звірськи вбитий матросами в Севастополі 1918 року. Перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Демократичної Республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Автор гімну кримськотатарського народу. Це найбільш шанована людина для кримських татар, яку радянська історіографія намагалася стерти з пам’яті. Для розуміння цієї постаті, візьму на себе сміливість порівняти його діяльність та значенням з відомими українському народу Михайлом Грушевським та Тарасом Шевченко.
Сподіваюсь що мої роздуми стануться в нагоді роботі Комісії по перейменуванню вулиць».
Його пропозиції обговорюють:
«А я предлагаю, когда полностью очистится сквер на Нефтяников, поставить памятник Герою, которого расстреляли со словами на устах "Слава Украине". Там он будет, кажется, к месту», - пише Тетяна.
«Имя Джохара Дудаева советую присвоить улице Мира в Днепровском районе. Там находится почти уже снесенный авиагородок-23 от вертолетного полка и улица упиралась в бывший аэродром. Многие авиаторы знали лично Джохара Дудаева», - вважає Юрій.
«Я просуваю ідею, що в кожному місті України, особливо в її Столиці повинні бути проспект чи площа Героїв Херсону (Обережно. Двері зачиняються, наступна станція Площа Героїв Херсона)
Проспект Ушакова перейменувати саме в Проспект Героїв Херсону», - пише Юрій Миколайович.
«щодо Дудаєва згодна, щодо Новодворської і Немцова - ні. І не тому що вони погані. А тому що їх вулиці мають бути на росії, а не в нас», - вважає Ірина.
Долучайтесь до дискусії. Вона на часі!