Ян Ярчук
Миколаївець Артем на псевдо Саур приєднався до лав Збройних Сил України влітку 2022 року. У цивільному житті він був електроінженером, у війську перший час був діловодом, а згодом став командиром екіпажу важких бомберів. Він пройшов через бої за Кринки на Херсонщині, оборону Мирнограда й Покровська.
Нагадаємо, що операція у Кринках тривала з жовтня 2023 року по червень 2024 року. Про значення створеного там плацдарму «Гривна» писала у матеріалі «Кринки вплинули на всю зону бойових дій: військовий експерт прокоментував чутки про вихід ЗСУ».
Спогадами про операцію в Кринках військовий на псевдо Саур поділився з «Суспільним». Саме в період боїв за Кринки він працював пілотом дронів та спостерігав за ситуацією з повітря. До підрозділу безпілотних систем морської піхоти він потрапив після переведення з артилерійської бригади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Це була інша війна»: історія військового на псевдо Шах, який пройшов Кринки
Кринки військовий порівнює з висадкою в Нормандії під час Другої світової війни. Саме такий вигляд мала територія в очах пілота дронів.
«Як пляж Омаха у Франції в Другу світову. Ділянка, повністю вкрита вирвами, розкидана цегла замість будівель, сіра від пилу земля і густий ліс, де сидить ворог. А в нас – утримувана вузенька смужка землі на березі», – згадує Саур.
За його словами, найважче було саме піхотинцям, які тримали позиції на плацдармі. Дістатися до них можна було лише човнами через Дніпро, перебуваючи під постійною загрозою мінометних обстрілів та атак російських дронів.
«Я не хотів би опинитися на місці піхоти, бо це надскладна робота – не те що щодо ефективних бойових дій, а просто задля виживання. Починаючи від того, що ти сідаєш в човен, ти на березі, вас можуть спалити на нашому ще. Як ти пливеш в лодці, ти мішень і для мінометів, і для ворожих FPV», – розповідає український захисник.
Військовослужбовець Артем із псевдо Саур. Фото з сайту «Суспільного»
Військовий наголошує, що серйозною проблемою залишалося постачання. Воду й їжу на наші позиції доводилося доставляти за допомогою безпілотників.
«Доходило до того, що важкі коптери тоді ще не були так розвинуті, тому хлопці з розвідки – «мавікісти» – просто підв’язували до дронів по батончику «Снікерс». Зливали воду з півлітрових пляшок, щоб залишалося десь 400 грамів – бо навіть пів літра для «мавіка» було заважко. І так скидали хлопцям на позиції. А це ж було літо, страшенна спека», – згадує Саур.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Світлин буде замало»: фотокореспонденти відзняли документальний фільм про Кринки
Згодом військовий потрапив на Донечину, де він виконував завдання у районі Мирнограду та Покоровська. Нині чоловік після поранення проходить реабілітацію у центрі «Superhumans» на Львівщині.
Головне фото ілюстративне, телеграм-канал/Сили оборони Півдня
Марина Поліщук
