Ян Ярчук
Цьогоріч минуло два роки від початку операції в районі населеного пункту Кринки, що на лівобережжі Херсонщини.
Нагадаємо, що операція у Кринках тривала з жовтня 2023 року по червень 2024 року. Про значення створеного там плацдарму «Гривна» писала у матеріалі «Кринки вплинули на всю зону бойових дій: військовий експерт прокоментував чутки про вихід ЗСУ».
Далі – історія Шаха, командира зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону 39-ї ОбрБрО, який пройшов Кринки. Про нього розповіли на сторінці 39-ї ОбрБрО.
Шах прийшов до війська у 2022 році, і, оскільки мав офіцерське звання, очолив взвод.
Загалом про операцію на Кринках Шах говорить так:
«Це вже, звісно, була інша війна. З втратами, пораненими, з важкими евакуаціями. Коли на свої очі бачиш, як усе відбувається, і береш участь у подіях, світосприйняття змінюється. Особливо, якщо втрачаєш близьких людей», – говорить військовослужбовець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Попереду – ворог, позаду – вода: фотоісторія про те, як українські воїни виконують бойові задачі на лівобережжі Херсонщини
За його словами, під час операції на Кринках йому довелося ухвалювати важкі командирські рішення. Про одне з таких рішень, що стосувалося евакуації, він розповів:
«Один з підрозділів, який заходив на Кринки, був не готовий до того, що там відбувалося. Хлопці одразу потрапили під обстріл, були поранені, почалася паніка, дезорієнтація, стрес. Щоб стабілізувати ситуацію, до них відправили 4-х розвідників. Один з них отримав поранення кінцівки, наклав собі турнікет, вночі його мали евакуювати. Але почалися щільні обстріли, я розумів, що евакуація, скоріше всього, буде приречена на провал, постраждають ще й інші люди. Я прийняв рішення відкласти евакуацію на інший день. Вивів на зв’язок медика, щоб він дистанційно проконтролював стан пораненого. Усі поставилися з розумінням, бо ситуація дійсно була важка».
Групу вдалося евакуювати наступного дня. За словами Шаха, морально це рішення було дуже важко ухвалити:
«Бо ти вибираєш між хріновим і дуже хріновим. Тобто людина може втратити кінцівку через довге перебування з турнікетом, але у групи більше шансів залишитися живою. На щастя, та історія закінчилася добре, ногу вдалося зберегти, хлопці вийшли неушкодженими».
Раніше ми розповідали історію захисника, який під час окупації я переховувався у плавнях, серед очерету, а після того, як вибрався став на захист країни. За мужність і героїзм під час служби боєць був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».
Фото: 39-а ОбрБрО
Дарина Лапіна
